Постанова № 71656513, 17.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11447/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Костіва М.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл. на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.10.2017р. в адміністративній справі за позовом представника ОСОБА_3, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_1, до Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл., Атестаційної комісії № 10 Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл. про визнання протиправними і скасування рішення атестаційної комісії та наказу про звільнення зі служби в поліції, поновлення на публічній службі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу (суддя суду І інстанції: Рейті С.І.; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 12 год. 19 хв. 24.10.2017р. м.Ужгород; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 26.10.2017р.),-

В С Т А Н О В И В:

19.05.2017р. представник ОСОБА_3, діючий за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому, із урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог, просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити вказаний строк; визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії № 10 Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл. від 13.09.2016р. в частині висновку відносно ОСОБА_1 про невідповідність займаній посаді та звільнення зі служби через службову невідповідність; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл. № 162 о/с від 27.09.2016р. в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського взводу роти дорожньо-патрульної служби (з обслуговування доріг державного значення) Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл.; поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу роти дорожньо-патрульної служби (з обслуговування доріг державного значення) Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл.; стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл. на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 27.09.2016р. на день прийняття рішення суду; допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу роти дорожньо-патрульної служби (з обслуговування доріг державного значення) Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл. та стягнення на його користь заробітної плати за один місяць (а.с.3-5, 49-51).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.10.2017р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення (висновок) Атестаційної комісії № 10 Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл., оформлене протоколом ОП № 15.00033861.0067461 від 13.09.2016р., щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл. № 162 о/с від 27.09.2016р. частково - в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського взводу роти дорожньо-патрульної служби (з обслуговування доріг державного значення) Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл.; поновлено ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді поліцейського взводу роти дорожньо-патрульної служби (з обслуговування доріг державного значення) Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл., з 29.09.2016р.; стягнуто з відповідача Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл. на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.05.2017р. по 23.10.2017р. в розмірі 18172 грн.; постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу роти дорожньо-патрульної служби (з обслуговування доріг державного значення) Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл. та стягнення на його користь заробітної плати за один місяць в розмірі 3575 грн. 80 коп. допущено до негайного виконання (а.с.98-107).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач Головне управління Національної поліції в Закарпатській обл., який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.117-124).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачем не дотримано строків звернення до суду із розглядуваним позовом, при цьому останній особисто ознайомився 14.09.2016р. із атестаційним листом та 29.09.2016р. - із наказом про звільнення. Наведені причини пропуску цього строку не можна вважати поважними, через що відповідачем заявлялося клопотання про залишення позову без розгляду.

Окрім цього, позивача на підставі п.п.9 і 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» було прийнято на службу до поліції. Вказаною нормою визначено окремий порядок прийняття на службу до поліції працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначених цим Законом, що здійснюється шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими.

Позивач пройшов тестування, за результатами якого отримав за тестом на загальні здібності та навички - 27 балів з 60, та за тестом професійне тестування - 12 балів з 60. Згідно протоколу атестаційної комісії остання дослідила зібрані на позивача матеріали та поставила питання, які стосувалися професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції.

Атестаційні комісії є колегіальними органами, які створені керівником поліції для надання допомоги у проведенні незалежного атестування поліцейських; саме у них є наявними дискреційні повноваження при прийнятті рішень за результатами атестування поліцейських на підставі всебічного розгляду зібраних матеріалів на особу та проведення з ними співбесід.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено правомірності та обґрунтованості рішення атестаційної комісії та наказу про звільнення позивача зі служби в поліції, при цьому останні не врахували всю сукупність відомостей, які характеризують позивача.

Окрім цього, позивач прийнятий на службу в поліцію шляхом видання наказу про призначення за його згодою, а сам наказ не містить умов про проведення конкурсу та тимчасовість призначення на посаду. Таким чином, питання про відповідність вимогам до поліцейських було вирішено в момент видання наказу про призначення позивача на службу в поліції.

Відтак, індивідуальні підстави, визначені ч.2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію», для атестації позивача були відсутніми.

Визнаючи поважними причини пропуску строку звернення до суду, останній вказав на те, що позивач, будучи членом Хустської міської громадської організації «Хуст-Патріот», під час місячного строку звернення до суду вибув у зону проведення антитерористичної операції, де на добровільних засадах перебував до травня 2017 року. Після повернення до місця постійного проживання позивач у місячний строк звернувся до суду.

