Постанова № 71656125, 16.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/1754/17 Прізвище судді першої інстанції: Кушнова А.О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О.,Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росич Приват" про надання дозволу на погашення податкового боргу,-

У С Т А Н О В И В:

Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київської області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росич Приват" про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 144725,52 грн. за рахунок реалізації майна відповідача, що перебуває в податковій заставі відповідно до акту опису №19 від 16.09.2015 року на загальну суму 305462,50 грн., а саме: будівля винного цеху (літера Б) розташована за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Водопійна, буд. 37, площею 2155,0 м.кв., 1959 року побудови, із якісними (будівельними) характеристиками та супутньою інфраструктурою, визначеними в акті опису №19 від 16.09.2015 року, загальною вартістю 305462,50 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року замінено позивача Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київської області на Головне управління ДФС у Київської області.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідча, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Росич Приват" (ідентифікаційний код 38168465) зареєстроване як юридична особа 15.03.2012 року за адресою: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Лазаретна, буд. 86, кв. 14, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.03.2012 року Серії ААВ №751502 (а.с. 7).

Товариство з 16.03.2012 року перебуває на обліку у Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 11.08.2014 року №1410271400870 (а.с. 16).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 року в адміністративній справі №810/222/17 за позовом Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області до ТОВ "Росич Приват" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, позов задоволено та стягнуто з ТОВ "Росич Приват" з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 144725,52 грн. (а.с195-197) Постанова набрала законної сили 10.02.2017 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 року в адміністративній справі №810/222/17 встановлено, що у січні 2016 року відповідачем було подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік з визначенням щомісячної суми до сплати податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 24120 грн. 92 коп. за звітні періоди січень-листопад 2016 року, у розмірі 24120 грн. 86 коп. - за грудень 2016 року.

Також, зазначеною постановою суду від 24.01.2017 року в адміністративній справі №810/222/17 встановлено, що узгоджену суму грошового зобов'язання з орендної плати за квітень-вересень 2016 року у загальному розмірі 144725 грн. 52 коп. ТОВ "Росич Приват" у строк, визначений законом, до бюджету не перераховано.

Крім того, встановлено, що на час винесення рішення у даній справі податкову вимогу від 18.04.2014 року № 255-25 на загальну суму 13458 грн. 47 коп., що виставлена органом доходів і зборів на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у зв'язку з настанням обставин, передбачених пунктом 60.1 статті 60 цього Кодексу, не відкликано.

Отже, постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 року в адміністративній справі №810/222/17 встановлено, що станом на день розгляду справи зазначені вище податкові зобов'язання з орендної плати за землі державної або комунальної власності, що вносяться юридичними особами перед бюджетом становлять 144725,52 грн., і в добровільному порядку відповідачем не сплачені.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Також судом попередньої інстанції встановлено, що відповідач намагався розстрочити виконання зазначеного судового рішення, звернувшись до суду з відповідною заявою, проте ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2017 року в адміністративній справі №810/222/17 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Росич Приват" про розстрочення виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 року (а.с. 71-72).

З метою виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 року в адміністративній справі №810/222/17 позивачем на адреси банків, що здійснюють розрахункове-касове обслуговування відповідача, були направлені інкасові доручення від 06.02.2017 року №4 до ПАТ КБ "Приватбанк" на суму 28945,00 грн., від 06.02.2017 року №5 ПАТ КБ "Приватбанк" на суму 28945,00 грн., від 06.02.2017 року №2 до АТ "Райфайзен Банк Аваль у м. Києві" на суму 28945,00 грн., від 06.02.2017 року №3 до АТ "Райфайзен Банк Аваль у м. Києві" на суму 28945,00 грн. та від 06.02.2017 року №1 до АТ "Райфайзен Банк Аваль у м. Києві" на суму 28945,00 грн. (а.с. 134-136).

Проте, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника зазначені інкасові доручення (розпорядження) повернуті банками без виконання, окрім інкасового доручення від 06.02.2017 року №3, направленого позивачем до АТ "Райфайзен Банк Аваль у м. Києві", на виконання якого здійснена часткова оплата в сумі 1952,14 грн. та інкасового доручення від 06.02.2017 року №4, направленого позивачем до ПАТ КБ "Приватбанк", на виконання якого здійснена часткова оплата в сумі 316,00 грн.

Судом попередньої інстанції також встановлено, що станом на день ухвалення судового рішення за ТОВ "Росич Приват" обліковується податковий борг з орендної плати за землю юридичних осіб у розмірі 588429,73 грн., що підтверджується зворотнім боком інтегрованої картки платника (а.с. 160-172).

