Постанова № 71656465, 18.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10161/17 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Кузьмишиної О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

від відповідача: - Кульков В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія абсолют фінанс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія абсолют фінанс" до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0033071404,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2017 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія абсолют фінанс" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0033071404, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0033071404 (форма «С») від 06.07.2017 року;

- присудити на користь позивача судові витрати у сумі 1600,00 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що уповноважені банки, уповноважені фінансові установи, національний оператор поштового зв'язку та їх агенти, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти у пунктах обміну іноземної валюти, зобов'язані використовувати у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій. За порушення норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» уповноважені банки, уповноважені фінансові установи, національний оператор поштового зв'язку та їх агенти, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти у пунктах обміну іноземної валюти несуть відповідальність передбачену чинним законодавством.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці, розташованої за адресою місто Вишневе, вул. Першотравнева, 2, суб'єкта господарської одиниці - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія абсолют фінанс».

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено Акт фактичної перевірки від 19.06.2017 року, відповідно до якого встановлено порушення п.1, 2, ст.. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункової операції на загальну суму 2 690,00 грн. з купівлі-продажу іноземної валюти без застосування реєстратора розрахункових операцій зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та не видача розрахункового документа встановленого зразка на повну суму операції, що стало наслідком прийняття оскаржуваного рішення.

На підставі вищевказаного Акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0033071404 (форма «С») від 06.07.2017 року, яким на позивача за порушення п.2 ст.4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1699,00 гривень.

Вважаючи вищевказане повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (надалі - Закон № 265/95-ВР), уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язані проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій.

Згідно з п. 2 ст. 18 Закону № 265/95-ВР, у разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, до уповноважених банків та суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Отже, зазначені фінансові санкції застосовуються виключно до уповноважених банків та суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками.

Як вбачається, позивач є небанківською фінансовою установою і здійснює свою діяльність відповідно до Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 01 серпня 2016 року №196, виданої Національним Банком України.

Оскільки, позивач не є уповноваженим банком, що здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти та суб'єктом господарювання, який здійснює ці операції на підставі агентської угоди з уповноваженим банком, а діє на підставі Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, підстави для притягнення його до відповідальності за порушення п.2 ст. 4 Закону № 265/95-ВР відсутні.

Згідно з частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої відповідачем не виконано.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправним і підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія абсолют фінанс" - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 310, 317, 321, 322, 325, 329, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія абсолют фінанс" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія абсолют фінанс"- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0033071404 (форма «С») від 06.07.2017 року.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

О.М.Кузьмишина

Постанова складена в повному обсязі 18 січня 2018 року.