Постанова № 716566, 20.03.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.03.2007

Справа №2-24/1048-2007А

За адміністративним позовом – Приватного підприємства (ПП) „Центр здоров`я”, м. Федосія (м. Феодосія, вул. Кримська, 1-а)

До відповідача - Головного управління у справах захисту прав споживачів в АРК, м. Сімферополь (м. Сімферополь, вул. Газети „Кримська правда”, 61)

про визнання недійсним рішення

Суддя Г.Г.Колосова

При секретарі Капустіної І.М.

За участю представників:

Від позивача – Бережняк І.В., представник, довіреність від 30.06.2007р.

Від відповідача – Мустафаєва Е.Т., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 94 від 22.01.2007р.

Обставини справи:

Позивач звернувся з позовом до суду про визнання недійсним рішення № 1505-р від 15.08.2006р.

Відповідач просить у позові відмовити за мотивами, викладеними у відзиві на позов та у судових засіданнях.

Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до внесених змін до Кодексу Адміністративного судочинства України (від 08.09.2005р. № 2875-ІУ) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.

Вказаних вимог від сторін не надходило.

Суд вважає можливим проведення судового процесу без здійснення фіксування судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

12.05.2006р. спеціалістами Головного управління у справах захисту прав споживачів в АРК за участю помічника прокурора м. Феодосія була проведена перевірка дотримання вимог законодавства про рекламу при розповсюдженні реклами у м. Феодосія, вул.. Кримська, 1а.

За результатами перевірки складений протокол № 42 від 12.05.2006р. (а.с. 44).

Згідно з вказаним протоколом при проведенні перевірки встановлені ознаки порушення ч. 4 ст. 8 Закону України „Про рекламу”, а саме: реклама видів діяльності, які відповідно до законодавства потребують спеціального дозволу, ліцензії, повинна містити посилання на номер спеціального дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав спеціальний дозвіл, ліцензію.

02.06.2006р. на підставі даного протоколу Головним управлінням у справах захисту справ прав споживачів в АР Крим було винесено рішення № 43 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, у якому вказано, що порушені вимоги ч. 1 ст. 16, ч. 4 ст. 8, ст. 6 Закону України „Про рекламу” (а.с. 43).

15.08.2006р. відповідачем був складений протокол № 50 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу (а.с. 43).

Також 15.08.2006р. відповідачем було винесене рішення № 1505-Р про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу (а.с. 12).

Як вбачається з цього рішення, за встановлені порушення вимог ст. 6, ч. 4 ст. 8 Закону України „Про рекламу” при розповсюдженні зовнішньої реклами у м. Феодосії, вул. Кримська, 1-а на позивача накладений штраф на підставі постанови Кабінету міністрів України № 693 від 26.05.2004р. „Про порядок накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу” та ч. 2 ст. 27 Закону України „Про рекламу” у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами, а саме 4000 грн.

Позивач просить рішення № 1505-Р від 15.08.2006р. визнати недійсним, оскільки воно винесене з порушенням вимог чинного законодавства.

Вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вказано в оспорюваному рішенні, штраф до позивача застосований на підставі ч. 2 ст. 27 Закону України „Про рекламу” № 270/96-ВР від 03.07.1996р. із змінами та доповненнями (Закон № 270) та на підставі постанови Кабінету міністрів України № 693 від 26.05.2004р. „Про порядок накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу”.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону № 270 встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 3) - розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Згідно з п. 2 Порядку штрафи відповідно до ст. 27 Закону України „Про рекламу” накладаються у таких розмірах: п’ятикратної вартості розповсюдженої реклами - у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо вона розповсюджується ним самостійно.

Як вбачається з рішення № 1505-р, вартість реклами, з якої відповідач розраховував суму штрафу, складає 800 грн., згідно договору с КП фірмою „ФИОРД” № 6 від 10.05.2000р, а її розмір – 0,8х3,2 м.

В протоколі № 42 від 12.05.2006р. фактичний розмір реклами не вказаний.

Згідно з поясненнями позивача, протокол № 42 на його адресу не надсилався.

Тому, через відсутність необхідної інформації секретар надіслав відповідачу документи на іншу рекламу, що розташована на набережній у м. Феодосія.

Згідно з паспортом на розміщення рекламного засобу № 331\1, який надано позивачем у матеріали справи, рекламний щит розташований біля будинку ПП „Центр здоров’я” в м. Феодосії, вул. Кримська,1-а розміром 1,2м х 3,5 м, другий рекламний щит, згідно даних паспорту № 289\3, розташований на набережній м. Феодосії є розміром 0,6 м х 13,3м.

Однак відповідачем до матеріалів справи надані фотографії, що були зроблені при проведенні перевірки ( а.с. 15-17)

Як вбачається з вказаних фотографій, реклама, що розташована на вул. Кримській 1-а, відповідає розмірам 1,2м х 3,5 м.

Це ж підтверджується позивачем та не заперечувалось відповідачем у судових засіданнях.

Згідно договору № 57 від 19.10.2000р. вартість реклами на вул. Кримській 1-а в м. Феодосії коштує 50грн., згідно договору № 6 від 10.05.2000р. вартість виконаних робіт коштує 800грн. ( а.с. 52,67)

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що розмір штрафу, який застосований до позивача, розрахований без врахування фактичного розміру та вартості саме той реклами, перевірка якої проводилась.

Крім того, як вбачається з екземпляра рішення № 1505-Р, що має позивач, у ньому взагалі не вказано, на підставі яких матеріалів справи та протоколу засідання встановлені вказані у рішенні порушення (а.с. 12).

У екземплярі рішення, що надав відповідач, підставою вказаний протокол засідання № 50 від 15.08.2006р. (а.с. 42).

Дійсно, в протоколі засідання № 50 від 15.08.2006р. вказані порушення вимог ст. 6 та ч. 4 ст. 8 Закону України „Про рекламу”.

На підставі якого протоколу про порушення законодавства про рекламу винесений протокол № 50, у ньому не вказано.

У судових засіданнях відповідач пояснив, що протокол № 50 був винесений на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу № 42 від 12.05.2006р.

Однак, якщо суд і прийняв би до уваги вказані пояснення відповідача, з матеріалів справи вбачається, що у протоколі № 42 встановлено лише порушення вимог ч. 4 ст. 8 Закону України „Про рекламу”. Інших порушень у даному протоколі не вказано.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування постанови № 1034 від 30.05.2006р. підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна чистини постанови.

Постанова складена у повному обсязі 26.03.2007р.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.94, 98, 158-161, ч. 2 ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Постановив:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним рішення Головного управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим № 1505-р від 15.08.2006р. про застосування штрафу у розмірі 4000грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „Центр здоров”я” ( м. Феодосія, вул. Кримська,1-а, ЄДРПОУ 19006301) 3,40 грн. державного мита.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України у Севастопольський апеляційний господарський суд.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.