Позивач зазначає, що в суму податкову боргу у розмірі 588429,73 грн. включено й податковий борг відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 року в адміністративній справі №810/222/17 в сумі 144725,52 грн.

Відповідно до матеріалів справи, 24.04.2014 року заступником начальника Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було прийнято рішення №46 про опис майна відповідача у податкову заставу та здійснено опис майна відповідача, про що було складено акт опису майна від 16.09.2015 року №19 (а.с. 22-23).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що посадовими особами податкового органу було проведено опис майна відповідача та віднесено в податкову заставу його майно, а саме - будівлю винного цеху (літера Б), площею 2155,0 м.кв., збудовану в 1959 році, із характеристиками та супутньою інфраструктурою, визначеними в акті, загальною вартістю 305462,50 грн.

Податкова застава на зазначене нерухоме майно зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.12.2015 року, що підтверджується витягом з реєстру від 10.12.2015 року №49492558 (а.с. 25).

Позивач зазначає, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Росич Приват" обліковується податковий борг в сумі 144725,52 грн.

Враховуючи несплату відповідачем вказаної суми податкового боргу податковий орган просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, визначеним в акті опису №19 від 16.09.2015 року, загальною вартістю 305462,50 грн.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.152 підпункту 14.1.155. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом; податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно пункту 87.1. статті 87 Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2. статті 87.2. Кодексу).

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1. статті 88 Кодексу).

Згідно пункту 89.1. статті 89 Кодексу, право податкової застави виникає у разі:

- 89.1.1. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- 89.1.2. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пункт 89.2. статті 89 Кодексу).

Відповідно до пункту 89.3. статті 89 Кодексу, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункту 95.2. статті 95 Кодексу).

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4. статті 95 Кодексу).

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України Білоцерківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області складена податкова вимога від 18.04.2014 року №255-25 на загальну суму 13458,47 грн., яка направлена на адресу товариства та отримана останнім 29.04.2014 року (а.с. 26).

Абзацом 2,3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, надання судом дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у заставі, передбачає дотримання податковим органом відповідних вимог, встановлених пп.95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України. Основною передумовою для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є наявність самого податкового боргу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач зазначає, що податковий борг, стягнутий з ТОВ "Росич Приват" постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 року у справі №810/222/17, вже погашений у повному обсязі, на підтвердження чого надано копію платіжного доручення від 16.05.2017 року №1019 на суму 200000,00 грн. з призначенням платежу: оренда за квітень 2017 року (а.с. 74).

Відповідно до довідки ТОВ "Росич Приват" від 19.06.2017 року №25 за підписом головного бухгалтера Никоненко Л.О. та директора Вахній А.С., платіжним дорученням від 16.05.2017 року №1019 відповідачем на рахунок Білоцерківської ОДПІ було перераховано грошові кошти у розмірі 200000,00 грн. з призначенням платежу: оренда за квітень 2017 року. Зазначене перерахування у розмірі 200000,00 грн. включало в себе сплату наступних платежів: орендна плата за квітень 2017 року - 25568,17 грн.; оплата за квітень 2017 року відповідно до графіку розстрочення виконання виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 у справі №810/2349/16 згідно ухвали Київського окружного адміністративного суду щодо розстрочення (відстрочення) виконання постанови суду від 15.03.2017 - 29693,00 грн.; сплата податкового боргу за квітень-вересень 2016 року відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 в адміністративній справі №810/222/17 - 144725,52 грн., в рахунок майбутніх платежів - 13,31 грн. (а.с. 73).

Також, у матеріалах справи наявні копії платіжних доручень від 20.09.2017 року №1076 про перерахування грошових коштів в розмірі 10921,00 грн. з призначенням платежу: погашення боргу з орендної плати за період вересень 2016 року (сума 4111,52 грн.) - жовтень 2016 року (сума 6809,48 грн.) та від 20.09.2017 року №1075 про перерахування грошових коштів в розмірі 89079,00 грн. з призначенням платежу: погашення боргу з орендної плати за період вересень 2014 року - березень 2016 року, згідно ухвали у справі №810/2349/16 графік платежів червень-серпень 2017 року (а.с. 143-144).

Судом першої інтсанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку з несплатою відповідачем земельного податку (орендної плати) та пені за період з жовтня 2014 року по квітень 2016 року, постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 року в адміністративній справі №810/2349/16 за позовом Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області до ТОВ "Росич Приват" про стягнення податкового боргу стягнуто з ТОВ "Росич Приват" до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 356309,87 грн. (а.с. 198-199). Постанова набрала законної сили 24.02.2017 року.

Разом з тим, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2017 року в адміністративній справі №810/2349/16 щодо розстрочення (відстрочення) виконання постанови суду розстрочено виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 року у справі № 810/2349/16 строком на 12 місяців відповідно до графіку квітень 2017 року - 29693,00 грн., травень 2017 року - 29693,00 грн., червень 2017 року - 29693,00 грн., липень 2017 року - 29693,00 грн., серпень 2017 року - 29693,00 грн., вересень 2017 року - 29693,00 грн., жовтень 2017 року - 29693,00 грн., листопад 2017 року - 29693,00 грн., грудень 2017 року - 29693,00 грн., січень 2018 року - 29693,00 грн., лютий 2018 року - 29693,00 грн., березень 2018 року - 29686,87 грн. (а.с. 69-70). Ухвала набрала законної сили 25.04.2017 року, що підтверджується листом Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2017 року №01-22/2643/17 (а.с. 108).

Матеріали справи свідчать, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 року було витребувано у позивача письмові пояснення про порушення позивачем зарахування коштів відповідача згідно платіжного доручення від 16.05.2017 №1019 у сумі 200000,00 грн. без урахування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2017 року в адміністративній справі №810/2349/16 про розстрочення виконання постанови суду, яка набрала законної сили 25.04.2017 року.

На виконання зазначених вимог ухвали суду, податковим органом надані додаткові пояснення, в яких зазначено, що сума, сплачена платіжними дорученнями від 16.05.2017 року №1019 в сумі 200000,00 грн., від 20.09.2017 року №1076 в сумі 10921,00 грн. та 20.09.2017 року №1075 в сумі 89079,00 грн. була зарахована в рахунок погашення боргу згідно ухвали №810/2349/16 від 15.03.2017 року про розстрочення податкового боргу відповідно до статті 87.9 Податкового кодексу України, згідно якої у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Станом на 04.10.2017 року залишок несплаченого боргу згідно ухвали №810/2349/16 становить 227,53 грн. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 року по справі №810/222/17 про стягнення в податкового боргу на суму 144725,52 грн. позов Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області задоволено в повному обсязі. Зазначений податковий борг виник в результаті не сплати самостійно визначених зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб, згідно декларації від 03.02.2016 року у розмірі 24120,92 грн. щомісячно за січень-листопад 2016 року та 24 120,86 грн. за грудень 2016 року. Відповідачем визначене податкове зобов'язання за квітень-вересень 2016 року загалом в сумі 144752,52 грн. погашено не було (а.с. 155).

Відповідно до пункту 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Разом з тим, згідно з п.100.1 ст.100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Як вбачається із матеріалів справи, податковий борг з орендної плати за землю юридичних осіб у сумі 356309,87 грн. був стягнутий з відповідача у судовому порядку по справі №810/2349/16. При цьому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2017 року в адміністративній справі №810/2349/16, розстрочено виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 року в адміністративній справі №810/2349/16 на період з квітня 2017 року по березень 2018 року.

Відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, оскільки ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2017 року в адміністративній справі №810/2349/16 було розстрочено виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 року у справі №810/2349/16, позивачем безпідставно зараховані кошти, сплачені відповідачем згідно платіжного доручення від 16.05.2017 року №1019 у розмірі 200000,00 грн., спрямовані на погашення податкового боргу за період квітень-вересень 2016 року (відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 року в адміністративній справі №810/222/17) в оплату податкового боргу за період з жовтня 2014 року по квітень 2016 року відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 року в адміністративній справі №810/2349/16.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що погашення податкового боргу мало проводитися контролюючим органом з урахуванням вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду щодо розстрочення (відстрочення) виконання постанови суду від 15.03.2017 року у справі №810/2349/16.

Крім того, суд попередньої інстанції звернув увагу, що податковий борг відповідача з орендної плати за землю за період з квітня по вересень 2016 року у сумі 144725,52 грн. обліковується позивачем як не погашений є наслідком протиправних дій податкового органу у зв'язку з неправильним зарахуванням коштів відповідача в інтегрованій картці платника без урахування ухвали Київського окружного адміністративного суду щодо розстрочення (відстрочення) виконання постанови суду від 15.03.2017 року у справі №810/2349/16, яка набрала законної сили.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, правильними висновок Київського окружного адміністративного суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про надання дозволу на погашення податкового боргу ТОВ "Росич Приват" в сумі 144725,52 грн. за рахунок реалізації майна відповідача, що перебуває в податковій заставі відповідно до акту опису №19 від 16.09.2015 року.

Згідно з ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 17 січня 2018 року.