Постанова № 71656536, 18.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6160/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Губської Л.В. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» звернувся до суду з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просив: - визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_6 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.04.2017 року ВП № 53808036 з примусового виконання постанови Державної авіаційної служби України від 02.09.2016 року № 002515; - визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.04.2017 року ВП № 53808036, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_6.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною авіаційною службою України було прийнято постанову від 02.09.2016 року № 002515 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» накладено штраф в сумі 17 000 грн.

На підставі вказаної постанови, старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_6 прийнято постанову про відкриття виконавче провадження від 20.04.2017 року ВП № 53808036.

Позивач, вважаючи, що відповідачем, в порушення вимог законодавства, безпідставно прийнято оскаржувану постанову, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який станом на момент виникнення спірних правовідносин регулює питання виконання рішень є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VIII.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець, зокрема, зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, в силу п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.04.2017р. (ВП № 53808036) та матеріалів вказаного виконавчого провадження, дане провадження відкрито на виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації № 002515 серії АА, виданої 02.09.2016 Державною авіаційною службою України, про стягнення боргу у сумі 17 000,00 грн.

В свою чергу, ч. 6 ст. 129 Повітряного кодексу України, якою врегульовано порядок накладення, оплати та стягнення штрафів за правопорушення в галузі цивільної авіації, визначено, що у разі якщо штраф не сплачено у строки, встановлені частиною четвертою цієї статті, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, доводи апелянта про те, що вказана постанова Державної авіаційної служби України не є виконавчим документом спростовується наведеними законодавчими положеннями.

В силу ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи за якими стягувачем є держава або державний орган можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що документ про примусове виконання - постанова Державної авіаційної служби України від 02.09.2016 року № 002515 поданий 20.04.2017 року.

В постанові Державної авіаційної служби України від 02.09.2016 року № 002515 зазначено, що вона набирає законної сили з дня її винесення.

За твердженням апелянта, відповідач відповідно до ч. 4 п. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», повинен був повернути виконавчий документ стягувачу, в зв'язку з пропуском строку встановленого законом для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

За розрахунком позивача, строк пред'явлення постанови Державної авіаційної служби України від 02.09.2016 року № 002515 до 30.12.2016 року.

Водночас, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, у заяві стягувач - Державна авіаційна служба України зазначила, що Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» оскаржило постанову ДАСУ від 02.09.2016 року № 002515 до суду.

Так, відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.2016 року, відкрито адміністративне провадження у справі № 826/16045/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» до Державної авіаційної служби України про скасування постанови від 02.09.2016р. № 002515 про накладення штрафу в розмірі 17 000 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2017 року у справі № 826/16045/16 в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 року в задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» відмовлено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2017 року залишено без змін.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність зі сторони стягувача порушення строків щодо пред'явлення до виконання виконавчого документа, а тому підстави для скасування оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.04.2017 року ВП №53808036 - відсутні.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Губська Л.В.