Ухвала суду № 71655601, 16.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

ПОДАННЯ

16 січня 2018 року № 826/2396/15В провадженні судді Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцевої М.А. перебувають справи:

№ 826/2396/15 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови від 13.01.2015 № 2108;

№ 826/3043/15 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови від 23.01.2015 № 2272;

№ 826/4663/15 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови від 13.02.2015 № 2508;

№ 826/6596/15 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови від 13.03.2015 № 3123;

№ 826/4781/15 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови від 13.02.2015 № 2512;

№ 826/4777/15 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови від 13.02.2015 № 2499;

№ 826/5579/15 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови від 27.02.2015 № 3063;

№ 826/5486/15 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови від 27.02.20115 № 3077,

під час розгляду яких суд,

В C Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» звернулося до суду з позовом до Державної авіаційної служби України (з урахуванням заяв про зміну підстав позову) про визнання нечинними та скасування постанов про накладення штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації.

В якості підстав позову у справах № 826/2396/15, № 826/3043/15, № 826/4663/15, № 826/6596/15, № 826/4781/15, № 826/4777/15, № 826/5579/15, № 826/5486/15 позивач зазначає наступне (наводяться за справою № 826/2396/15).

По-перше, з боку відповідача порушено вимоги Порядку накладення та стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 26 грудня 2011 року №637 (далі - Порядок) під час оформлення Протоколу №2108 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 30 грудня 2014 р. (далі - Протокол), що став підставою для розгляду справи про правопорушення у галузі авіації та винесення Постанови №2108 від 13 січня 2015 р. (далі - Постанова).

Відповідно до ст. 16 Повітряного кодексу України (далі - ПК України) державні інспектори на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки відповідно до частини шостої статті 16 ПК України мають право складати протоколи, при цьому відповідно до частини шостої статті 16 ПК України порядок проведення перевірок, процедури перевірки, умови, які суб'єкт авіаційної діяльності, що перевіряється, повинен забезпечити для державних інспекторів та осіб, уповноважених на проведення перевірок, визначаються авіаційними правилами України.

Відповідно до частини другої статті 129 ПК України та п. 2.2. Порядку протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації мають право складати Голова Державіаслужби України, його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи Державіаслужби України, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники.

Відповідно до п. 1.3. Положення про державного інспектора з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі України, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 09 лютого 2010 року №68 (далі - Положення) державний інспектор - це працівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації, якому надані повноваження з перевірки діяльності суб'єкта та стану об'єкта авіаційної діяльності і який має посвідчення встановленого зразка.

Розділ II Положення визначає класифікацію посад державних інспекторів.

Так, відповідно до п. 2.1. Положення за напрямками діяльності встановлюються такі посади державних інспекторів:

- державний інспектор з авіаційного нагляду за безпекою авіації (далі - державний інспектор з безпеки авіації);

- державний інспектор з авіаційного нагляду за льотною придатністю повітряних суден (далі - державний інспектор з льотної придатності);

- державний інспектор з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією (далі -державний інспектор з льотної експлуатації).

Відповідно до п. 5.5. Положення державний інспектор під час виконання своїх повноважень зобов'язаний мати при собі посвідченні інспектора.

Державний інспектор під час оформлення Протоколу підтвердив свої повноваження посвідченням державного інспектора Державіаслужби України з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією (номер посвідчення 0 00216 дійсне до 19.04.2011).

Однак, посвідчення Державного інспектора свідчить про те, що він працює на посаді державного інспектора з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією.

Відповідно до п. 2.4. Положення посади державних інспекторів з льотної експлуатації можуть бути за такими напрямами:

- повітряні перевезення;

- авіаційні роботи;

- авіація загального призначення.

Державний інспектор з льотної експлуатації проводить інспектування у сфері льотної експлуатації, а за умови проходження відповідної підготовки - за напрямами державного інспектора з безпеки авіації, крім авіаційної безпеки.

Таким чином, державний інспектор з льотної експлуатації проводить інспектування у сфері льотної експлуатації, а за умови проходження відповідної підготовки - за напрямами державного інспектора з безпеки авіації, крім авіаційної безпеки.

Відповідно до п. 1.3. Положення інші терміни, що використовуються у цьому Положенні, вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України.

Безпека авіації відповідно до частини першої статті 1 ПК України - це стан галузі цивільної авіації, за якого ризик завдання збитків людям чи майну знижується до прийнятного рівня у результаті безперервного процесу визнання рівня безпеки і керування ним та утримується на такому рівні, або знижується далі у сферах безпеки польотів, авіаційної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, економічної безпеки та інформаційної безпеки.

Відповідно до п. 3.6.3.1. Правил авіаційного електрозв'язку в цивільній авіації України, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 23 вересня 2003 року № 736, у мережі авіаційного наземного електрозв'язку ЦА обробляються такі категорії повідомлень:

- про лихо;

- термінові;

- про безпеку польотів;

- метеорологічні;

- повідомлення щодо регулярності польотів;

- повідомлення служби аеронавігаційної інформації (САІ);

- авіаційні адміністративні;

- службові.

Відповідно до п. 3.6.3.2. Правил авіаційного електрозв'язку в цивільній авіації України телеграмам, які містять зазначені вище повідомлення залежно від змісту та терміну їхньої обробки, присвоюються такі покажчики терміновості: "СС" ("SS"), "ДД" ("DD"), "фф" ("FF"), ТГ" ("GG"), "КК" ("КК").

Телеграмі № 0 12014 присвоєно такий покажчик терміновості, як "ГГ" ("GG").

В силу п. 3.6.3.6. Правил авіаційного електрозв'язку в цивільній авіації України покажчик терміновості "ГГ" ("GG") свідчить про те, що повідомлення стосується регулярності польотів.

До цієї категорії належать:

- повідомлення про завантаження ПС для розрахунків вагових та центрових параметрів;

- повідомлення про зміни в розкладі та графіках виконання польотів ПС;

- повідомлення стосовно обслуговування ПС;

- повідомлення про зміни в колективних потребах, які стосуються пасажирів, екіпажів і вантажу та виникли в разі відхилення від прийнятих розкладів;

- повідомлення про незаплановані посадки ПС;

- повідомлення про передпольотні заходи щодо аеронавігаційного та експлуатаційного обслуговування нерегулярних польотів ПС (наприклад, запити про отримання дозволу на проліт);

- повідомлення про час прильоту або вильоту ПС;

- повідомлення про запасні частини та матеріали, які терміново необхідні для забезпечення польоту ПС.

Таким чином, державний інспектор Державіаслужби мав право проводити інспектування у сфері безпеки авіації (в тому числі і безпеки польотів), лише за умови проходження відповідної підготовки.

Відповідно до п. 4.1. Положення про державного інспектора з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі України підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації державних інспекторів за напрямами діяльності повинні здійснюватися сертифікованими в Україні навчальними закладами ЦА, міжнародними організаціями.

Державний інспектор Державіаслужби не проходив підготовку в сертифікованому в Україні навчальному закладі ЦА або міжнародній організації за напрямком державного інспектора з безпеки авіації, а отже не мав права здійснювати інспектування у сфері безпеки авіації.

В силу статті 16 ПК України та п. 6.7. Положення саме на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки має право складати протоколи та розглядати справи щодо суб'єктів авіаційної діяльності у разі здійснення ними правопорушення у галузі цивільної авіації та фізичних осіб у разі здійснення ними адміністративного правопорушення, пов'язаного з порушенням правил безпеки польотів, правил поведінки на повітряному судні, правил міжнародних польотів, правил пожежної безпеки на повітряному транспорті, і накладати на них адміністративне стягнення відповідно до Повітряного кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Це свідчить про те, що у державного інспектора були відсутні повноваження на складення Протоколу, що був підставою для винесення Постанови.

По-друге, під час оформлення Протоколу з боку державного інспектора Державіаслужби України порушено вимоги Порядку.

В Протоколі зазначено, що в присутності представників позивача було здійснено з боку державного інспектора Державіаслужби України перевірку інформації, викладеної у відповідній телеграмі Украероцентру.

Однак, державний інспектор Державіаслужби України Семака В.І. в присутності представників позивача не лише не перевіряв інформацію, викладену в конкретній телеграмі Украероцентру, а навіть не міг пояснити зміст вчиненого правопорушення з боку позивача.

Єдиним та належним доказом для підтвердження інформації є лише засоби об'єктивного контролю.

Відповідно до п. 126 Положення про використання повітряного простору України у разі допущення порушення порядку використання повітряного простору іноземним повітряним судном дані засобів об'єктивного контролю органів ОПР передаються Украероцентром Державіаслужбі. Державіаслужба передає протягом 3 діб інформацію про зазначене порушення органам авіаційної влади держави реєстрації (власника, експлуатанта) повітряного судна.

Крім того, зазначена інформація повідомляється МЗС для інформування ним відповідних органів країни, якій належить повітряне судно.

Відповідно до Інструкції з організації та здійснення об'єктивного контролю при обслуговуванні повітряного руху та виробничій діяльності цивільної авіації України, затвердженої Наказом Міністерства транспорту України від 11 листопада 2003 року № 872 (далі - Інструкція) наземними засобами об'єктивного контролю (НЗОК) - є технічні засоби забезпечення технологічного процесу здійснення реєстрування інформації визначеного типу в реальному часі та її відтворення.

Відповідно до п. 2.1. Інструкції НЗОК забезпечують автоматичний запис:

- обміну інформацією під час диспетчерського обслуговування повітряного руху, коли використовується двосторонній радіотелефонний зв'язок "пілот - диспетчер" або електрозв'язок лінією передавання даних;

- обміну інформацією через засоби прямого мовного електрозв'язку або електрозв'язку лінією передавання даних між органами ОПР, а також між органами ОПР і відповідними військовими органами;

- обміну інформацією через засоби прямого мовного електрозв'язку або електрозв'язку лінією передавання даних між органами ОПР та іншими органами, які забезпечують обслуговування у межах їх відповідальності, а саме:

а) з метеорологічним органом, який обслуговує дані органи ОПР;

б) з станцією авіаційного електрозв'язку, яка обслуговує дані органи ОПР;

в) з відповідними організаціями експлуатантів;

г) з Координаційним центром пошуку та рятування або з будь-якою іншою відповідною аварійно-рятувальною службою (у тому числі - службою швидкої медичної допомоги, протипожежною службою і т. ін.);

- обміну інформацією в мережі внутрішньоаеропортового електрозв'язку з управління рухом транспортних засобів на аеродромі;

- даних введення (виведення) на робочі місця (з робочих місць) диспетчерів управління повітряним рухом та інженерно-технічного персоналу автоматизованої системи керування повітряним рухом;

- обміну інформацією через засоби прямого мовного електрозв'язку або електрозв'язку лініями передавання даних між районними диспетчерськими центрами, які забезпечують обслуговування суміжних диспетчерських районів з використанням радіолокаційних даних або даних автоматичного залежного спостереження;

- даних спостереження від первинних і вторинних радіолокаційних станцій або засобів автоматичного залежного спостереження, які використовуються під час ОПР.

Крім того, НЗОК забезпечують фотореєстрацію інформації з екранів індикаторів посадкових радіолокаторів або цифровий запис радіолокаційної інформації здійснення заходжень повітряного судна на посадку.

Також, відповідно до п. 4.1.11. Правил авіаційного електрозв'язку в цивільній авіації України переговори диспетчерів УПР (управління повітряним рухом) з екіпажем повітряного судна та посадовими особами цивільної авіації, які взаємодіють з цими диспетчерами, автоматично записуються наземними засобами об'єктивного контролю.

Окрім того, державний інспектор Державіаслужби України Семака В.І. орієнтувався в телеграмі лише завдяки працівнику юридичного відділу Державіаслужби України, який пояснював, яку саме інформацію необхідно перенести державному інспектору Державіаслужби України з телеграми до протоколу.

Таким чином, державним інспектором під час оформлення Протоколу не здійснювалась перевірка інформації, що стала підставою для встановлення факту вчинення з боку Позивача правопорушення у галузі цивільної авіації.

Відповідно до п. 2.1. Порядку усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком українською мовою.

Форма протоколу визначається у додатку 1 до Порядку. Так, виходячи зі змісту форми протоколу, Державний інспектор Державіаслужби України повинен був заповнити розбірливим почерком реквізити Протоколу, а саме зазначити:

дату складення протоколу;

місце складення протоколу;

посаду, прізвище, ім'я та по батькові;

прізвище, ім'я та по батькові осіб у присутності яких складено протокол;

інформацію щодо того, відносно чого проведено перевірку;

детальний виклад правопорушень із зазначенням місця скоєння.

При цьому, як свідчить зміст Протоколу, державний інспектор самостійно не заповнював їх реквізити, а лише завдяки працівнику юридичного відділу Державіаслужби України частково переносив інформацію з телеграми, наданої завчасно працівником юридичного відділу Державіаслужби України, до завчасно підготовленого працівниками юридичного відділу Державіаслужби України Протоколу.

По-третє, з боку відповідача порушено вимоги Порядку щодо розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації.

Відповідно до п. 3.1.Порядку розглядає справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Державіаслужба України, за результатами розгляду виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

Відповідно до п. 3.2 Порядку від імені Державіаслужби України розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право Голова Державіаслужби України, його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи Державіаслужби України.

Відповідно до п. 5.1. Порядку 5.1. справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядають Голова Державіаслужби України та його заступники за напрямами діяльності.

Відповідно до п. 5.3. Порядку акти перевірок суб'єкта, документи, які підтверджують факти правопорушень у галузі цивільної авіації, заперечення до актів перевірок (у разі наявності) та інші матеріали перевірок подаються разом з протоколом про правопорушення у галузі цивільної авіації для розгляду та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п. 10.1. Порядку усі матеріали, що стосуються одного правопорушення суб'єкта або фізичної особи, посадова особа уповноваженого органу з питань цивільної авіації, яка уповноважена розглядати справи про правопорушення та накладати стягнення, формує в одну справу про правопорушення. Справа формується з протоколу про правопорушення. відповідних актів обстеження об'єкта, висновків експертів, письмових пояснень. повідомлень, постанови про накладення стягнення, листування з порушником та інших документів, що мають значення для правильного вирішення справи.

Справа має бути прошита, сторінки пронумеровані та скріплені печаткою, з описом документів, що в ній зберігаються, з указівкою на номер аркуша (сторінки), завіряється підписом особи, яка винесла постанову, і здається на зберігання до архіву Державіаслужби України.

Відповідно до п. 10.2.Порядку постанови після винесення реєструються у спеціальних журналах реєстрації винесених постанов по справах про правопорушення.

Журнали мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені підписом керівника уповноваженого органу з питань цивільної авіації та відповідною печаткою.

Відповідно до п. 5.4. Порядку за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Голова Державіаслужби України або його заступники (за напрямом діяльності) протягом 15 днів з дня отримання Державіаслужбою України протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації виносять постанову про накладення штрафу на суб'єкта.

Як свідчать матеріали справи, з боку відповідача не було надано матеріалів справи про правопорушення у галузі цивільної авіації на підставі яких саме Головою Державіаслужби України було винесено Постанову, що свідчить про те, що Постанова була винесена без жодних доказів вчинення з боку позивача правопорушення, визначеного у Постанові.

До того ж, відповідно до частини третьої статті 128 Повітряного кодексу України та п. 3.5. Порядку штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

У зв'язку з відсутністю матеріалів справи про правопорушення у галузі цивільної авіації та приймаючи до уваги той факт, що на позивача накладено штраф у розмірі 136 000 грн. за порушення правил та порядку використання повітряного простору України при виконанні рейсу AFL 6861 01 липня 2014 р. о 07:12 (при цьому матеріали справи не містять жодних доказів як факту виконання рейсу AFL 6861 01 липня 2014 р. о 07:12, так і факту порушення правил та порядку використання повітряного простору України), штраф було накладено на позивача з порушенням вимог п. 3.5. Порядку.

Принципами застосування юридичної відповідальності - форми впливу на порушника правових норм, що охороняються державою, зокрема є законність (відповідальність за винні, законодавчо заборонені діяння) і об'єктивність (встановлення на підставі належних і допустимих доказів самого факту правопорушення як об'єктивної істини або встановлення інших об'єктивно значущих фактів).

Висновок органу, який має компетенцію на притягнення винних осіб до адміністративної (юридичної) відповідальності за вчинене правопорушення не може грунтуватись на припущеннях щодо факту порушення норм права, натомість, суб'єкт владних повноважень має встановити наявність беззаперечних доказів в підтвердження певних обставин, які у відповідності до вимог законодавства за своїми кваліфікуючими ознаками передбачають настання конкретних видів відповідальності.

При цьому, як свідчать матеріали справи Постанова була винесена без жодних доказів в підтвердження як факту виконання позивачем рейсу AFL 1823 18 липня 2014 р. о 10:07, так і факту порушення правил та порядку використання повітряного простору України.

Відповідно до п. 5.7. Порядку постанова складається у двох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику Суб'єкта чи надсилається рекомендованим листом поштою, про що робиться запис у справі. Другий примірник постанови залишається у справі.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач направив рекомендаційним листом від 13 січня 2015 р. №1.26-15227 на адресу позивача не примірник Постанови, а копію такої Постанови, що прямо суперечить вимогам п. 5.7. Порядку.

По-четверте, щодо наявності заборони використання повітряного простору.

Відповідно до пункту 41 статті 1 ПК України заборона використання повітряного простору України - обов'язкове для виконання рішення уповноваженого органу про заборону певним (окремим) користувачам провадити у визначеному районі діяльність, пов'язану з використанням повітряного простору України.

Відповідно до статті 30 ПК України використання повітряного простору України або його окремої частини може бути частково або повністю обмежено уповноваженим органом з питань цивільної авіації та органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України.

Відповідно до п. 38 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» від 29 березня 2002 року № 401 структурно повітряний простір складається з таких елементів:

райони польотної інформації;

диспетчерські райони;

диспетчерські зони;

зони аеродромного руху;

маршрути обслуговування повітряного руху;

заборонені зони;

зони обмеження польотів;

небезпечні зони;

повітряний простір зони з особливим режимом використання повітряного простору;

тимчасово зарезервований повітряний простір;

зони виконання спеціальних польотів;

зони виконання випробувальних польотів;

повітряний коридор перетинання державного кордону;

райони пошуку та рятування;

райони спрощеної координації.

Відповідно до п. 42 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» від 29 березня 2002 року № 401 структура повітряного простору визначається на підставі пропозицій заінтересованих державних органів, підприємств, установ та організацій. Удосконалення структури повітряного простору здійснюється на підставі відповідних пропозицій про внесення змін у документи, які визначають структуру повітряного простору (документи з аеронавігаційної інформації, інструкції з виконання польотів).

Відповідно до п. 43 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» від 29 березня 2002 року № 401 підставою для підготовки пропозицій є:

1) провадження користувачем повітряного простору діяльності;

2) зміна елементів структури повітряного простору;

3) зміна потоків повітряного руху, пропускної спроможності повітряного простору, інтенсивності повітряного руху, ешелонів (висот) польоту повітряних суден;

4) оснащення новими технічними засобами зв'язку, навігації, спостереження та засобами обслуговування повітряного руху;

5) введення в експлуатацію об'єктів, які впливають на використання повітряного простору;

6) утворення нових або ліквідація існуючих органів обслуговування повітряного руху;

7) економічна доцільність;

8) рекомендації комісій з розслідування авіаційних пригод, інцидентів і порушень порядку використання повітряного простору;

9) забезпечення безпеки населення та важливих державних об'єктів.

Відповідно до п. 44 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» від 29 березня 2002 року № 401 пропозиції погоджуються:

1) у разі встановлення або зміни маршрутів ОПР, районів авіаційних робіт, меж диспетчерських районів, диспетчерських зон, зон аеродромного руху, спеціальних зон польотів з:

- державними органами, підприємствами, установами та організаціями, інтересів яких торкаються ці пропозиції;

- відомчими органами управління повітряним рухом, якщо внаслідок цих змін здійснюватиметься потенційний вплив на повітряний простір, у якому управління повітряним рухом або інша діяльність забезпечується відповідними відомчими органами;

- Украерорухом;

- відповідними штабами видів Збройних Сил;

2) у разі встановлення або зміни коридорів перетинання державного кордону, елементів структури повітряного простору в зонах з особливим режимом використання повітряного простору, заборонених зонах, зонах обмеження, небезпечних зонах із:

- відповідними відомчими органами управління повітряного руху на місцях, якщо внаслідок цих змін здійснюватиметься потенційний вплив на повітряний простір, у якому управління повітряним рухом або інша діяльність забезпечується відповідними відомчими органами;

- Украерорухом;

- відповідними штабами видів Збройних Сил та Адміністрацією Держприкордонслужби.

Відповідно до п. 45 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» від 29 березня 2002 року № 401 пропозиції щодо встановлення або зміни елементів структури повітряного простору подаються користувачами з відповідним обгрунтуванням і картою (масштаб не менш як 1:2000000). У документах повинні відображатися такі питання:

- забезпечення безпеки польотів;

- необхідність встановлення або зміни елементів структури повітряного простору;

- збільшення пропускної спроможності елементів структури повітряного простору;

- зниження рівня авіаційних шумів;

- здійснення відповідних розрахунків (навігаційні, інженерні, економічні тощо).

На карті повинні бути зазначені:

- існуючі та запропоновані елементи структури повітряного простору;

- радіолокаційні поля та поля радіозв'язку для відповідних діапазонів висот;

- максимальні значення висот рельєфу місцевості у смузі завширшки 50 кілометрів.

Відповідно до п. 46 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» від 29 березня 2002 року № 401 зміни, що вносяться в документи, які визначають структуру повітряного простору, після погодження з Генеральним штабом Збройних Сил, відповідними державними органами, підприємствами, установами та організаціями подаються в двох примірниках на затвердження до Державіаслужби в такі терміни:

- до інструкції з виконання польотів (з використання повітряного простору) в районах аеродромів, аеровузлів, з експлуатації полігонів та до інших інструкцій, які регламентують діяльність, пов'язану з використанням повітряного простору, - 4 рази на рік до 30 числа останнього місяця кожного кварталу;

- до переліку місцевих повітряних ліній - два рази на рік до 1 квітня та 1 жовтня;

- до інших документів, які містять інформацію про структуру повітряного простору, з урахуванням термінів опублікування та введенням рішення про внесення змін у дію в установленому порядку.

Відповідно до п. 47 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» від 29 березня 2002 року № 401 затверджені в установленому порядку схеми польотів, крім публікації в документах з аеронавігаційної інформації, включаються як додатки до інструкцій з виконання польотів у районі відповідних аеродромів.

Структура повітряного простору та зміни до неї затверджуються Державіаслужбою за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил, а у разі потреби з відповідними державними органами, підприємствами, установами та організаціями. Інформація про затверджену в установленому порядку структуру повітряного простору публікується в документах з аеронавігаційної інформації і включається до бази даних Украероруху (САІ).

Відповідно до підпункту 2.1.2 п. 2.1. глави 2 Правил обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 01 липня 2004 року № 564 (далі - Правила обслуговування аеронавігаційною інформацією), аеронавігаційна інформація затверджується Державіаслужбою України та публікується САІ.

Відповідно до п. 1.4. Правил обслуговування повітряного руху на цивільних аеродромах, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 23 червня 2010 року № 383, (далі - Правила обслуговування повітряного руху на цивільних аеродромах) повноважним та відповідальним органом в Україні з питань аеронавігаційно-інформаційного обслуговування є Служба аеронавігаційної інформації (САІ), яка входить до складу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух).

Відповідно до п. 2.1.15. Правил обслуговування повітряного руху на цивільних аеродромах САІ має право надавати САІ інших держав будь-яку інформацію/дані, необхідну їм для забезпечення безпеки, регулярності та ефективності аеронавігації, з урахуванням вимог чинного законодавства України до інформації/даних.

В силу п. 1.9. Правил обслуговування повітряного руху на цивільних аеродромах об'єднаний пакет аеронавігаційної інформації повинен включати:

- збірник аеронавігаційної інформації України (АІР), у тому числі поправок;

- повідомлень НОТАМ та бюлетенів перед по льотної інформації ГРІВ);

- циркулярів з аеронавігаційної інформації (АІС);

- контрольний перелік та перелік чинних повідомлень НОТАМ.

Відповідно до п. 5.1.1. розділу 5.1. глави 5 Додатку 15 «Службы аэронавигационной информации» NOTAM составляется и издается незамедлительно в тех случаях, когда подлежащая распространению информация носит временный и непродолжительный характер, или в случае введения в срочном порядке важных с эксплуатационной точки зрения постоянных изменений или временных изменений, носящих долгосрочный характер, исключая обширный текстовой и/или графический материал.

При цьому, в Примечании 1 до п. 5.1.1. розділу 5.1. глави 5 Додатку 15 «Службы аэронавигационной информации» прямо зазначено, що «важные с эксплуатационной точки зрения изменения, касающиеся обстоятельств, перечислениях в части 1 добавления 4, распространяются в соответствии с системой регламентирования и контролирования аэронавигационной информации (AIRAC), указанной в главе 6».

Частина 1 Додатку 4 Інформація, що повинна передаватися за допомого AIRAC передбачає, що «установление, отмена и запланированные значительные изменения (включая эксплуатационные проверки):

1.1 Границ (горизонтальных и вертикальных), предписаний и правил, применимых к:

a) районам полетной информации:

b) диспетчерским районам;

c) диспетчерским зонам;

d) консультативным зонам;

e) маршрутам ОВД;

f) постоянным опасным, запретным зонам и зонам ограничения полетов (включая вид и периоды деятельности, когда это известно) и опознавательным зонам ПВО (ADIZ);

g) постоянным зонам или маршрутам или их участкам, где существует возможность перехвата».

Відповідно до п. 6.2.1 глави 6 Додатку 15 «Службы аэронавигационной информации» «во всех случаях информация, предоставляемая по системе AIRAC, публикуется в распечатанном виде и рассылается органом САИ, по крайней мере за 42 дня до даты вступления в силу, в целях достижения получателей по крайней мере за 28 дней до даты вступления в силу».

Відповідно до п. 6.3.1 глави 6 Додатку 15 «Службы аэронавигационной информации» «государства, которые создали базу аэронавигационных данных, при обновлении содержащейся в ней информации, касающейся обстоятельств, перечисленных в части 1 добавления 4, обеспечивают, чтобы даты вступления в силу данных совпадали с установленными датами вступления в силу по системе AIRAC, которые используются для предоставления информации в распечатанном виде».

Відповідно до п. 6.3.2 глави 6 Додатку 15 «Службы аэронавигационной информации» «аэронавигационная информация, предоставляемая в электронном формате, касающаяся обстоятельств, перечисленных в части 1 добавления 4, рассылается/распространяется органом САИ таким образом, чтобы достичь получателей по крайней мере за 28 дней до вступления в силу в соответствии с системой AIRAC».

Це свідчить про те, що заборонені зони не можуть встановлюватися шляхом видачі та опублікування повідомлень NOTAM.

По-п'яте, щодо порушення порядку використання повітряного простору України, передбаченого п. 118 Положення про використання повітряного простору України наявності заборони використання повітряного простору.

В Постанові визначено, що позивач порушив вимоги п. 118 Положення про використання повітряного простору України.

Однак, відповідно до частини другої пункту 118 Положення про використання повітряного простору України встановлено щодо всіх випадків порушення порядку використання повітряного простору проведення розслідування.

Порядок проведення розслідування порушень порядку використання повітряного простору регулюється розділом IX Положення про використання повітряного простору України.

Так, відповідно до п. 122 Положення про використання повітряного простору України розслідування порушень порядку використання повітряного простору проводиться з метою встановлення причин виникнення та вжиття необхідних заходів для запобігання порушенням. Розслідування повинно починатися негайно після того, як стало відомо про факт порушення, та закінчуватися не пізніше ніж у семиденний термін.

Відповідно до п. 123 Положення про використання повітряного простору України підставою для проведення розслідування порушень порядку використання повітряного простору є доповідь командира повітряного судна, повідомлення органів ОПР та органів управління Повітряних Сил Збройних Сил про факт порушення.

Слід звернути увагу на той факт, що жодних повідомлень від командира повітряного судна, органів ОПР або органів управління Повітряних Сил Збройних Сил про факт порушення порядку використання повітряного простору України з боку позивача не було.

Також, відповідно до п. 119 Положення про використання повітряного простору України у разі виявлення повітряних суден - порушників, які не виконують команди органів ОПР, органами управління Повітряних Сил Збройних Сил вживаються передбачені законодавством заходи щодо припинення порушень порядку використання повітряного простору.

Відповідно до п. 2 Інструкції про розслідування порушень порядку використання повітряного простору України, затвердженої Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства оборони України від 27 січня 2003 p. № 50/18 органи обслуговування повітряного руху вживають негайних заходів до припинення порушення, доповідають Украероцентру із зазначенням місця, часу, характеру порушення та вжитих заходів. Украероцентр приймає рішення про заборону подальшого польоту і посадку повітряного судна-порушника (у разі порушення порядку використання повітряного простору повітряними суднами, які виконують міжнародні польоти, рішення приймається Украероцентром за погодженням з Укравіатрансом - щодо цивільних повітряних суден та Міноборони - щодо державних повітряних суден), телеграмою інформує користувача повітряного простору, Украерорух, Укравіатранс про факт порушення порядку використання повітряного простору, по телефону дає розпорядження органам ОПР, які безпосередньо виконували управління, про арешт засобів об'єктивного контролю та сповіщає органи військового управління Військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України про прийняте рішення.

Приймаючи до уваги той факт, що органами управлінням Повітряних Сил Збройних Сил не вживалися передбачені законодавством заходи щодо припинення порушень порядку використання повітряного простору, це свідчить про те, що станом на 01 липня 2014 р. був відсутній факт правопорушення у галузі цивільної авіації, визначений положеннями пунктів 94 та 118 Положення про використання повітряного простору України.

Наведені доводи позивача є ідентичними у справах № 826/2396/15, № 826/3043/15, № 826/4663/15, № 826/6596/15, № 826/4781/15, № 826/4777/15, № 826/5579/15, № 826/5486/15.

Разом з тим, в провадженні судді Бояринцевої М.А. перебувають справи за позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання нечинними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації з аналогічними підставами позову, проте наведеними у більш вузькому обгрунтуванні (справи № 826/6639/15 та № 826/2418/15 - відсутність повноважень у інспектора; порушено вимоги щодо оформлення протоколу; порушено вимоги Порядку розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації; справа № 826/6604/15 - відсутність повноважень у інспектора; порушено вимоги щодо оформлення протоколу; порушено вимоги Порядку розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації; NOTAM не може встановлювати заборонені зони; справа № 826/2944/15 - не вказано який підпункт пункту 118 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 401 порушено; до позивача не надходило будь-яких повідомлень щодо порушення повітряного простору України; відсутність факту правопорушення; справа № 826/13672/16 - відсутність доказів правопорушення).

Як вбачається з системи Діловодство спеціалізованого суду (ДСС), в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва на час винесення подання перебуває 1160 справ за позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України.

Відповідно до частини першої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

Згідно з пунктом 21 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Враховуючи наявність ознак типових справ у вищенаведених справах, суд приходить до висновку про доцільність звернення із поданням про розгляд справи № 826/2396/15 Верховним Судом як судом першої інстанції з метою постановлення зразкового рішення у наведеній категорії справ.

Зазначене обумовлено також відсутністю стійкої судової практики під час розгляду справ за позовом ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про оскарження дій відповідача щодо складання протоколів про правопорушення у галузі цивільної авіації, які перебували у провадженні суду на протязі 2015-2016 років, та стали підставою для винесення оспорених постанов про накладення штрафів.

Керуючись статтею 290 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПРОШУ:

Прийняти до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення справу № 826/2396/15.

Головуючий М.А. Бояринцева

Судді Р.О. Арсірій

В.І. Келеберда