Постанова № 71656018, 17.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2018 року, місто Дніпросправа № 804/6333/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

судді: Чередниченка В.Є. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2017р. у справі №804/6333/17за позовом:ОСОБА_1до: про:Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

03.10.2017р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1М.) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – Лівобережна ОДПІ м. Дніпра) про зобов’язання вчинити певні дії /а.с. 4-6/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2017р. за вищезазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №804/6333/17 та справу було призначено до судового розгляду /а.с. 2/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що податковим повідомленням-рішенням Лівобережної ОДПІ м. Дніпра №5506-15 від 11.09.2015р. було нараховано ОСОБА_1 транспортний податок у сумі 25000,00 грн., постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2017р. у справі №804/8396/16, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017р., було визнано протиправним та скасовано зазначене податкове повідомлення-рішення, однак з метою зняття податкової застави позивачем вказаний транспортний податок було сплачено 10.04.2017р. в сумі 25000,00 грн., а також 14.04.2017р. сплачено 11947,51 грн. штрафних санкцій, отже, враховуючи скасування судом податкового повідомлення-рішення, згідно з яким ОСОБА_1 були сплачені грошові кошти, дані кошти є надміру сплаченими та мають бути повернені, 22.06.2017р. позивачем подано заяву до Лівобережної ОДПІ м. Дніпра про повернення надміру сплачених коштів, 08.08.2017р. заяву було подано повторно, однак всупереч вимог податкового законодавства відповідач не підготував та не подав до органу державного казначейства висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, у зв’язку з чим позивач просить суд зобов’язати Лівобережну ОДПІ м. Дніпра підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 надміру сплачених сум грошового зобов’язання зі сплати транспортного податку у розмірі 36947,51 грн. та подати до відповідного органу Державного казначейства України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2017р. у справі №804/6333/17 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Лівобережної ОДПІ м. Дніпра про зобов’язання вчинити певні дії – відмовлено (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) /а.с. 24-25/.

Позивач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу /а.с. 33-35/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції від 19.10.2017р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем вимоги у повному обсязі, а також судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покласти на відповідача (судовий збір та витрати на правову допомогу).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 19.10.2017р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що 11.09.2015р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №5506-15, яким визначено суму податкового зобов’язання з транспортного податку на суму 25000,00 грн. /а.с. 10/, вказане рішення було направлено ОСОБА_1 поштою, але позивачем воно не було отримано, оскільки відповідач зазначив колишню адресу проживання позивача, у зв’язку з чим про існування вказаного рішення позивач дізнався 25.11.2016р. під час ознайомлення з матеріалами адміністративної справи №804/3172/16 за позовом Лівобережної ОДПІ м. Дніпра до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 25000,00 грн. /а.с. 48-52/. Тобто, податковий борг виник внаслідок несплати позивачем у визначений термін суми податкового зобов’язання з транспортного податку, який був визначений податковим повідомленням-рішенням №5506-15 від 11.09.2015р.

29.11.2016р. позивачем було подано позовну заяву про визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення і постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2017р. у справі №804/8396/16, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017р., було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лівобережної ОДПІ м. Дніпра форми «Ф» №5506-15 від 11.09.2015р. /а.с. 11-14, 53/.

Провадження у справі №804/3172/16 за позовом Лівобережної ОДПІ м. Дніпра до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу було зупинено до розгляду справи №804/8396/16, в подальшому постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2017р. відмовлено в задоволенні таких позовних вимог Лівобережної ОДПІ м. Дніпра /а.с. 58/.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом під час розгляду справи, що відповідачем після прийняття податкового повідомлення-рішення №5506-15 від 11.09.2015р. та виникнення податкового боргу у зв’язку з несплатою податкового зобов’язання, визначеного цим рішенням, 23.02.2016р. прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №28/1768816056 /а.с. 66/ та складено акт опису майна у податкову заставу №55/НОМЕР_1 від 06.07.2016р. /а.с. 65/, на підставі яких 11.07.2016р. було внесено запис до реєстру рухомого майна про обтяження всього рухомого майна ОСОБА_1 /а.с. 60/.

03.04.2017р. позивач звернувся до Лівобережної ОДПІ м. Дніпра із заявою про зняття податкової застави з частини майна платника податків, а саме просив зняти податкову заставу з одного транспортного засобу – Mitsubishi L200 номер НОМЕР_2 2007року випуску та залишити податкову заставу на транспортному засобі INFINITI FX 2011року випуску /а.с. 59/, однак дана заява відповідачем задоволена не була і з метою зняття податкової застави ОСОБА_1 сплатив 25000,00 грн. податкового зобов’язання з транспортного податку та 11947,51 грн. штрафних санкцій, що підтверджується квитанціями №301666 від 10.04.2017р. та №305083 від 14.04.2017р. відповідно /а.с. 15, 16/, при цьому на момент сплати позивачем вказаних сум податкове повідомлення-рішення №5506-15 від 11.09.2015р. було скасовано постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2017р. у справі №804/8396/16.

Також, судом встановлено, що 22.06.2017р. та 08.08.2017р. /а.с. 17, 18/ позивач відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України звертався до Лівобережної ОДПІ м. Дніпра із заявами про повернення надміру сплачених коштів, але станом на момент звернення до суду з цим позовом відповідач вказані заяви не розглянув.

Крім цього, на запит позивача №26/1 від 26.12.2017р. /а.с. 61/ Лівобережна ОДПІ м. Дніпра листом №3073/6/04-64-08-01 від 28.12.2017р. повідомила, що станом на 27.12.2017р. податковий борг по ОСОБА_1 відсутній, податкова вимога №249-25 від 21.12.2015р. є відкликаною, рішення про опис майна в податкову заставу №28/НОМЕР_1 від 23.02.2016р. втратило чинність, майно ОСОБА_1 звільнено з податкової застави та виключено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідно до акту опису майна у податкову заставу №55/НОМЕР_1 від 06.07.2016р. /а.с. 62/.

З урахуванням вищевикладених обставин, позивач вважає, що оскільки податкове повідомлення-рішення, згідно з яким ним були сплачені грошові кошти, скасовано судом, то такі кошти є надміру сплаченими та мають бути поверненими відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України.

Так, ст. 43 Податкового кодексу України встановлює умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, а саме надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу, при цьому обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми, контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, і на підставі отриманого висновку такий орган протягом п’яти робочих днів здійснює повернення надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Судом підчас розгляду даної справи встановлено та підтверджено матеріалами справи, що грошові кошти, сплачені позивачем згідно квитанціям №301666 від 10.04.2017р. та №305083 від 14.04.2017р. в сумі 25000,00 грн. та 11947,51 грн. відповідно, є саме надміру сплаченими, оскільки ці суми ОСОБА_1 сплатив з метою зняття податкової застави, а не тому, що визнав грошове зобов’язання, визначене податковим повідомленням-рішенням №5506-15 від 11.09.2015р., яке на момент сплати вказаних сум вже було скасовано судом, про що позивач неодноразово повідомляв податковий орган.

Таким чином, позивач мав правові підстави для звернення у відповідності до ст. 43 Податкового кодексу України до контролюючого органу з відповідною заявою про повернення надміру сплаченої суми грошового зобов’язання, а відповідач має обов’язком розглянути таку заяву у встановлений термін та в разі відповідності заяви вимогам зазначеної статті підготувати висновок про повернення відповідних сум і подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, проте, як свідчать обставини справи, суб’єкт владних повноважень – Лівобережна ОДПІ м. Дніпра – всупереч ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що органи держаної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, ст. 43 Податкового кодексу України не виконав покладеного на нього обов’язку щодо розгляду заяв позивача про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань від 22.06.2017р. та від 08.08.2017р., а тому така бездіяльність є протиправною, у зв’язку з чим, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов’язання відповідача розглянути зазначені заяви ОСОБА_1

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача підготувати висновок про повернення надміру сплачених сум грошового зобов’язання зі сплати транспортного податку в розмірі 36947,51 грн. та подати до відповідного органу Державного казначейства України є передчасними, оскільки встановлення наявності умов повернення надміру сплачених сум грошового зобов’язання після звернення платника податків з відповідною заявою, зокрема, наявності/відсутності у платника податків податкового боргу (п. 43.2 ст. 43 Податкового кодексу України), відноситься виключно до компетенції контролюючого органу.

З огляду на вищевказане та приймаючи до уваги положення чинного податкового законодавства, колегія суддів робить висновок про те, що позивач у справі мав визначені чинним законодавством підстави для звернення до Лівобережної ОДПІ м. Дніпра із заявою про повернення надміру сплачених сум грошового зобов’язання зі сплати транспортного податку в розмірі 36947,51 грн. і він двічі звертався до контролюючого органу з такими заявами – 22.06.2017р. та 08.08.2017р, а той факт, що станом на момент звернення до суду з цим позовом вказані заяви не були розглянуті відповідачем відповідно до покладених на нього повноважень, свідчить про протиправну бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам, що призвело до постановлення ним рішення у даній справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, що відповідно до положень ст. 317 КАС України є підставою для скасування такого рішення суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити в частині зобов’язання відповідача розглянути заяви ОСОБА_1 про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань від 22.06.2017р. та від 08.08.2017р., постанову суду першої інстанції від 19.10.2017р. у даній справі скасувати.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем у справі позовні вимоги, колегія суддів враховуючи вищезазначені обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи, приймаючи до уваги норми чинного податкового законодавства, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача розглянути заяви ОСОБА_1 про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань від 22.06.2017р. та від 08.08.2017р. знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи, а тому необхідно задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги в цій частині та зобов’язати Лівобережну ОДПІ м. Дніпра розглянути вказані заяви.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності присудити у відповідності до приписів ст. 134, 139, 143 КАС України позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, здійснені ним судові витрати під час розгляду даної справи, у вигляді сплати судового збору 1344,00 грн. та витрат на правову допомогу 1500,00 грн., які документально підтверджені відповідними платіжними дорученнями /а.с. 3, 21, 32/, за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – відповідача – Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2017р. у справі №804/6333/17 – скасувати.

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Лівобережну об’єднану державну податкову інспекцію м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області розглянути заяви ОСОБА_1 від 22.06.2017р. та від 08.08.2017р. про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань.

В іншій частині позову відмовити.

Присудити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 39499924) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1344,00 грн. (тисяча триста сорок чотири гривні) та витрати на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн. (тисяча п’ятсот гривень).

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Повний текст виготовлено - 18.01.2018р.

Головуючий суддя: А.О. Коршун

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: О.М. Панченко