Постанова № 71656278, 18.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 750/9455/17 Суддя (судді) першої інстанції: Логвіна Т.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Кузьмишиної О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з адміністративним позов до Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо неврахування при здійсненні перерахунку пенсії на виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 липня 2017 року у справі №750/4440/17 сум грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік та грошової допомоги при звільненні з військової служби;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 15.03.2017 року перерахунок пенсії, при якому на виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 липня 2017 року, включити до грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсії суми грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік та грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що невраховані при перерахунку пенсії виплати (грошова допомога на оздоровлення, грошова допомога при звільненні з військової служби) відносяться до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і були виплачені безпосередньо перед звільненням,а тому повинні бути враховані при перерахунку пенсії позивача на виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.07.2017 року.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 11 липня 2017 року Деснянським районним судом м. Чернігова задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії в розмірі 53% грошового забезпечення з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної військової служби та одноразової грошової допомоги при звільненні, отриманих протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби на підставі довідки Чернігівського військового комісаріату від 10.03.2017 року №58.

На виконання зазначеного вище рішення суду, при перерахунку пенсії позивача відповідачем не було враховано грошову допомогу на оздоровлення за 2008 рік та розмір грошової допомоги при звільненні з військової служби. Причиною неврахування цих виплат до суми грошового забезпечення для перерахунку пенсії зазначено, що їх виплата здійснена поза межами 24-місячного періоду перед звільненням.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.09.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» передбачено, що розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Тобто, з наведеної норми слідує, що грошове забезпечення обраховується пенсійним органом з видів грошового забезпечення, в т.ч. доплат та премій отриманих особою за останні 24 календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення особи зі служби.

Поряд з цим, як свідчать обставини справи, виплата грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги при звільненні з військової служби, яку позивач просить включити при перерахунку пенсії була нарахована та отримана ним у серпні 2008 року, тобто у місяці у якому позивача звільнено зі служби, а тому підстави для її врахування при перерахунку пенсії - відсутні (адже враховуючи дату звільнення - 13.08.2008 рік, останнім календарним місяцем служби, що передує місяцю звільнення особи, в даному випадку є липень, тобто контролюючим органом правомірно враховані ті виплати, які позивач отримував до 31.07.2008 року включно).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити, постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 жовтня 2017 року - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 310, 317, 321, 322, 325, 329, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 жовтня 2017 року - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

О.М.Кузьмишина

Постанова складена в повному обсязі 18 січня 2018 року.