Рішення № 71655164, 16.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 січня 2018 року № 826/12921/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 29.06.2016 №3822-13.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25 000,00 грн., на його думку, прийнято відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки контролюючого органу стосовно наявності у нього обов'язку сплачувати у 2016 році вказаний податок є помилковими, у зв'язку з чим оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи свої дії правомірними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2017 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд.

В судовому засіданні 22.11.2017 на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція КАС України, слід заначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень пункту 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

Розглянувши подані матеріали, пояснення та заперечення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є власником легкового автомобіля BMW X5 (реєстраційний номер НОМЕР_1; рік випуску: 2015; об'єм двигуна 2993 см3), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.14).

У червні 2016 року ДПІ у Подільському районі ГУ ДВФ у м. Києві проведено обчислення транспортного податку за 2016 рік та сформовано податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 № 3800-13, яким відповідно до пп. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25 000,00 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

У червня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, яким ст. 267 ПК України було введено новий транспортний податок.

Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

У відповідності до пп. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

За приписами п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.

Відповідно до пп. 267.5.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 ст. 267 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 №909-VIII внесено зміни до ст. 267 Кодексу «Транспортний податок», які набрали чинності з 01.01.2016.

Зокрема, положення пп. 267.2.1 п. 267.2 викладено в редакції, відповідно до якої об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів.

Пунктом 2 зазначеної методики встановлено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Згідно пункту 14 даної методики Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Положеннями статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 №928-VIII установлено з 01.01.2016 мінімальну заробітну плату у розмірі 1 378 грн.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави стверджувати, що правовою підставою для оподаткування транспортного засобу транспортним податком у 2016 році є одночасна сукупність наступних умов:

1) його середньо ринкова вартість перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на 01.01.2016, тобто 1378 х 750 = 1 033 500,00 грн.;

2) з року випуску транспортного засобу минуло не більше 5-ти років.

Як зазначалося раніше, оскаржуване рішення прийнято відповідачем 29.06.2016, тобто вже після внесення змін до ПК України стосовно транспортного податку, згідно з якими, об'єкт оподаткування визначається, виходячи з середньоринкової вартості транспортного засобу.

Окрім того, відповідачем взагалі не доведено, що зазначений показник враховувався при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та не надано будь-яких розрахунків, відомостей Мінекономрозвитку, як того вимагає ст. 267 ПК України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що судом, з метою всебічного та об'єктивного вирішення даної справи, було зобов'язано відповідача надати суду всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, з приводу якого подано позов, та письмове пояснення з приводу фактичних обставин та юридичних підстав, покладених в основу оскаржуваного рішення (ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2017).

Разом з тим, на час розгляду справи жодних матеріалів, на підставі яких було винесено податкове повідомлення - рішення, а також доказів, які б підтверджували, що середньоринкова вартість транспортного засобу, що перебуває у власності ОСОБА_1 перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати відповідачем не надано, а відтак не доведено, що такий автомобіль є об'єктом оподаткування транспортним податком за 2016 рік.

В свою чергу, позивачем в ході розгляду справи було надано копію витягу з офіційного сайту Мінекономрозвитку, згідно якої середньоринкова вартість транспортного засобу BMW X5 (3,0, внутрішнього згорання, дизель, 2015 року випуску) станом на 26.09.2017 становить 1 010 143,67 грн.(а.с.13)

Враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів приналежності наведеного вище автомобіля до об'єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році, суд дійшов висновку щодо безпідставності та протиправності нарахування ДПІ у Подільському районі ГУ ДВФ у м. Києві позивачу зобов'язання з транспортного податку за 2016 рік.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України (в редакції з 15.12.2017) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, а вимоги позивача, в свою чергу, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 29 червня 2016 року №3822-13.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1, 04123) сплачений ним судовий збір у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39467012, адреса: вул. Турівська, 12, м. Київ, 04080).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.А. Кармазін