Рішення № 71655773, 17.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 січня 2018 року № 826/15749/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Сумській області

до Приватного підприємства «Рось»

про стягнення податкової заборгованості в розмірі 161 054,41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Сумській області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного підприємства «Рось» про стягнення за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг у загальному розмірі 161 054,41 грн., у тому числі: з орендної плати з юридичних осіб – 158 773,62 грн. та з податку на нерухоме майно у сумі – 2 280,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за ПП «Рось» рахується заборгованість з орендної плати з юридичних осіб та з податку на нерухоме майно у загальному розмірі 161 054,41 грн., яку й просить стягнути.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження у справі, заперечень проти позовних вимог суду не надав.

Відповідно до пункту 10 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи за приватним підприємством «Рось» рахується заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 158 773,62 грн., яка виникла у зв’язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов’язань на підставі поданих податкових декларації з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 та 2017 роки.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи за відповідачем рахується податковий борг з податку на нерухоме майно в сумі 2280,79 грн., що виникла у зв’язку з несплатою платником податків самостійно визначених податкових зобов’язань у податкових деклараціях з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2016 та 2017 рік.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.14.1.175. п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.п.16.1.4. п.16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 статті 54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем задекларованих у вказаній вище податковій декларації є узгодженою.

В силу вимог п.п.14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Статтею 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу, Головним управлінням ДФС у Сумській області вжила заходи, передбачені статтею 59 ПК України, а саме направила відповідачу податкову вимогу від 22.03.2017 року форми «Ю» №91-17.

Станом на час розгляду справи доказів про сплату відповідачем податкових зобов'язань не надано, як і не надано доказів щодо оскарження вищевказаної податкової вимоги.

Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу та підстав для його стягнення, а тому вимога про стягнення з нього спірної заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих позивачем документів і матеріалів, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та враховуючи те, що відповідач у встановлений судом строк не спростував твердження позивача, доказів погашення зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Рось» (м.Київ, вул.Івана Мазепи,10, код ЄДРПОУ 32191954) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг по орендній платі та по податку на нерухоме майно у загальному розмірі 161 054,41 грн., у тому числі: по орендній платі – 158 773,62 грн. на користь місцевого бюджету, отримувач Тростянецьке УК м.Тростянець, код отримувача 37344688, МФО – 837013, номер рахунку – 33210812700389; по податку на нерухоме майно у сумі – 2 280,79 грн. на користь місцевого бюджету отримувач Тростянецьке УК/м.Тростянець, код отримувача 37344688, МФО – 837013, номер рахунку – 31414513700389.

Рішення допустити до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 цього Кодексу.

Суддя О.О. Власенкова