Рішення № 71655237, 17.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 січня 2018 року 15:00 № 826/14411/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Каракашьяна С.К., суддів: Григоровича П.О., Смолія І.В., при секретарі судового засідання Мині І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до про Апарату Ради національної безпеки і оборони України визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Апарату Ради національної безпеки і оборони України, в якому (з урахуванням уточнення позовних вимог) просив :

- визнати дії посадових осіб Апарату Ради національної безпеки і оборони України щодо звільнення ОСОБА_1 неправомірними.

- визнати наказ керівника Апарату Ради національної безпеки і оборони України від 17 жовтня 2017 року № 463-к щодо звільнення ОСОБА_1 з державної служби протиправним.

- скасувати наказ керівника Апарату Ради національної безпеки і оборони України від 17 жовтня 2017 року № 463-к щодо звільнення ОСОБА_1 з державної служби.

- зобов'язати Апарат Ради національної безпеки і оборони України поновити ОСОБА_1 на роботі в Апараті Ради національної безпеки і оборони України.

- стягнути з Апарату Ради національної безпеки і оборони України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що позивача безпідставно було звільнено, оскільки щодо позивача мала місце зміна умова праці в Апараті Ради національної безпеки та оборони. Крім того, вважає, що відповідачем безпідставно було висунуто вимоги про обов'язкову наявність наукового ступеня до посади, яку, на думку позивача, мали запропонувати позивачу.

В запереченнях проти позову представник Ради національної безпеки і оборони України зазначив, що процедура скорочення чисельності штату працівників Апарату була проведена з чітким дотриманням вимог Конституції України, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України", Указів Президента України, які є обов'язковими до виконання.

В судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях. Додатково зазначив, що відповідач діяв згідно норм чинного законодавства. Крім того, визначення рівня кваліфікації та продуктивності праці працівників є дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 був призначений на посаду керівника департаменту з питань воєнної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України (далі - Апарат РНБО України) відповідно до розпорядження Секретаря Ради національної безпеки і оборони України від 24 квітня 2014 року № 199/2014. У зв'язку із організаційно-штатними змінами у Апараті РНБО України відповідно до розпорядження Секретаря Ради національної безпеки і оборони України від 03 лютого 2015 року № 29/2015 був призначений на посаду керівника служби з питань оборони Апарату РНБО України.

Указом Президента України від 14 квітня 2017 року № 109/2017 "Про деякі питання Апарату Ради національної безпеки і оборони України" затверджено нову структуру Апарату РНБО України, що зумовило ліквідацію, зокрема, служби з питань оборони.

На виконання статті 3 зазначеного Указу Президента України та відповідно до підпункту 10 пункту 7 Положення про Апарат Ради, 1 червня 2017 року Секретар РНБО України затвердив штатний розпис Апарату Ради національної безпеки і оборони України на 2017 рік (уведений в дію наказом Апарату РНБО України від 01.06.2017 № 39 "Про штатний розпис Апарату Ради національної безпеки і оборони України на 2017 рік", та положення про самостійні структурні підрозділи, перелік яких визначений Указом Президента України від 14.04.2017 р. № 109/2017.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 серпня 2017 року позивача ознайомлено з повідомленням про реорганізацію структури Апарату РНБО України, внаслідок якої служба з питань оборони, яку він очолював, ліквідована, а штат працівників цієї служби - скорочено.

Одночасно із зазначеним повідомленням позивачу було запропоновано продовжити державну службу в Апараті РНБО України на посаді керівника служби з питань мобілізації.

У зазначеному повідомленні зроблено запис про те, що позивач відмовився засвідчити підписом обставину ознайомлення, проте, за текстом позовної заяви позивач не заперечує обставину ознайомлення його з повідомленням та пропозицією посади.

Позивач, в тексті позовної заяви, підтверджує доведення до нього вищезазначеного повідомлення 16.08.2017р. та отримання пропозиції продовжити службу на іншій посаді.

Як стверджує відповідач інші вакантні посади, що відповідали б кваліфікації позивача, в Апараті РНБО України станом на 16 серпня 2017 року були відсутні.

Натомість, позивач стверджує, що його кваліфікації відповідала посада голови служби з питань безпеки у воєнній сфері, проте, відповідно до абзацу другого пункту 5.5. Положення про службу з питань безпеки у воєнній сфері Апарату РНБО України затвердженого розпорядженням Секретаря Ради національної безпеки і оборони України від 01 червня 2017 року "№ 14/2017 зазначено, що на посаду керівника служби може бути призначена-особа, яка має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) відповідного спрямування".

При цьому позивач має кваліфікацію офіцера з експлуатації колісних і гусеничних машин/офіцера військового управління оперативно-тактичного рівня, а також кваліфікацію магістра державного управління.

Суд погоджується з твердженням представників відповідача, що визначення рівня освіти та кваліфікації майбутніх працівників є дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень.

Суд враховує, що згідно з наданим відповідачем штатним розписом, запропонована позивачу посада керівника служби питань мобілізації, з урахуванням встановленого посадового окладу, вбачається рівнозначною посадою по відношенню до посади керівника служби з питань безпеки у воєнній сфері.

17 жовтня 2017 року наказом керівника Апарату РНБО України № 463-к позивача було звільнено з державної служби у зв'язку з реорганізацією структури Апарату РНБО України, згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

Суд погоджується з тим, що на підставі Указу Президента України "Про деякі питання Апарату Ради національної безпеки і оборони України" та затвердженого Секретарем РНБО України штатного розпису Апарату Ради на 2017 рік, в Апараті Ради мала місце реорганізація, внаслідок якої скорочена посада, яку займав позивач, що стала підставою для припинення його державної служби, а не зміна істотних умов праці, як вважає позивач.

Згідно з частиною другою статті 41 Закону України "Про державну службу" переведення з однієї посади на іншу здійснюється лише за згодою державного службовця.

При цьому позивач протягом 2-х місяців не висловив будь-яким іншим чином своє бажання зайняти запропоновану йому посаду державної служби - керівника служби з питань мобілізації, у зв'язку з чим підлягав звільненню з державної служби з посади керівника служби з питань оборони на підставі пункту 1 частини, першої статті 87 "Про державну службу".

З огляду на вищезазначене колегія суддів дійшла висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими cт. cт. 293, 295 - 297 КАС України.

Головуючий суддя С.К.Каракашьян

П.О.Григорович

І.В.Смолій