Постанова № 71656040, 17.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року справа №237/4002/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Мар’їнському районі Донецької області на постанову Мар’їнського районного суду Донецької області від 09 листопада 2017 року в справі № 237/4002/17 (головуючий І інстанції Кучко Я.Ю.) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Мар’їнському районі Донецької області про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Мар’їнському районі Донецької області № 1716 від 11 серпня 2017 року про відмову в призначенні пенсії згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов’язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 період роботи з 02.03.1999 по 31.12.1999 (ДВАТ «Шахта «Трудівська»), з 01.01.2008 по 13.12.2008 (відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Трудівське» Державного підприємства «Донецьквугілля»), з 17.04.2015 по 16.03.2016 (відокремлений підрозділ «Шахта «Трудівська» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія») електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті;

- зобов’язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 період роботи з 08.11.2004 по 11.12.2005 (відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Трудівське» Державного підприємства «Донецьквугілля» та відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Трудівське» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія») механіком підйому енергомеханічної служби та з 14.12.2008 по 16.04.2015 (відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Трудівське» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» та відокремлений підрозділ «Шахта «Трудівська» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія») механіком підйому комплексу стовбурів дільниці підйомних комплексів.

Постановою Мар’їнського районного суду Донецької області від 09 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскільки пенсія на пільгових умовах призначається окремій категорії осіб, законом встановлено певні особливості до порядку призначеного виду пенсії та вимоги до документів, що надаються для підтвердження факту виконання такої роботи за певний період часу. Основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи є трудова книжка, проте не завжди записів у ній достатньо, щоб підтвердити наявність у особи спеціального стажу. Для цього до органів Пенсійного фонду надається уточнююча довідка, яка підтверджує наявність стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на таких роботах повний робочий день, класифікацію посади за відповідним списком тощо. Якщо підприємство, на якому працювала особа, розміщено на тимчасово непідконтрольній українській владі території, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися індивідуальними відомостями про застраховану особу (форми ОК-5).

За даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутня інформація про те, що стаж роботи позивача має пільговий характер.

Крім того, довідки № 96 від 20.11.2014 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та № 203 від 25.11.2014 про спуски та виїзди в шахту не можуть бути враховані управлінням при призначенні пенсії, оскільки підприємство, що їх видало ДВАТ «Шахта «Трудівська» знаходиться на непідконтрольній українській владі території, що унеможливлює перевірку вказаної в довідках інформації.

За таких обставин, на думку відповідача, право ОСОБА_1 на призначення пенсії згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не підтверджено належними та допустимими доказами, а отже судом першої інстанції безпідставно задоволені позовні вимоги.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 03 серпня 2017 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Мар’їнському районі Донецької області (далі – відповідач, апелянт, пенсійний орган) із заявою про призначення пенсії за віком згідно пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До заяви були додані наступні документи:

- копія паспорту і ІНН

- копія трудової книжки,

- копія військового квитка,

- копія диплому;

- пільгові довідки № 1-96 від 30.03.2017, № 131 від 29.03.2017, № 46 від 28.07.2017;

- копії наказів про результати атестації робочих місць.

Спірні періоди роботи позивача підтверджуються записами в трудовій книжці серії БТ-ІІ № 1548711, відповідно до якої:

- 02.03.1999 прийнято електрослюсарем 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

- 08.07.1999 переведено електрослюсарем 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

- 11.04.2002 переведено електрослюсарем 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;

- 08.11.2004 переведено механіком підйому енергомеханічної служби шахти «Трудовська», пов’язаний з підземними роботами;

- 01.04.2005 переведено механіком з ремонту та експлуатації підйомного комплексу клітьового та скіпового стволів дільниці стаціонарного обладнання, зайнятий на підземних роботах;

- 12.12.2005 переведено електрослюсарем 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті дільниці стаціонарного обладнання;

- 14.12.2008 переведено механіком з підйому комплексу стовбурів дільниці підйомних комплексів, зайнятий на підземних роботах;

- 17.04.2015 переведено електрослюсарем 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті дільниці підземних комплексів;

- 16.03.2016 звільнено у зв’язку із скороченням штату робітників.

Пенсійний орган рішенням № 1716 від 11 серпня 2017 року відмовив позивачу в призначенні пенсії. Відмова вмотивована тим, що ОСОБА_1 не має необхідного пільгового стажу роботи. Періоди роботи з 02.03.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2008 по 13.12.2008 та з 17.04.2015 по 16.03.2016 не зараховані до пільгового стажу роботи за Списком № 1, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб. Періоди роботи з 08.11.2004 по 11.12.2005 та з 14.12.2008 по 16.04.2015 не зараховані через відсутність довідки про спуски та виїзда в шахту. Надана позивачем довідка № 203 від 25.11.2014 не врахована, оскільки ДВАТ «Шахта «Трудівська» знаходиться на непідконтрольній українській владі території і перевірити достовірність інформації неможливо.

Не погодившись із рішенням Управління Пенсійного фонду України у Мар’їнському районі Донецької області та вважаючи, що він має достатньо стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

За приписами п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі – Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. За приписами п. 3 цього Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Пільговий стаж — це період трудової діяльності в шкідливих, небезпечних або специфічних умовах протягом повного робочого дня. Перелік виробництв, робіт, професій, посад і показників, за якими період трудової діяльності може бути віднесений до пільгового стажу, затверджений Постановами Кабінету Міністрів України.

Додатковими критеріями, згідно з якими призначається пенсія на пільгових умовах та застосовуються Списки № 1 і № 2, є:

- відповідність записів у трудовій книжці позивача та найменування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;

- документальне підтвердження виконання роботи на протязі повного робочого дня, що є необхідною умовою для призначення пенсії на пільгових умовах;

- документальне підтвердження отримання пільг, доплат, додаткової відпустки за шкідливі умови праці.

Під повним робочим днем розуміють виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менш як 80% робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, професій чи посад, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних із виконанням певних трудових обов'язків (п. 2 Порядку № 383).

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, трудова книжка є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 зазначеного Порядку встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Відповідно до пункту 4.4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах встановлено, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі – Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі – Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з положеннями Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для визнання стажу як пільгового є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться в Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

На підтвердження спірних періодів роботи ОСОБА_1 надана довідка № 96 від 20.11.2014 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка містить відомості щодо:

- періодів роботи позивача та займаних посад (02.03.1999 – 07.11.2004 електрослюсар підземний, дільниця ЕМС; 08.11.2004 – 11.12.2005 механік дільниці ЕМС, СО; 12.12.2005 – 13.12.2008 електрослюсар підземний, дільниця СО, ПК; з 14.12.2008 механік дільниці ПК);

- належності займаних посад відповідному розділу та підрозділу Списку № 1;

- підстав видачі довідки (наказ про прийом № 189к від 01.03.1999, особова картка за формою П-2, обліковий рахунок заробітної плати);

- проведення атестації робочих місць (накази № 70 від 06.02.1995, № 140 від 09.02.2000, № 437/к від 27.04.2005, № 444/к від 27.04.2010);

- не перебування у відпустках без збереження заробітної плати.

Довідка № 203 від 25.11.2014 про спуски та виїзди в шахту надана на підтвердження зайнятості на підземних роботах. Містить помісячний розрахунок та видана на підставі табелів обліку спуску-виїзду за період з 02.03.1999 по 25.11.2014.

Абзацом першим частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону № 1058-IV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Механізм обов'язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав.

Так, зокрема, статтею 113 Закону № 1058-IV передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 1058-IV застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV).

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Так, позивачем надані індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5, з яких вбачається, що в спірні періоди трудової діяльності ОСОБА_1 страхувальником сплачувались страхові внески. В апеляційній скарзі пенсійний орган не висуває заперечень щодо відсутності страхового стажу в спірні періоди.

За приписами частин 1 та 2 статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII (далі - Закон № 1207-VII) на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

За приписами ч. 2 ст. 9 Закону № 1207-VII будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 статті 9 Закону № 1207-VII встановлено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Тобто, відповідно до наведених норм закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.

Трудовий стаж позивач набув, працюючи в період, коли м. Донецьк перебувало під контролем української влади, і на підприємствах, утворених відповідно до законодавства України.

Всі первинні документи, на підставі яких позивач отримав право на призначення пенсії, були сформовані до проведення АТО і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки на тій підставі, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув пільговий стаж роботи.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав не врахування спірних періодів роботи позивача, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст. 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

При цьому відповідно до пункту 1 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону № 1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону № 1788-ХІІ має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала зі шкідливими і важкими умовами праці. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов’язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку пільгової довідки особи не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Аналізуючи наведені норми законодавства та обставини справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що первинними документами, які підтверджують безпосередню зайнятість повний робочий день на відповідних роботах можуть бути: журнали виходів на роботу, табелі використання робочого часу, деякі накази чи розпорядження по підприємству, особові картки тощо. Кожен з цих документів дає лише часткове підтвердження зайнятості на роботах зі шкідливими умовами праці, але сукупні дані цих документів можуть бути доказом повної зайнятості працівника.

Враховуючи, що записами у трудовій книжці в сукупності з наявними в матеріалах справи довідками підтверджено роботу позивача повний підземний робочій день у шахті в спірні періоди, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача передбаченого ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» права на призначення пенсії на пільгових умовах

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджує висновок, викладений в оскаржуваній постанові, що Управління Пенсійного фонду України у Мар’їнському районі Донецької області протиправно відмовило ОСОБА_1 у реалізації його права на отримання пенсії на пільгових умовах згідно з п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Мар’їнському районі Донецької області на постанову Мар’їнського районного суду Донецької області від 09 листопада 2017 року в справі № 237/4002/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Мар’їнському районі Донецької області про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії – залишити без задоволення.

Постанову Мар’їнського районного суду Донецької області від 09 листопада 2017 року в справі № 237/4002/17 – залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст.ст. 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

ОСОБА_2

ОСОБА_3