Разом з тим, наведені висновки рішення суду не у повній мірі відповідають вимогам закону, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 з лютого 2006 року по 29.09.2015р. проходив службу в органах внутрішніх справ України, має статус учасника бойових дій (а.с.29).

Наказом Національної поліції України № 5 о/с від 07.11.2015р. «По особовому складу» відповідно до п.п.9, 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України, з 07.11.2015р. призначено на посаду поліцейського взводу роти дорожньо-патрульної служби (з обслуговування доріг державного значення) Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл.; із присвоєнням йому спеціального звання «старший сержант поліції» (а.с.83).

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл. № 853 від 11.08.2016р. «Про створення атестаційних комісій №№ 9, 10, 11, 12, 13 Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл. та затвердження їх персонального складу» з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, зокрема, створено атестаційну комісію № 10 та затверджено її персональний склад (а.с.88-89).

Позивач виявив бажання служити в Національній поліції України, а тому з метою підтвердження своїх професійних якостей вирішив пройти атестування.

13.09.2016р. позивач проходив атестування.

Як слідує із розділів І-ІІІ атестаційного листа на старшого сержанта поліції ОСОБА_1, складеного т.в.о. заступника начальника управління - начальника відділу Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл., позивач за період проходження служби характеризується виключно із позитивної сторони, згідно із висновком прямого керівника «займаній посаді відповідає», позивач пройшов тестування на застосування загальних навичок (набравши 18 балів із 60 можливих) та професійне тестування (набравши 27 бали із 60 можливих) (а.с.84-85).

Із рішення Атестаційної комісії № 10 Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл., оформленого протоколом ОП № 15.00033861.0067461 від 13.09.2016р., убачається, що членами атестаційної комісії було досліджено атестаційний лист та інші матеріали, що були зібрані на особу, яка проходить атестування, а саме: декларація про доходи, послужний список (форма 1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел, та особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення про «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність». Члени комісії проголосували за вказане рішення: за - 4, проти - 1 (а.с.86-87). Висновок атестаційної комісії було внесено до розділу IV атестаційного листа позивача 13.09.2016р. та ознайомлено із ним ОСОБА_1 14.09.2016р. (а.с.85).

Згідно із наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл. № 162 о/с від 27.09.2016р. «По особовому складу» старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського взводу роти дорожньо-патрульної служби (з обслуговування доріг державного значення) Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл., звільнено зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) на підставі висновку атестаційної комісії № 10 від 13.09.2016р. Із вказаним наказом позивач ознайомлений 29.09.2016р. (а.с.90).

Згідно листа Хустської міської громадської організації «Хуст-Патріот» № 09-06-П/З від 09.06.2017р. позивач є членом цієї громадської організації; з жовтня 2016 року по травень 2017 року ОСОБА_1 перебував в зоні проведення антитерористичної операції на добровільних засадах, здійснював моніторинг та аналіз існуючих проблем матеріального забезпечення осіб, які беруть участь в бойових діях тощо (а.с.27).

Відповідно до протоколу загальних зборів Хустської міської громадської організації «Хуст-Патріот» № 29/09/2016-пзз від 29.09.2016р. призначено ОСОБА_1 особою, яка супроводжуватиме зібране матеріальне забезпечення безпосередньо до штабу Ініціативної групи волонтерів «Центр допомоги АТО» в м.Краматорськ (а.с.28).

Оцінюючи в сукупності наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем пропущений строк звернення до суду із розглядуваним позовом, при цьому наведені ним причини не можуть вважатися поважними, з наступних причин.

Відповідно до ч.3 ст.99 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду та розгляду справи судом І інстанції) для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Аналогічна норма передбачена приписами ч.5 ст.122 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції).

Згідно з ч.4 ст.123 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до роз'яснень, які викладені в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлені строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

Звідси, процесуальний закон передбачає можливість оскарження дій, бездіяльності та рішень суб'єктів владних повноважень у справах щодо звільнення з публічної служби з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, при цьому в даному випадку законом передбачений спеціальний строк оскарження тривалістю один місяць.

Матеріалами справи достовірно підтверджується те, що із висновком атестаційної комісії, який був внесений до розділу IV атестаційного листа позивача, ОСОБА_1 був ознайомлений 14.09.2016р., а з наказом № 162 о/с від 27.09.2016р. «По особовому складу» - 29.09.2016р. (а.с.85).

Саме починаючи з цього часу, позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів, відтак розпочався місячний строк на звернення до суду.

Причиною несвоєчасного звернення позивача до суду із позовом (22.05.2017р.) є здійснення позивачем волонтерської діяльності та перебування в зоні проведення антитерористичної операції на добровільних засадах з жовтня 2016 року по травень 2017 року.

Такі причини пропуску строку звернення із позовом визнані судом першої інстанції поважними.

Разом з тим, будь-яких доказів перебування позивача в зоні проведення антитерористичної операції на добровільних засадах з жовтня 2016 року по травень 2017 року суду не представлено; надані Хустською міською громадською організацією «Хуст-Патріот» документи не підтверджують наведені обставини, оскільки із їхнього змісту неможливо встановити конкретні періоди часу, населені пункти тощо, де перебував позивач; вказаною організацією не надано посвідок про відрядження, квитків та інших документів, які б достовірно підтверджували виконання позивачем волонтерських функцій.

Водночас, наведені обставини не перешкоджали позивачу скористатися послугами адвоката або іншого представника для забезпечення звернення та представництва його інтересів в суді, при цьому послугами останнього він скористався при зверненні до суду із розглядуваним позовом.

Окрім цього, слід підкреслити, що безпідставним поновленням строків на оскарження наказів та інших рішень у справах щодо проходження та звільнення з публічної служби після спливу значного проміжку часу (біля восьми місяців) порушується принцип юридичної визначеності, що призводить до незаконного продовження судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 21.10.2010р. у справі «Дія-97» проти України»).

Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи (рішення Європейського Суду з прав людини «Іліан проти Туреччини»).

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Оцінюючи дійсні обставини справи, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, а також обставини, на які позивач посилається як на поважні, суд першої інстанції повинен був надати оцінку та провести об'єктивний аналіз всіх наведених у позові доводів та обставин справи, що дозволило б дати відповідь на питання про те, чи позивач за встановлених обставин мав дійсну можливість своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду.

Натомість, визнаючи пропуск строку звернення до суду з поважних причин, суд поверхнево підійшов до вирішення вказаного питання, при цьому не здійснив ретельну перевірку доводів позивача про перебування в зоні проведення антитерористичної операції на добровільних засадах з жовтня 2016 року по травень 2017 року, не витребував належних доказів цих обставин і не з'ясував, яким чином наведені обставини перешкоджали зверненню позивача до суду із розглядуваним позовом.

У зв'язку з тим, що позивачем не доведено поважності причин, які перешкоджали йому реалізувати своє право на звернення до суду із відповідним позовом своєчасно, враховуючи відсутність інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, колегія суддів вважає, що заявлений позов підлягає залишенню без розгляду.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про те, що судом першої інстанції безпідставно прийнято рішення про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, при цьому позивач не довів суду поважності його пропуску, а доводи, якими позивач обґрунтовує пропуск звернення до суду, не можна вважати об'єктивними та поважними.

Відповідно до ч.1 ст.319 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Оскільки позивачем пропущений строк звернення із розглядуваним позовом, поважних причин пропуску вказаного строку останнім не доведено, тому постановлене судом першої інстанції рішення відповідно до ч.1 ст.319 КАС України підлягає скасуванню, а заявлений адміністративний позов - залишенню без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду, з вищевикладених мотивів.

Також в порядку ч.5 ст.139 КАС України понесені Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській обл. судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають компенсації за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.3 ч.1 ст.315, ст.319, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл. задовольнити частково.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.10.2017р. скасувати та адміністративний позов представника ОСОБА_3, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_1, до Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл., Атестаційної комісії № 10 Головного управління Національної поліції в Закарпатській обл. про визнання протиправними і скасування рішення атестаційної комісії та наказу про звільнення зі служби в поліції, поновлення на публічній службі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, - залишити без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду без поважних причин.

Понесені Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській обл. судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1408 (одна тисяча чотириста вісім) грн. підлягають компенсації за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська М. В. Костів Дата складення повного судового рішення: 18.01.2018р.