Ухвала суду № 71656489, 18.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №826/6233/15 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

У Х В А Л А

18 січня 2018 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів у складі:

судді-доповідача Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Земляної Г.В. при розгляді апеляційних скарг Національного банку України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, третя особа: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» Караченцев Артем Юрійович про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, третя особа: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» Караченцев Артем Юрійович про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Національного банку України, що полягає у не проведенні Національним банком України планової інспекційної перевірки Публічного акціонерного банку «Банк «Таврика» у межах 36 місяців, починаючи з 01.05.2009 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

В апеляційних скаргах апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Також, Національний банк України не погоджуючись із постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі НБУ посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставами для скасування судового рішення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року зупинено апеляційне провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/4364/13-а за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Національного банку України про скасування рішення та постанов, стягнення матеріальної шкоди, з огляду на те, що висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог пов'язані із судовим рішенням у справі № 826/4364/13-а, а саме визнання протиправним Рішення комісії Національного банку України від 23 листопада 2012 року №906 та Постанови Правління Національного банку України №548.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просили ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року скасовано та направлено справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційний суд послався на те, що всупереч вимогам ст.156 КАС України оскаржувана ухвала не містить обґрунтувань (мотивів) з того приводу, яким чином розгляд Київським апеляційним адміністративним судом справи №826/4364/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Національного банку України про скасування рішення та постанов, стягнення матеріальної шкоди, унеможливлює вирішення цієї справи по суті.

12 січня 2017 року на адресу суду апеляційної інстанції від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшла заява про відвід судді Київського апеляційного адміністративного суду Земляної Г.В. відповідно до ст.ст.36, 37 КАС України (в редакції Закону

№2147-VIII від 03.10.2017 року).

Заява мотивована тим, що суддя Земляна Г.В. вже брала участь у вирішення справи №826/6233/15 в суді першої інстанції та нею постановлено завідомо незаконне рішення, яке має ознаки кримінального правопорушення згідно з ст.375 Кримінального кодексу України, а саме: ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року зупинено апеляційне провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/4364/13, що свідчить про дискримінацію законних прав заявників, у зв'язку з чим вони оголошують недовіру судді; вважають, що суддя Земляна Г.В. не може брати участь у новому розгляді цієї ж справи, а ставлення судді, на думку заявників, до них є упередженим та суперечить ст.2 КАС України; у зв'язку із порушенням суддею Земляною Г.В. вимог ч.1 ст.122 КАС України (у редакції чинній на момент подання адміністративного позову) адміністративна справа №826/6233/15 не розглянута і не вирішена протягом місяця з дня відкриття провадження.

За приписами частини 4 статті 40 КАС України (в редакції Закону

№2147-VIII від 03.10.2017 року) якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суд від 17 січня 2018 року зупинено провадження у справі №826/6233/15 до вирішення питання про відвід судді Земляній Г.В. іншим складом суду.

Згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2018 року для вирішення вказаного питання визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Твердохліб В.А., судді Костюк Л.О., Троян Н.М.

Частиною 8 статті 40 КАС України визначено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Відповідно до частини 11 статті 40 КАС України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява про відвід судді задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Так, ч.ч.1, 2 ст.36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

За приписами частини 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як вбачається із матеріалів справи, заява про відвід ґрунтується виключно на доводах про те, що суддя Земляна Г.В. вже брала участь у вирішенні справи №826/6233/15, а саме 06 квітня 2017 року постановлено ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду про зупинення апеляційного провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/4364/13-а; у складі колегії суддів: головуючий суддя Земляна Г.В., судді Межевич М.В., Сорочко Є.О.

Посилання заявників на те, що суддя Земляна Г.В. вже брала участь при вирішенні справи №826/6233/15 у суді першої інстанції є помилковим та не підтверджується матеріалами справи.

Наведені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у заяві про відвід доводи не можуть слугувати підставами для відведення судді Земляної Г.В. як такі, що викликають сумнів у її неупередженості, оскільки частиною 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Наявності інших підстав, передбачених ст.36 та ст.37 КАС України для відводу судді заявниками не надано.

Разом з цим, будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість головуючого судді Земляної Г.В. в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».

Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).

Не можуть бути підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява про відвід судді Київського апеляційного адміністративного суду Земляної Г.В. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 242, 311, 321, 325 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відвід судді Земляній Г.В. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.