Постанова № 71656469, 11.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/9262/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Копанишин Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Сакалош В.М., м. Львів, повний текст постанови виготовлений та підписаний 21.08.2017 року) у справі №813/2637/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо-електронні компоненти і апаратура" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2017 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіо-електронні компоненти і апаратура" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.06.2017 року №0010931406, від 30.06.2017 року №0010911406 та від 30.06.2017 року №0010921406.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 30.06.2017 року №0010931406.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 30.06.2017 року №0010911406.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 30.06.2017 року №0010921406.

Стягнуто з Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо-електронні компоненти і апаратура" судовий збір в розмірі 11 117 (одинадцять тисяч сто сімнадцять) грн 63 коп.

Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, просить таке скасувати та прийняти нове, яким відмовити у заявленому позові повністю.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо-електронні компоненти і апаратура" в судове засідання на виклик суду не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності згідно із ч.2 ст. 313 КАС України.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного:

Головним управлінням ДФС у Львівській області було проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіоелектронні компоненти і апаратура" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських операцій з ПП "Секюріті Профі" за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 року. За результатами перевірки складено акт за № 769/13-01-14-06/22402549 від 16.06.2017 р., на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Як вбачається зі змісту вказаного акту перевірки, перевіркою правильності та повноти визначення ТзОВ "Радіоелектронні компоненти і апаратура" податкового кредиту за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. встановлено його завищення підприємством на загальну суму ПДВ 269900 грн. по взаєморозрахунках з ПП "Секюріті Профі". Вищезгаданим актом за результатами перевірки визначено порушення ТзОВ "Радіоелектронні компоненти і апаратура":

-п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 241103 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в грудні 2016 року на суму 28797 грн.

-п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", за рахунок чого занижено податок на прибуток підприємства за 2016 рік в сумі 233815 грн.

Вказане свідчить про те, що ПП "Секюріті Профі" здійснювало нереальні господарські операції щодо поставки товару для ТОВ "Радіоелектронні компоненти і апаратура".

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано первинні бухгалтерські документи, якими доведено факт реальності господарських операцій з контрагентом ПП «Секюріті Профі».

При цьому, вироком Сихівського районного суду м. Львова від 24.05.2016р. у справі № 464/4037/16-к не досліджувалися господарські операції між позивачем та ТзОВ «Фобос-Захід», через що суд надав перевагу саме належним письмовим доказам.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Предметом доказування у розглядуваній справі є дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету, чи мали операції із придбання товарів та робіт реальний характер, яким чином придбавалися товари і виконувалися роботи, а також дійсна можливість здійснення таких операцій.

При цьому, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

* неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

* відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

* облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

* здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

* відсутність первинних документів обліку.

Як свідчать матеріали справи, між ПП «Секюріті Профі» (продавець) та ТОВ Радіо-електронні компоненти і апаратура» («Рекома») (покупець) укладено договір № 030101 від 01.03.2016р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язався постачати, а покупець - приймати та оплачувати товари за цінами, вказаними в накладних (а.с. 205-208).

На виконання договору ПП «Секюріті Профі» передало, а ТОВ Радіо-електронні компоненти і апаратура» («Рекома») прийняв товар згідно видаткових накладних (а.с.188-203).

Разом з тим, вироком Сихівського районного суду м. Львова від 14.04.2017р. у справі № 464/2507/17, пр.. №1-кп/464/206/17 визнано винним директора ПП «Секюріті Профі» ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України, тобто, останнім вчинено фіктивне підприємництво з метою прикриття незаконної діяльності.

Згідно цього вироку ОСОБА_3 02.03.2016р. придбав та став засновником, директором і головним бухгалтером юридичної особи ПП «Секюріті Профі» з метою прикриття незаконної діяльності та використання зазначеного суб'єкта господарювання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, здійснення документального оформлення проведення операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) без їх реального проведення, тобто, вчинив фіктивне підприємництво.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені приписами ст. 44 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Так, згідно з положенням п.44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст. 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч.ч. 1 і 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, згідно з п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Відповідач послався на фіктивність контрагента позивача як суб'єкта господарювання ПП «Секюріті Профі» і свої доводи підтверджував вироком Сихівського районного суду м. Львова від 19.04.2017р. у справі № 464/2507/17.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що за формально правильного оформлення господарської операції, в тому числі первинними документами бухгалтерського обліку, сам факт фіктивності контрагента може бути ігнорований.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується виходячи з того, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

При розгляді конкретної справи суд такі доводи органу влади має перевіряти та оцінювати.

Із врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до обґрунтованого висновку про те, що подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які складені у відносинах з ПП «Секюріті Профі», не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими відповідачем фактами щодо фіктивної діяльності вказаного контрагента позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст. 243,308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року у справі №813/2637/17 - скасувати, та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо-електронні компоненти і апаратура" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у випадку відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді О. О. Большакова І. В. Глушко Повний текст постанови складений 17 січня 2018 року.