Постанова № 71656131, 16.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 712/11103/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Токова С.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Федотова І.В.

Коротких А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, третя особа - державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Лисенко М.А. про визнання дій неправомірними, скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області про визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 18 серпня 2017 року ВП № 54344509 в сумі 100 грн.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач - Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області, подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права. У тексті апеляційної скарги представник позивача зазначає, що оскаржувана постанова не містить конкретного переліку витрат виконавчого провадження.

Станом на 16 січня 2018 року відповідачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 серпня 2017 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Лисенко М.А. винесла постанову про стягнення з позивача як боржника у виконавчому провадженні № 54344509 - 100 грн.

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що постанова від 18 серпня 2017 року ВП № 54344509 винесена державним виконавцем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З матеріалів справи встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебувало виконавче провадження № 54344509 з примусового виконання виконавчого листа № 712/13433/16а від 18 липня 2017 року, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести ОСОБА_4 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року № 900-VIII, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», від 18 листопада 2015 року № 947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 № 268» починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження граничного розміру.

20 липня 2017 року було відкрито виконавче провадження.

18 серпня 2017 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Лисенко М.А. винесла постанову про стягнення з позивача як боржника у виконавчому провадженні № 54344509 - 100 грн.

В позовній заяві та поданій до суду апеляційній скарзі позивач зазначає, що ним було виконано судове рішення у добровільному порядку до початку примусового виконання. Для підтвердження вказаних обставин, останнім надано до суду копії листів від 27 липня 2017 року № 7012/03-02 та від 01 серпня 2017 року № 7128/03-01, які було направлено позивачем на адресу відповідача. Також матеріали справи містять розрахунок на доплату пенсії за пенсійною справою ОСОБА_4 № А7592 від 21 червня 2017 року.

Зі змісту наданих позивачем до суду письмових доказів не вбачається, що рішення суду по справі № 712/13433/16а виконано в повному обсязі. Зазначені документи підтверджують виконання лише зобов'язальної частини судового рішення. Доказів здійснення виплати заборгованості, що виникне внаслідок перерахунку пенсії, на користь ОСОБА_4, до відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, позивачем до суду не надано.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що позивач оскаржував постанову про відкриття виконавчого провадження від 20 липня 2017 року ВП № 54344509.

У зв'язку з чим колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта стосовно відсутності у відповідача підстав для прийняття оскаржуваної постанови.

Вказані вище обставини свідчать про відсутність правових підстав для визнання неправомірними дій відповідача стосовно прийняття оскаржуваної постанови та відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, стосовно позовних вимог про скасування оскаржуваної постанови від 18 серпня 2017 року ВП № 54344509 у зв'язку з відсутністю в тексті постанови конкретного переліку витрат за їх видами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 43 Закону № 1404 кошти виконавчого провадження складаються, в тому числі, з стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 42 Закону № 1404 розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Згідно наказу Міністерства юстиції України № 2830/5 від 29 вересня 2016 року «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (далі - Наказ № 2830/5) до видів витрат виконавчого провадження відносяться: 1) виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари; 2) пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку; 3) послуги за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію ст. 8 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 Р. І Наказу № 2830/5 до видів витрат виконавчого провадження належать:

1) Виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари.

2) Пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 Р. ІІ Наказу № 2830/5 розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.

Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

У відповідності до ч. 1 Р. ХІІІ Закону № 1404 цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», крім ст. ст. 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Так вказаний закон набрав чинності 05 жовтня 2016 року. Відтак, ст. 8 Закону № 1404 набрала чинності з 05 січня 2017 року, тобто до виникнення спірних правовідносин.

У відповідності до наказу Міністерства юстиції України № 3917/5 від 29 грудня 2016 року «Про встановлення розмірів плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями» з 05 січня 2017 року плата за користування системою становить 51 грн. за кожне відкрите виконавче провадження.

Розміри витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, затверджені начальником Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Трейтяком О. М. 03 лютого 2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено витрати проведення та організацію виконавчих дій та на підставі розрахунку, здійсненого фінансовою службою Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, визначено суму витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 100 грн.

Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5) витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Однак, в тексті оскаржуваної позивачем постанови від 18 серпня 2017 року ВП № 54344509 не зазначено види та розміри витрат виконавчого провадження, що встановлені Наказом № 2830/5, а міститься лише сума, яка підлягає стягненню з боржника.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що оскаржувана позивачем постанова не відповідає вимогам п. 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5) у зв'язку з чим є протиправною.

Вказані вище обставини свідчать про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині необхідності скасування постанови від 18 серпня 2017 року ВП № 54344509.

Однак, суд першої інстанції на зазначені вище факти уваги не звернув, неповною мірою з'ясував обставини справи та прийняв рішення з порушенням вимог матеріального права.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, що містяться в постанові Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2017 року.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1 п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області - задовольнити частково.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2017 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, третя особа - державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Лисенко М.А. про визнання дій неправомірними та скасування постанови - задовольнити частково.

Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 18 серпня 2017 року № 54344509.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді І.В. Федотов

А.Ю. Коротких

Повний текст постанови виготовлено 16 січня 2018 року.