Постанова № 71656682, 17.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11827/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Костіва М.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача – не з’явився;

від відповідача - не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Волиньагропромбуд» на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07.11.2017р. про залишення без розгляду позовної заяви Приватного підприємства «Волиньагропромбуд» до Головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Волинській обл. ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (суддя суду І інстанції: ОСОБА_2; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 07.11.2017р., м.Луцьк),-

В С Т А Н О В И В:

Оскаржуваною ухвалою суду від 07.11.2017р. залишено в порядку ст.ст.99, 100, 107 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення до суду та винесення оскаржуваної ухвали суду) без розгляду позовну заяву Приватного підприємства /ПП/ «Волиньагропромбуд» до Головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління державної архітектурно-будівельної інспекції /ДАБІ/ України у Волинській обл. ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.15 і на звороті).

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач ПП «Волиньагропромбуд», який в апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного залишення позовної заяви без розгляду (а.с.20-23).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що про наявність рішення апеляційного суду апелянт довідався від державного виконавця Локачинського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Волинській обл. Згідно представленої довідки ВПЗ с.Зубильне Локачинського району Волинської обл. копія вказаного рішення суду вручена керівнику апелянта лише 26.09.2017р. Після отримання копії постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017р. він в установлені строки 23.10.2017р. звернувся до суду із позовом до належного відповідача.

За таких обставин строк звернення до суду із розглядуваним позовом ним пропущений з поважних причин, оскільки рішення суду апеляційної інстанції він отримав із запізненням.

У зв’язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує із змісту оскаржуваної ухвали, підставою для залишення позовної заяви від 23.10.2017р. без розгляду покладено судом ті обставини, що позивач оскаржує постанову відповідача № 39/2215 від 26.09.2015р. про накладення штрафу. При цьому, пропуск строку звернення до суду ПП «Волиньагропромбуд» обґрунтовує тим, що у справі за його попереднім аналогічним позовом апеляційним судом винесено 11.07.2017р. постанову про відмову в задоволенні позовних вимог по причині пред’явлення позову до неналежного відповідача; цією ж постановою роз’яснено його право на повторне звернення до суду із позовом до належного відповідача.

Разом з тим, звернувшись до суду із повторною позовної заявою від 23.10.2017р., позивач не навів переконливих доказів об’єктивної неможливості звернення до суду у межах місячного строку від часу рішення апеляційного суду. Такий висновок обґрунтовує неможливістю врахування неналежно оформленої довідки ВПЗ с.Зубильне Локачинського району Волинської обл., а також скеруванням апеляційним судом копії судового рішення підприємству 14.07.2017р., сплатою останнім судового збору 19.09.2017р.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції підставними і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Ключовим моментом під час вирішення правильності згаданої ухвали колегія суддів вважає своєчасність звернення позивача до суду із повторним позовом за розглядуваних обставин; у цьому випадку таке поняття включає в себе: вчинення такої процесуальної дії як подача повторного позову із дотриманням розумних строків, а також обізнаності позивача про порушення своїх прав та його можливості на повторне звернення до суду.

Згідно позовної заяви ПП «Волиньагропромбуд» просить визнати протиправною та скасувати постанову № 39/2215 від 26.09.2015р., винесену Головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління державної архітектурно-будівельної інспекції /ДАБІ/ України у Волинській обл. ОСОБА_1, про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.3-7, 52-53).

Відповідно до ст.5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції) для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічна норма була передбачена приписами ч.3 ст.99 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення до суду та винесення оскаржуваної ухвали суду).

Таким чином, спеціальним законом встановлено строк для оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності - 15 днів з дня її винесення.

Згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017р. у справі № 803/1591/16 (номер справи в апеляційній інстанції № 876/6692/17) у задоволенні позову ПП «Волиньагропромбуд» щодо оскарження постанови № 39/2215 від 26.09.2015р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відмовлено по причині звернення до неналежного відповідача та роз’яснено право позивача на повторне звернення до суду із позовом до належного відповідача (а.с.35-39).

Апеляційний розгляд проведено за відсутності представника позивача, який просив розглянути справу за його відсутності.

Повний текст цієї постанови складений 13.07.2017р., у цей же день судове рішення внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Отже, саме з моменту винесення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017р. у позивача виникло право на повторне звернення до суду із позовом до належного відповідача або на оскарження в касаційному порядку цієї постанови.

Звідси, позивачу було достовірно відомо про розгляд 11.07.2017р. апеляційним судом вказаної справи; останній не був позбавлений можливості в розумні строки поцікавитися результатом розгляду справи; вжити належних заходів для отримання повного тексту судового рішення.

За твердженням апелянта копія постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017р. отримана керівником ПП «Волиньагропромбуд» лише 26.09.2017р., що стверджується довідкою ВПЗ с.Зубильне Локачинського району Волинської обл.

При цьому, апелянтом не представлено документів, які обов’язково супроводжують поштовий обіг: копії супровідного листа суду та поштового конверту. Жодних причин неможливості представлення цих документів суду ним не наведено.

Натомість, надана довідка за своїми змістом та формою не може вважатися належним доказом, викликає обґрунтований сумнів в її достовірності, оскільки із її змісту неможливо встановити отримання адресатом власне копії судового рішення; вказана довідка не містить вихідного номера та дати її видачі, прізвища посадової особи, яка її підписала (підписала), в такій невірно зазначено назву апеляційного суду. Окрім цього, дата штемпеля, проставленого на довідці, співпадає із вказаною датою отримання листа апеляційного суду (а.с.12).

Водночас, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що сплата судового збору здійснена позивачем згідно платіжного доручення № 2 від 19.09.2017р.; будь-яких причин неможливості звернення після цього до суду останнім не наведено.

Також доводи апелянта про отримання інформації від державного виконавця Локачинського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Волинській обл. про вищевказане рішення апеляційного суду не можна вважати обґрунтованими, оскільки останні не підтверджені будь-якими доказами.

В силу приписів ч.2 ст.49 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення до суду та винесення оскаржуваної ухвали суду) особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Аналогічна норма передбачена ч.1 ст.45 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_3 проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Правило встановлення обмежень доступу до суду у зв’язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи (рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Іліан проти Туреччини»).

У рішенні в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Оцінюючи відсутність обставин, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, а також обставини, на які позивач посилається як на поважні, суд першої інстанції надав вірну оцінку та провів об’єктивний аналіз всіх наведених у позові доводів, та прийшов до переконливого висновку про те, що позивач за таких обставин мав дійсну можливість своєчасно (з 11.07.2017р.) реалізувати своє право на повторне звернення до суду, однак допустив необґрунтоване зволікання, яке унеможливлює і не виправдовує втручання у принцип юридичної визначеності стосовно виниклих правовідносин в сфері містобудівної діяльності.

Разом з тим, колегія суддів підкреслює, що сам факт несвоєчасного отримання тексту рішення суду апеляційної інстанції по справі № 803/1591/16 (номер справи в апеляційній інстанції № 876/6692/17) не створював об’єктивних перешкод для повторного звернення до суду, оскільки у повторній позовній заяві ПП «Волиньагропромбуд» не враховані висновки апеляційного суду.

Звідси, в суду першої інстанції були достатні і належні підстави для залишення позовної заяви ПП «Волиньагропромбуд» без розгляду на підставі ст.ст.99, 100, 107 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення до суду та винесення оскаржуваної ухвали суду), а тому ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону.

В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1600 грн. належить покласти на апелянта ПП «Волиньагропромбуд».

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстави для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Волиньагропромбуд» на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07.11.2017р. про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі № 803/1392/17 залишити без задоволення, а згадану ухвалу суду – без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Приватне підприємство «Волиньагропромбуд».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Дата складення повного судового рішення: 18.01.2018р.