Ухвала суду № 71655875, 17.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 січня 2018 р. справа № 194/821/17(2-а/194/26/17)

Суддя-доповідач Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Білак С.В., перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року у справі №194/821/17(2-а/194/26/17) (головуючий суддя у 1 інстанції - Солодовник І.С.) за позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Тернівської міської ради Дніпропетровської області про поновлення строку звернення щодо отримання державної допомоги при народженні дитини, визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2018 року до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №194/821/17(2-а/194/26/17) з апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року.

Перевіривши апеляційну скаргу суддя-доповідач встановив, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України, з огляду на таке.

У пункті 1 частини 5 ст.296 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Аналогічні вимоги до апеляційної скарги містились і у частині 6 статті 187 КАС України (в редакції чинній на момент звернення позивача з апеляційною скаргою), в якій зазначалось, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

В апеляційній скарзі позивач просив звільнити його від сплати судового збору, проте не зазначив жодних обґрунтувань щодо неможливості сплатити судовий збір.

Згідно з ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, вирішуючи такі клопотання суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.

Отже звільнення особи від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, а повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони не спроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування, тощо).

Належних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат (скрутного матеріального становища) на момент звернення до суду з апеляційною скаргою апелянт до суду не надав, а тому неможливість сплатити судовий збір належним чином не довів, що свідчить про відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом становить 1600 грн.

Згідно змісту пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір складає 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640 грн.).

Як свідчать матеріали справи, позивачем було подано позов який містить вимоги про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, як наслідок протиправності оскаржуваного рішення, що фактично є однією вимогою немайнового характеру, а тому ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви складала 640,00 грн.

У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, ставка за подання апеляційної скарги на постанову суду становить 110% від 640,00 грн. = 704,00 грн., проте документу, що підтверджує сплату судового збору у визначеному розмірі до суду не надано.

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпра; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ; Код банку отримувача (МФО) 805012; Рахунок отримувача 31217206781004; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*; 101.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи не надання апелянтом належних доказів підтверджуючих скрутне матеріальне становище (неможливість сплати судового збору) або документу про сплату судового збору, суддя-доповідач прийшов до висновку, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених ст.296 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків протягом протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року у справі №194/821/17(2-а/194/26/17) - залишити без руху.

Встановити ОСОБА_3 строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду: належних доказів підтверджуючих скрутне матеріальне становище (неможливість сплати судового збору) або документу про сплату судового збору.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Білак