Постанова № 71655670, 18.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року справа №805/3083/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у справі № 805/3083/17-а (головуючий І інстанції Кірієнко В.О.), складену в повному обсязі 08 листопада 2017 року в м. Слов'янськ Донецької області за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Приморська» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2016 році та пені у розмірі 55235,89 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Приморська» (далі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2016 році та пені у розмірі 55235,89 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач у порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» і Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31.01.2007 року за № 70 не виконав норматив по створенню робочих місць по працевлаштуванню інвалідів. Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік, що був наданий відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 96 осіб, тобто на підприємстві повинно бути працевлаштоване 4 інваліди. Фактично за даними звіту на підприємстві протягом 2016 року працювало 3 інваліда. Таким чином, відповідач має сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2016 році, в загальному розмірі 55235,89 грн. (у тому числі пеня 2969, 22 грн.), які позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у справі № 805/3083/17-а в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином, письмове просили розглянути справу у відсутність їх представників. Відповідачем надане відзив на апеляційну скаргу . в якому він просив залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів. Бюджетна установа Фонд є правонаступником Фонду соціального захисту інвалідів як урядового органу, що визначено п.п. 1-2 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року № 129 (далі - Положення) (із наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 4 Положення основними завданнями Фонду є реалізація в межах своєї компетенції заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів; виконання програм щодо соціального захисту інвалідів.

Для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством соціальної політики України та Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України утворюються територіальні відділення Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що передбачено п.12 Положення.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 цього Положення, Фонд соціального захисту інвалідів як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

За змістом статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875) саме Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч.ч. 9-10 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 № 875, спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Відповідач - Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Приморська» зареєстровано в якості юридичної особи та включено до ЄДРПОУ за номером 38349069.

Відповідачем подано до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік (ф. № 10-ПІ), згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 96 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875 - 4 особи.

Як зазначає позивач, відповідачем не виконаний норматив по створенню 1 робочого місця для працевлаштування інвалідів, що є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до вимог ст. 19 Закону № 875, розмір яких відповідно до наданого розрахунку становить 55235,89 грн.

Згідно зі статтею 18 Закону № 875 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Обов'язок подання звітів про інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості за місцем реєстрації організації як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, передбачено також п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року за № 70.

Статтею 19 Закону № 875 встановлено, що для підприємств, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону № 875 передбачена відповідальність за те, що підприємство, на якому середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

З аналізу наведених статей вбачається, що підприємство самостійно забезпечує працевлаштування інвалідів, тобто на підприємстві має працювати необхідна визначена кількість осіб, з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, шляхом забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, за умови їх безпосереднього звернення до підприємства чи до державної служби зайнятості.

Реалізація обов'язків підприємства полягає у самостійному створені вільних (вакантних) місць для інвалідів в залежності від працюючих осіб на підприємстві, направленні звітів до Фонду, інформації до центру зайнятості, працевлаштуванні таких інвалідів при їх зверненні до підприємства або направлених з відповідного центру зайнятості населення.

Тобто, нормами цього Закону визначено, що підприємство забезпечує працевлаштування інвалідів у випадку, якщо такі звернулися до нього або направлені з центру зайнятості. Разом з тим, законодавством не передбачений обов'язок підприємства у встановленому порядку проводити дії, направленні на самостійне відшукування таких інвалідів, запрошення інвалідів для працевлаштування на наявні створені місця для них. Законодавством чітко визначено, що підприємство лише забезпечує працевлаштування таких осіб, тобто оформлює інвалідів на роботу відповідно до вимог трудового законодавства, які прибули працевлаштовуватися або були направлені з відповідного центру зайнятості.

Аналіз наведених норм законодавства та матеріалів справи дає підстави для висновку про те, що обов'язок відповідача щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати та працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, тому на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування й відсутністю інвалідів, які бажають працевлаштуватися.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проводились заходи щодо залучення працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, а саме: Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Приморська» 04.01.2016 року - 04.04.2016 року, 25.05.2016 року, 24.06.2016 року, 22.07.2016 року - 22.09.2016 року, 25.10.2016 року, 21.11.2016 року інформувало органи центру зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів за формою № 3-ПН, 25.11.2016 року приймало участь міському ярмарку вакансій для осіб з інвалідністю, що вбачається зокрема з Листа Маріупольського міського центру зайнятості від 20.09.2017 року № 07-6226.

Згідно направлення Маріупольського міського центру зайнятості на працевлаштування до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Приморська» № 05331607220026001 від 25.07.2016 року, ОСОБА_3 направлено для працевлаштування на робоче місце (вакансію) двірник, відповідно до інформації про потребу у працівниках. Згідно підпису від 25.07.2016 року - робота протипоказана згідно висновків МСЕК.

Згідно направлення Маріупольського міського центру зайнятості на працевлаштування до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Приморська» № 05331607220026004 від 09.08.2016 року, ОСОБА_4 направлено для працевлаштування на робоче місце (вакансію) двірник, відповідно до інформації про потребу у працівниках. Згідно підпису від 09.08.2016 року - особа відмовилася.

Відповідно направлення Маріупольського міського центру зайнятості на працевлаштування до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Приморська» № 05331608090031007 від 10.08.2016 року, ОСОБА_2 направлено для працевлаштування на робоче місце (вакансію) двірник, відповідно до інформації про потребу у працівниках. Згідно підпису від 15.08.2016 року - особа відмовилася.

Згідно направлення Маріупольського міського центру зайнятості на працевлаштування № 05331607220026011 до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Приморська» від 16.08.2016 року, ОСОБА_5 направлено для працевлаштування на робоче місце (вакансію) двірник, відповідно до інформації про потребу у працівниках. Згідно підпису від 18.08.2016 року - особа відмовилася.

Як вбачається з направлення Маріупольського міського центру зайнятості на працевлаштування до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Приморська» № 05331611220010001 від 20.12.2016 року, ОСОБА_6 направлено для працевлаштування на робоче місце (вакансію) двірник, відповідно до інформації про потребу у працівниках. Згідно підпису - робота протипоказана згідно висновків МСЕК.

Таким чином, на переконання колегії суддів, відповідачем були вжиті достатні заходи, які направлені на працевлаштування інвалідів.

Крім цього, згідно висновків Верховного суду України, викладених в постанові Верховного суду України від 16.04.2013 року по справі № 21-81а13, згідно зі статтею 18 Закону № 875-ХІІ працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Законом України від 23 лютого 2006 року № 3483-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість» зазначену статтю було викладено в іншій редакції, а Закон № 875-ХІІ доповнено статтею 18-1, за змістом якої пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

У зв'язку з тим, що відповідач ужив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

Таким чином, враховуючи вищевикладені висновки та відповідну судову практику, колегія суддів зазначає, що обов'язок відповідача зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Також колегія суддів підкреслює, що відповідачем вчинено додаткові дії щодо пошуку робітників на пільгові місця, які, від незалежних від відповідача обставин, до бажаного результату не призвели.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено правомірність своїх дій, а тому даний адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у справі № 805/3083/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у справі № 805/3083/17-а - залишити без змін.

Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.Г. Арабей

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов