Постанова № 71656022, 17.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року справа №235/3238/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 листопада 2017 року в справі № 235/3238/17 (головуючий І інстанції Величко О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10.11.2016 про відмову в призначенні пенсії;

- визнати незаконною бездіяльність щодо не призначення пенсії та зобов’язати повторно розглянути заяву від 26.10.2016 та призначити пенсію на пільгових умовах, врахувавши подані до пенсійного органу уточнюючі довідки.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов’язано повторно розглянути заяву та прийняти рішення про призначення пенсії відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що надані ОСОБА_1 документи не підтверджують наявність пільгового стажу, необхідного для призначення пенсії на підставі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За таких обставин пенсійний орган наголошує на відсутності підстав для призначення позивачу пенсії на підставі його заяви від 26.10.2016.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (далі – позивач) 26.10.2016 звернувся до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач, апелянт, пенсійний орган, Красноармійське ОУПФУ) із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До заяви були додані такі документи:

- копія трудової книжки від 04.06.1996 серії АН № 219719;

- копія військового квитка НУ № 1093948 від 06.06.1996;

- копія диплому про навчання серія ДЕ № 022015 від 10.01.1996;

- довідка, видана ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» від 09.08.2016 № 616;

- довідка про спуски в шахту, видана ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» від 15.08.2016 № 331;

- довідка, видана «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» від 12.08.2016 № 467;

- копія паспорту;

- дублікат картки фізичної особи-платника податків;

- довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення.

Рішенням від 10 листопада 2016 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах – 25 років.

Своє рішення пенсійний орган мотивував тим, що через перебування підприємств на непідконтрольній українській владі території не зараховано до пільгового стажу періоди роботи позивача:

- з 02.06.2003 по 29.02.2004 електрослюсарем підземним на ДП «Первомайськвугілля» ш. Первомайська;

- з 15.03.2004 по 31.10.2004 гірником очисного забою на ДХК «Луганськвугілля» ДВАТ Шахта ім. С.М. Кірова;

- з 01.06.2005 по 01.10.2006 підземним гірником очисного вибою на ДП шахта «Голубівська»;

- з 03.10.2007 по 13.02.2001 підземним гірником очисного вибою, машиністом гірничих виїмкових машин на ВП шахта «Первомайська» ДП «Первомайськвугілля».

Не зараховано період роботи з 15.02.2007 по 20.09.2007 на ВП шахта «Вергелівська» ДП «Лугансьвугілля» електрослюсарем підземним, оскільки не надана довідка, підтверджуюча пільговий характер роботи.

Пенсійний орган дійшов висновку, що страховий стаж позивача складає 22 роки 08 місяців 17 днів, підземний (з урахуванням коефіцієнту 1:3) – 23 роки 09 місяців 22 дні.

Не погодившись із рішенням Красноармійського ОУПФУ та вважаючи, що він має достатньо стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, трудова книжка є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

За приписами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі – Закон № 1788-XII), яка визначає особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті на протязі повного робочого дня виконанням робіт, передбачених Списком № 1. При цьому під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу (роз'яснення Міністерства соціального захисту населення і Міністерства праці від 10.05.1994 № 01-3/406-02-2 та № 06-1649).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. У такій довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включено цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

За нормами статті 14 Закону № 1788-XII до пільгового стажу зараховується робота працівників, які безпосередньо зайняті повний робочий день на відповідних роботах, за умови підтвердження первинними документами саме такої роботи повний робочий день. При цьому такими документами можуть бути: журнали виходів на роботу, табелі використання робочого часу, деякі накази чи розпорядження по підприємству. Кожен з цих документів дає лише часткове підтвердження зайнятості на роботах зі шкідливими умовами праці, але сукупні дані цих документів можуть бути доказом повної зайнятості працівника.

Пенсійний орган не заперечує, що посада, яку обіймав позивач, належить до Списку № 1.

Матеріалами справи підтверджено, що період роботи позивача з 02.06.2003 по 29.02.2004 та з 01.06.2005 по 13.02.2011 електрослюсарем підземним на ДП «Первомайськвугілля» ш. Первомайська підтверджено записом у трудовій книжці із зазначенням роботи повний робочий день на підземних роботах та наказу № 115 від 01.03.2005 про проведення атестації робочих місць для підтвердження права на пенсію на пільгових умовах за списком № 1, наказами про проведення атестації робочих місць, довідками № 288 та № 289 від 18.07.2016 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Період роботи ОСОБА_1 з 15.03.2004 по 31.10.2004 гірником очисного забою на ДХК «Луганськвугілля» ДВАТ шахта імені ОСОБА_2 підтверджено записом в трудовій книжці із зазначенням про роботу на посаді гірничого робітника очисного вибою підземного п’ятого розряду з повним робочим днем на підземних роботах, наказу № 731 від 30.12.1999 про проведення атестації робочих місць, для підтвердження права на пенсію на пільгових умовах за списком № 1, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки № 522 від 07.06.2016, виписками з наказів за результатами атестації робочих місць за умовами праці по шахті ім. С.М. Кірова № 731 від 30.12.1999 та № 580 від 27.12.2004.

Період роботи з 01.06.2005 по 01.10.2006 гірником підземним очисного вибою на ДП шахта «Голубівська» підтверджено записами в трудовій книжці із зазначенням наказу № 177-к від 05.12.2003 про проведення атестації робочих місць за умовами праці гірника очисного вибою, що дає право на пенсію на пільгових умовах за списком № 1, випискою з наказу про атестацію робочих місць за умовами праці по шахті «Голубівська», довідкою № 303 від 26.04.2016 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, довідкою про перейменування шахти «Голубівська».

Період роботи з 15.02.2007 по 20.09.2007 на ВП шахта «Вергелівська» ДП «Луганськвугілля електрослюсарем підземним підтверджено записами в трудовій книжці із зазначенням роботи повний робочий день під землею, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 132 від 12.06.2016.

З приводу посилання апелянта на розміщення підприємств на тимчасово не підконтрольній українській владі території колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частин 1 та 2 статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII (далі – Закон № 1207-VII) на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

За приписами ч. 2 ст. 9 Закону № 1207-VII будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 статті 9 Закону № 1207-VII встановлено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Тобто, відповідно до наведених норм закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.

Трудовий стаж позивач набув у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснюють господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і зазначені підприємства також утворено відповідно до законодавства України.

Всі первинні документи, на підставі яких позивач отримав право на призначення пенсії, були сформовані до проведення АТО і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув пільговий стаж роботи.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для відмови в зарахуванні спірних періодів роботи позивача, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами.

Щодо відсутності уточнюючих довідок, наказів про проведення атестації, підтверджуючих стаж роботи позивача на ш. «Первомайська» ДП «Первомайськвугілля», ш. Кірова ДХК «Луганськвугілля», ш. «Голубівська» в спірні періоди суд апеляційної інстанції зазначає.

Згідно зі ст. 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

При цьому відповідно до пункту 1 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону № 1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону № 1788-ХІІ має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала зі шкідливими і важкими умовами праці. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов’язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку пільгової довідки особи не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Враховуючи, що трудова книжка позивача є належним чином оформленою, містить всі необхідні записи, в сукупності з наявними довідками, судова колегія дійшла висновку про наявність у ОСОБА_1 передбаченого ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» права на призначення пенсії на пільгових умовах.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено право позивача на отримання пенсії на пільгових умовах, яке підлягає відновленню шляхом скасування спірного рішення пенсійного органу від 10.11.2016 та зобов’язання Красноармійського ОУПФУ повторно розглянути заяву від 26.10.2016, прийнявши рішення про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням наведених вище періодів роботи.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 листопада 2017 року в справі № 235/3238/17 за позовом ОСОБА_1 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 листопада 2017 року в справі № 235/3238/17 – залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст.ст. 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

ОСОБА_3

ОСОБА_4