Постанова № 71656019, 17.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року справа №263/12873/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 листопада 2017 року в справі № 263/12873/17 (головуючий І інстанції Васильченко О.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання рішення незаконним зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області від 27.09.2017 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, зобов’язати повторно розглянути заяву та призначити таку пенсію з 06.07.2017.

Постановою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області адміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого визнано незаконним та скасовано рішення пенсійного органу, зобов’язано повторно розглянути заяву від 06.07.2017 та розглянути можливість призначення пенсії позивачу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог, чим обрав неправильний спосіб захисту порушеного права особи. Оскільки зобов’язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області розглянути питання про можливість призначити ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах може призвести до повторного порушення прав позивача. Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що судове рішення не повинно містити положень, які б ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Відповідач також не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На обґрунтування своєї апеляційної скарги пенсійний орган зазначає, що на час звернення із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 не мав передбаченого п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пільгового стажу роботи. Отже право на призначення пенсії позивач отримає після досягнення 60-річного віку.

За таких обставин, пенсійний орган наголошує на відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 06.07.2017 ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (далі – відповідач, пенсійний орган, Центральне ОУПФУ) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

До заяви були додані наступні документи:

- копія паспорту і ІНН;

- копія трудової книжки від 06.02.1986 БТ-ІІ № 1184270;

- копія диплому про навчання від 09.01.1986 № 389113;

- копія військового квитка НУ № 9230685 від 24.10.1986;

- довідка про заробітну плату № 935 від 24.10.2008 за період роботи з 10.04.1992 по 31.03.1997 на ВАТ «Донецьккокс».

Відповідно до трудової книжки серії БТ-ІІ № 1184270 ОСОБА_1 працював, зокрема:

- на шахті ім. М.І. Калініна: з 18.01.1986 на посаді підземного електрослюсаря 4 розряду з повним робочим днем в шахті, з 28.02.1989 по 03.07.1989 учнем прохідника 4 розряду з повним робочим днем в шахті;

- на Донецькому коксохімічному заводі ім. С.М. Кірова: з 10.04.1992 по 30.09.1993 слюсарем-ремонтником 4 розряду в смолоперегінному цеху, з 01.10.1993 по 31.05.1994 слюсарем-ремонтником 5 розряду в цеху улавлювання, з 01.06.1994 по 31.12.1999 електромонтером по ремонту електроустаткування 5 розряду в цеху улавлювання.

Рішенням відповідача від 27.09.2017 № 20341/03 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії та зазначено, що в заявника відсутній спеціальний стаж для призначення пільгової пенсії. Відмова пенсійного органу вмотивована тим, що під час звернення із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 не надав довідки, уточнюючі пільговий характер його роботи на Донецькому коксохімічному заводі ім. С.М. Кірова.

Не погодившись із рішенням Центрального ОУПФУ та вважаючи, що він має достатньо стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

За приписами п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі – Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу у віці 50 років, маючи страховий стаж 32 роки 09 місяців 03 дні. Отже для призначення йому пенсії на підставі п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII його пільговий стаж має складати не менше 10 повних років.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. За приписами п. 3 цього Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Пільговий стаж — це період трудової діяльності в шкідливих, небезпечних або специфічних умовах протягом повного робочого дня. Перелік виробництв, робіт, професій, посад і показників, за якими період трудової діяльності може бути віднесений до пільгового стажу, затверджений Постановами Кабінету Міністрів України.

Додатковими критеріями, згідно з якими призначається пенсія на пільгових умовах та застосовуються Списки № 1 і № 2, є:

- відповідність записів у трудовій книжці позивача та найменування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;

- документальне підтвердження виконання роботи на протязі повного робочого дня, що є необхідною умовою для призначення пенсії на пільгових умовах;

- документальне підтвердження отримання пільг, доплат, додаткової відпустки за шкідливі умови праці.

Під повним робочим днем розуміють виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менш як 80% робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, професій чи посад, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних із виконанням певних трудових обов'язків (п. 2 Порядку № 383).

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, трудова книжка є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Записами у трудовій книжці позивача підтверджено, що з 18.01.1986 по 21.10.1986 та з 28.02.1989 по 03.07.1989 він працював на посадах, які дають право на зарахування періоду роботи до пільгового стажу, повний робочий день. Отже, за ці періоди подання будь-яких додаткових документів, довідок не потрібно.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 зазначеного Порядку встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Відповідно до пункту 4.4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах встановлено, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для визнання стажу як пільгового є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться в Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Наявними у матеріалах справи копіями наказів про затвердження переліків робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад робітників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списками № 1 та № 2, за результатами проведення атестації робочих місць № 445 від 08.08.1994 та № 331 від 29.10.1999 у сукупності із відомостями з трудової книжки позивача належним чином доведено, що в період роботи на Донецькому коксохімічному заводі ім. С.М. Кірова з 10.04.1992 по 30.09.1993, з 01.10.1993 по 31.05.1994 та з 01.06.1994 по 31.12.1999 ОСОБА_1 обіймав посади, які дають право на зарахування стажу роботи до пільгового.

Окрім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за приписами ст. 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 було затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 4.2 розділу IV вказаного Порядку передбачено: орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пенсійний орган цим правом не скористався, додаткових документів від ОСОБА_1 чи підприємства, на якому він працював не витребував.

Аналізуючи наведені норми, суд апеляційної інстанції зазначає, що витребування та перевірка додаткових документів, довідок є правом пенсійного органу. Таким чином перекладання обов’язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Тобто відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що заяву позивача було розглянуто повно та всебічно. Отже колегія суддів спростовує доводи апелянта з цього приводу.

Стосовно доводів ОСОБА_1, що суд першої інстанції безпідставно обрав неправильний спосіб захисту порушеного права особи, шляхом зобов’язання відповідача розглянути питання про можливість призначити пенсію на пільгових умовах, необхідно зазначити наступне.

Аналіз норм Закону № 1788-XII та Порядку № 22-1 дозволяє дійти висновку, що повноваження щодо призначення пенсії належать виключно пенсійним органам. Зокрема, за приписами п. 1.1. Порядку № 22-1 управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднані управління є органами, що призначають пенсію.

Отже вимоги позивача стосовно безпосередньо призначення пенсії на пільгових умовах у судовому порядку є втручанням у дискреційні повноваження пенсійного органу, тому доводи апеляційної скарги з цього приводу не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що наявними у матеріалах справи документами підтверджено наявність у ОСОБА_1 стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також в оскаржуваному судовому рішенні правильно визначено спосіб захисту порушеного права особи – визнання незаконним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов’язання повторно розглянути заяву від 06.07.2017 з урахуванням пільгового характеру роботи позивача в періоди з 18.01.1986 по 21.10.1986, з 28.02.1989 по 03.07.1989, з 10.04.1992 по 30.09.1993, з 01.10.1993 по 31.05.1994 та з 01.06.1994 по 31.12.1999.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 листопада 2017 року в справі № 263/12873/17 за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання рішення незаконним зобов'язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 листопада 2017 року в справі № 263/12873/17 – залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст.ст. 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

ОСОБА_2

ОСОБА_3