Ухвала суду № 71655943, 17.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Д’яков В.І.

ДОДАТКОВА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року Справа № 825/496/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - заявник) звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат, які були ним понесені під час апеляційного провадження.

Зазначена заява вмотивована тим, що при постановленні ухвали від 20 червня 2017 року про залишення без задоволення апеляційної скарги ГУ НП в Київській області, а постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року - без змін, КААС не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, зокрема понесених позивачем витрат на правову допомогу.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ст. 310 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Проаналізувавши доводи заявника та перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що така заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, частинами 1, 3 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

У ст. 134 КАС України визнсено, що Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 р. № 4191-VI (далі - Закон № 4191-VI), який був чинним на момент постановлення судом КААС ухвали від 20.06.2017 р., розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що сторона, на користь якої ухвалено судове рішення має право на відшкодування їй за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, понесених нею документально підтверджених судових витрат, розрахованих у відповідності до Закону № 4191-VI.

Виходячи з цього, колегія суддів встановила, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року було залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року - без змін, тобто рішення суду апеляційної інстанції постановлено на користь позивача.

При цьому, у ході апеляційного провадження позивачем було подано заперечення на апеляційну скаргу відповідача та документи про понесені ним витрати на правову допомогу, а саме: калькуляцію, відповідно до якої представник позивача адвокат Серкін К.Ю. витратив 00:30 хв. на ознайомлення з апеляційною скаргою та вивчення її на доцільність написання заперечень та 01 год. 30 хв. на написання заперечень на апеляційну скаргу та наведено вартісний розрахунок за надання позивачу його представником вказаних послуг, що обчислений у відповідності до вимог ст. 1 Закону № 4191-VI та загалом становить 500,00 грн. /Т.1 а.с.91-92/.

Крім того, актом виконаних робіт від 16.06.2017 р. підтверджується факт надання позивачу його представником вказаної правової допомоги /Т.1 а.с.92/, а квитанцією від 16.06.2017 р. № 7 сплата позивачем за них коштів (500,00 грн.) /Т.1 а.с.93/.

Судова колегія також встановила, що вказана правова допомога була надана позивачу адвокатом Серкіним К.Ю. на підставі укладеного між ними договору від 01.01.2017 р. про надання правової допомоги /Т.1 а.с.41/.

Отже, понесені позивачем витрати на правову допомогу у ході апеляційного провадження підтверджуються матеріалами справи, відповідають вимогам закону та підлягали присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у цій справі, однак судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали за результатами розгляду апеляційної скарги не було вирішено питання щодо розподілу таких судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення необхідно задовольнити та постановити додаткову ухвалу, якою присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати у розмірі 500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 138, 139, 229, 252, 321, 328 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити.

Присудити на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області понесені ним судові витрати в розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 (нуль) коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 17 січня 2018 року.

Головуючий суддя

Судді: