Постанова № 71656648, 16.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/12206/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Запотічного І.І., Улицького В.З.,

за участю секретаря Копанишин Х.В.

представника апелянта ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі (ухвалене головуючим – суддею Луцович М.М. о 14 год 44 хв у м. Ужгороді) № 807/851/17 за адміністративним позовом Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби про визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу від 20.03.2017 ВП № 53290843 та від 12.06.2017 ВП № 54084698 про стягнення із Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України штрафу на користь держави в розмірі 5100 грн.

06.11.2017 на адресу суду першої інстанції від представника відповідача надійшло клопотання про залишення даного адміністративного позову без розгляду у зв’язку із пропуском позивачем 10 - ти денного строку встановленого ст. 181 КАС України на оскарження постанов, які являються предметом розгляду в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 клопотання представника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду - задоволено.

Позовну заяву Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби про визнання незаконною та скасування постанови – залишено без розгляду.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин, оскільки первинно вони вчасно звернулися до суду з відповідними позовними вимогами, однак внаслідок відсутністю коштів для сплати судового збору їхню позовну заяву було повернуто.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 17.07.2017 позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу від 20.03.2017 ВП № 53290843 та про відкриття виконавчого провадження від 12.06.2017 ВП № 54084698 про стягнення із Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України штрафу на користь держави в розмірі 5100 грн.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не навів обґрунтованих та поважних причин пропуску ним встановленого КАС України строку на звернення до суду із даними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм процесуального права та повне з’ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Проте право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким як строки давності, обмеження доступу неповнолітніх і осіб, що страждають психічними розладами, тощо (рішення Європейського суду з прав людини у справі «З та інші проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1, 2 ст. 181 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначається, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.03.2017 державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії та рішення про поновлення на роботі винесено постанову про накладення на боржника штрафу в сумі 5100,00 грн, та зобов'язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.

Цю постанову боржником отримано 06.04.2017 (вх. № 6017). Таким чином, строк на оскарження постанови від 20.03.2017 закінчився 17.04.2017.

12.06.2017 державним виконавцем у відповідності до вимог статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусовою виконання постанови про накладення про накладення штрафу № 53290843 від 20.03.2017.

Вказану вище постанову боржником отримано 19.06.2017 (вх. № 10690). Таким чином, строк на оскарження постанови від 12.06.2017 закінчився 29.06.2017.

Однак, як вбачається із штампу вхідної кореспонденції Закарпатського окружного адміністративного суду за вх. № 5759 позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду лише 17.07.2017 року, тобто із пропуском десятиденного строку звернення до суду.

Апелянт обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду у зв'язку з тим, що первинно вони вчасно звернулися до суду з відповідними позовними вимогами, однак внаслідок відсутністю коштів для сплати судового збору їхню позовну заяву було повернуто. Але на переконання колегії суддів такі підстави не є поважними, оскільки згідно долученої копії ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 про повернення позовної заяви у справі № 807/568/17 така отримана позивачем 22.05.2017 за Вх. № 8784, а звернувся до суду повторно лише 17.07.2017, що свідчить про недотримання строків звернення до суду згідно КАС України.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, колегія суддів зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Аналізуючи наведені вище законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду — без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 807/851/17 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повне судове рішення складено 17 січня 2018 року