Постанова № 71656006, 18.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 січня 2018 року справа № 804/3022/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Первинної професійної спілки “Правозахисники країни” на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року у справі №804/3022/17 (прийнята в порядку скороченого провадження: 17.07.2017р., суддя: Тулянцева І.В.) за адміністративним позовом Первинної професійної спілки “Правозахисники країни” до Новокодацького відділення поліції Дніпровського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИВ:

Первинна професійна спілка “Правозахисники країни” (далі – позивач) звернулась до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Новокодацького відділення поліції Дніпровського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі відповідач), що полягала у ненаданні запитуваної інформації.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2017р у задоволенні адміністративного позову позивача відмовлено.

Із рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального права, позивач просить скасувати оскаржене ним рішення суду та прийняти нове про задоволення його позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не врахував, що позивач у своєму запиті, адресованому відповідачу прохав надати інформацію про конкретні дати, коли перелічені у запиті поліцейські за власним рапортом можуть отримати відгул, а отримав лише неповну та не конкретизовану відповідь. Не врахування зазначених обставин призвело до помилкового висновку суду, що бездіяльності з боку відповідача допущено не було. Крім того, стверджує, що відповідь на запит позивач не отримував.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Первинна професійна спілка “Правозахисники країни” в порядку статті 28 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” направила до Новокодацького відділення поліції Дніпровського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області запит №32 від 18.02.2017 року про надання інформації про конкретну дату для поліцейських: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, коли вони за власним рапортом мають можливість отримати відгул.

Запит отримано відповідачем 22.02.2017 року (а.с.33).

27 лютого 2017 року Новокодацьким відділенням поліції Дніпровського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області було надано відповідь за вих. № 45.3/1122 на запит № 32 від 18.02.2017 року, та повідомлено, що поліцейським, зазначеним у запиті, протягом двох наступних місяців після виконання службових обов’язків у вихідні, святкові та не робочі дні в порядку компенсації буде надаватися відповідний час для відпочинку за їх бажанням (а.с.38).

Згідно довідки відповідача від 03.07.2017 року відповідь на запит була направлена Голові Первинної професійної спілки “Правозахисники країни” 27.02.2017 року простим листом на адресу: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Новоолександрівка, вул. Сурська, 96 (а.с.43).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду та на час прийняття судом рішення у справі), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб’єкта владних повноважень, а під порушенням прав, свобод та інтересів - наявність негативних протиправних наслідків для позивача як наслідок такої бездіяльності.

Таким чином, для вирішення вказаного спору, з огляду на зміст та обсяг заявлених вимог, є визначальним встановлення обставин, які свідчать чи було допущено відповідачем невиправдано пасивну поведінку по відношенню до позивача при розгляді його запиту та надання відповіді, та чи настали для позивача негативні наслідки у зв’язку з допущенням бездіяльності.

В силу ч.1 ст.45 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі Закон №1045-XIV), роботодавці, їх об'єднання зобов'язані в тижневий термін надавати на запити профспілок, їх об'єднань інформацію, яка є в їх розпорядженні, з питань умов праці та оплати праці працівників, а також соціально-економічного розвитку підприємства, установи, організації та виконання колективних договорів і угод.

Суд встановив і це підтверджується матеріалами справи, що відповідачем 27.02.2017 року за вих. № 45.3/1122 було надано відповідь на запит позивача від 18.02.2017 року у строки, передбачені діючим законодавством, та проінформовано, що поліцейським, зазначеним у запиті, протягом двох наступних місяців після виконання службових обов’язків у вихідні, святкові та не робочі дні в порядку компенсації буде надаватися відповідний час для відпочинку за їх бажанням.

Встановлені обставини справи свідчать про відсутність протиправної бездіяльності (пасивної поведінки) відповідача, оскільки останнім вжито дії, спрямовані на організацію розгляду запиту позивача та надання відповіді у строки, визначені законодавством.

Стверджуючи про бездіяльність відповідача, позивач не спростував доказів, що надавалися відповідачем на підтвердження факту належного розгляду його запиту та надання письмової відповіді у передбачені законом строки.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Первинної професійної спілки “Правозахисники країни” - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2017 року у справі №804/3022/17 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Постанова виготовлена та підписана 18.01.2018 року.

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак