Ухвала суду № 71656144, 17.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/27973/15

У Х В А Л А

17 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Момібіліті» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Злато банк»,третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», звернулось з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського Валерія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського Валерія Івановича щодо відхилення частини кредиторських вимог ТОВ «Порше Мобіліті» до ПАТ «Златобанк» за Кредитним договором №50012378 від 19.08.2014 року в розмірі 475 856,71 грн. незаконними; визнати вимоги кредитора - ТОВ «Порше Мобіліті» до ПАТ «Златобанк», які виникли на підставі Кредитного договору №50012378 від 19.08.2014 року у повному розмірі, а саме, в сумі 1 033 642,78 грн. та зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського Валерія Івановича внести відповідні зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Златобанк» шляхом збільшення кредиторських вимог ТОВ «Порше Мобіліті» до ПАТ «Златобанк» за Кредитним договором №50012377 від 19.08.2014 року на суму в розмірі 487 856,71 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, а провадження у справі закрити. Крім того, Апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого вказано на необхідність врахування судом майнового стану сторони.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до п. п. 10, 12 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Приписи ч. 3 ст. 3 КАС України визначають, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України у редакції, яка діяла на момент подання апеляційної скарги, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Разом з тим, твердження Апелянта про необхідність відстрочення сплати судового збору не містить жодних доказів скрутного майнового стану особи, у зв'язку з чим суд вважає його необґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 133, 248, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма