Рішення № 71654884, 11.01.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року справа № 823/1456/17

11 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мельникової О.М.,

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представника позивача - ОСОБА_2 (за ордером),

представника відповідача - Корнієнко О.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

21.09.2017 у Черкаський окружний адміністративний суд звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач) в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 28.07.2017 №1973 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції;

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 03.10.2017 № 264 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора СРПП №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушені вимог ст. 1 та ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, за грубе порушення вимог ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", Правил дорожнього руху, ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", "Правил етичної поведінки поліцейських" інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення звільнено зі служби в поліції, про що прийнято відповідний наказ від 03.10.2017 № 264 о/с. Разом з тим, позивач вважає вказане рішення оформлене наказом незаконним, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову та зазначила, що позивача звільнено у зв'язку із вчиненням останнім 06.06.2017 дій, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, оскільки недотримання законодавства, порушення норм професійної та службової етики, відмова від проходження медичного огляду є несумісними з проходженням служби в поліції України. Також в запереченнях зазначено, що така поведінка позивача дискредитує звання працівника поліції та суперечить змісту Присяги працівника Національної поліції України, так як підриває довіру громадян як до працівників поліції, так і до органів поліції в цілому, принижує їх авторитет.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено таке.

На підставі наказу № 1493 від 06.06.2017 «Про призначення та проведення службового розслідування» з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин події, що сталася 06.06.2017 по вул. Січовій в м. Золотоноша Черкаської області за участю інспектора СРПП №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ОСОБА_1, відповідно п. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та п.п. 2.2.8 п.2.6 Інструкції «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.03.2013 № 230 проведено службове розслідування стосовно позивача.

За наслідками проведеного службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором СРПП №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 складено висновок, затверджений 28.07.2017 начальником Головного управління Національної поліції в Черкаській області полковником поліції Лютим В.В.

Так, у вказаному висновку зазначено, що 06.06.2017 інспектор СРПП №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуваючи поза службою, керував автомобілем Chevrolet Aveo р.н. НОМЕР_2, що рухався по вул. Січовій в м. Золотоноша Черкаської області.

В цей же час йому на зустріч рухався службовий автомобіль Audi А4 р.н. НОМЕР_3 під керуванням начальника Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5

Лейтенант поліції ОСОБА_1, помітивши вказаний службовий автомобіль, одразу зупинився на узбіччі.

Зважаючи на раптову зупинку ОСОБА_1, полковник поліції ОСОБА_5 також здійснив зупинку та підійшов до автомобіля Chevrolet Aveo, вказавши водієві вийти із автомобіля, однак позивач не виконав дану вказівку, оскільки перебував в стані алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мовлення, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя).

Вказана подія зареєстрована у Журналі ЄО Золотоніського відділу поліції за № 3595, та на місце події було направлено слідчо-оперативну групу та екіпаж сектору реагування патрульної поліції.

У подальшому старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у присутності двох свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та відмовився давати будь-які пояснення.

Під час усної бесіди старший лейтенант поліції ОСОБА_1 заперечив факт керування автомобілем Chevrolet Aveo р.н. НОМЕР_2.

Цього ж дня, за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відносно ОСОБА_1 складено протокол (серії АП1 № 694359) про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, який 20.06.2017 направлений до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

За наслідками проведеного службового розслідування у зв'язку із скоєнням інспектором СРПП №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразився у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, порушенні вимог ст.ст. 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху України, вимог ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту ОВС, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги і Правил поведінки працівника апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених наказом МВС від 28.04.2016 № 326, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, яке полягає у негідній поведінці в позаслужбовий час, принизливому ставленні до колег по службі, недотриманні норм професійної і службової етики, тобто за вчинення проступків несумісних з подальшим проходженням служби, Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області прийнято наказ від 28.07.2017 № 1973 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора СРПП №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1», яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

В подальшому, наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 03.10.2017 № 264 о/с відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" позивача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 цього Закону (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС України).

Проте, позивач вважаючи оскаржувані накази, якими останнього притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено зі служби в поліції, протиправним та таким, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України "Про Національну поліцію".

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону України "Про Національну поліцію", у складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Слід зазначити, що у силу п. 4 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Так, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006 №3460-IV, який наразі, у силу п. 4 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

У розумінні ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Розділом ІІ наказу Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 "Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських" визначено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком.

На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ (ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Частиною 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, тощо.

Стаття 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначає порядок накладання дисциплінарних стягнень. З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Про накладання дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ.

Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначені виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується у встановленому законом порядку.

Так, під час розгляду справи судом крім іншого встановлено, що за наслідками обставини, що сталася 06.06.2017 за участі інспектор СРПП №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, складено протокол про адміністративне правопорушення від 06.06.2017 серії АП1 № 694359, яким дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного, що 20.06.2017 переданий на розгляд до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01.09.2017 (справа № 695/1850/17), яка 14.09.2017 набрала законної сили, закрито провадження у адміністративній справі відносно позивача за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, вказаною постановою встановлено наступні обставини.

01.09.2017 Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області, розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП встановив, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 06.06.2017 року серії АП1 № 694359, ОСОБА_1 06.06.2017 року о 19 год. 22 хв. в м. Золотоноша по вул. Січова 60, керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому порядку та за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» відмовився, в присутності свідків, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області, приймаючи постанову, урахувавши покази ОСОБА_1, свідка ОСОБА_8, встановив, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував автомобілем, а свідок ОСОБА_8 вказує на те, що автомобілем керувала саме вона, тому відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито.

Приймаючи вказане рішення Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області також зазначив, що свідок ОСОБА_8, яка попереджена в судовому засіданні про кримінальну відповідальність за ст. 384. 385 КК України. Пояснила суду, що 06.06.2017 року між 19 год. та 19-30 год. вона їхала на автомобілі Chevrolet Aveo р.н. НОМЕР_2. за кермом, а ОСОБА_1 сидів на передньому пасажирському сидінні бо навчав її керувати. Коли їй подзвонила по телефону сестра то вона зупинила автомобіль на узбіччі та розмовляла по телефону із сестрою. Незабером до них під'їхав на автомобілі начальник Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 та наказав щоб вона відкрила вікно автомобіля, а потім викликав працівників поліції та наказав їм щоб вони склали протокол на ОСОБА_1 за керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Жодних цивільних осіб при цьому не було, свідок говорила працівникам поліції, що саме вона керувала вказаним автомобілем, однак вони до уваги її пояснення не взяли.

При цьому, суд взяв до уваги висновок №113 щодо результатів медичного огляду за метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складений о 23 год. 10 хв 06.06.2017, яким встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в тверезому стані.

Також приймаючи відповідне рішення Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області, вказав, що із диспозиції частини 1 ст. 130 КУпАП покарання наступає за відмову особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, відповідно до п. 1.10 ПДР, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за знаходження біля автомобілю, або в непрацюючому чи не рухомому автомобілі, в тому числі перебування особи на пасажирському сидінні транспортного засобу навіть у стані алкогольного сп'яніння не охоплюється ст. 130 КУпАП, а тому така особа не може бути притягнена до відповідальності в межах ст. 130 КУпАП.

Отже, постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01.09.2017 у справі № 695/1850/17, яка 14.09.2017 набрала законної сили, встановлено факт того, що позивач 06.06.2017 перебував у тверезому стані.

У відповідності до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, факт перебування ОСОБА_1 06.06.2017 у тверезому стані був предметом дослідження в адміністративній справі № 695/1850/17, та такий факт встановлено вказаним вище рішенням суду, відповідно вказана обставина в контексті положень ч. 4 та ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягає доказуванню під час вирішення даної справи.

Враховуючи те, що оскаржуваними наказами позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, через вчинення дій, які є дисциплінарним проступком, що виразилось у відмові на вимогу поліцейських від проходження медичного огляду під час складання поліцейськими адміністративного матеріалу, та перебування у нетверезому стані під час керування транспортним засобом, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача про вчинення дисциплінарного проступку, який став причиною звільнення позивача зі служби в поліції.

Також, під час розгляду справи, судом в якості свідка було допитано начальника Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5, який пояснив, що 06.06.2017 близько 19 год. 00 хв. рухався по вул. Січовій в м. Золотоноша Черкаської області та побачив автомобіль, яким керував ОСОБА_1. Проїзжавши повз автомобіль, яким керував позивач помітив, що останній поводив себе неадекватно (розмахує руками), що викликало підозру у тому, що ОСОБА_1 керує автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Після зупинки вказаного автомобіля, ОСОБА_5 підійшов до автомобіля в якому знаходився ОСОБА_1, побачив, що позивач сидить за кермом, а поруч з ним знаходиться пасажир, при цьому попросив водія - ОСОБА_1 вийти із автомобіля, однак позивач не виконав дану вказівку, оскільки перебував в стані алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мовлення, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя). Про дану обставину, одразу повідомив Золотоніський ВП ГУНП в Черкаській області.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні 11.01.2018 пояснила, що 06.06.2017 між 19 год. та 19-30 год. вона їхала на автомобілі Chevrolet Aveo р.н. НОМЕР_2 за кермом, а ОСОБА_1 сидів на передньому пасажирському сидінні бо навчав її керувати. Коли їй подзвонила по телефону сестра то вона зупинила автомобіль на узбіччі та розмовляла по телефону із сестрою. Незабером до них під'їхав на автомобілі начальник Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 та наказав щоб вона відкрила вікно автомобіля, а потім викликав працівників поліції та наказав їм щоб вони склали протокол на ОСОБА_1 за керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.

В судовому засіданні, крім інших доказів було оглянуто відеозапис з нагрудного відеореєстратора співробітника патрульної поліції Золотоніського ВП СРПП № 1 за 06.06.2017, що здійснював оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за за участі ОСОБА_1

Так, з вищевказаного відеозапису судом не встановлено обставин, що викладені у висновку службового розслідування, а саме перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння та обставину, стосовного того, що саме позивач керував транспортним засобом Chevrolet Aveo р.н. НОМЕР_2., які стали наслідком притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Таким чином, судом встановлено, що під час прийняття оскаржуваного наказу № 1973 від 28.07.2017 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, оскаржуваний наказ є протиправним.

Приймаючи рішення у справі, суд не може залишити поза увагою інші обставини з'ясовані під час розгляду справи.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 відповідно даних, що містяться в довідках про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, війсьвослужбовця внутрішніх військ МВС № 84 від 17.08.2017, № 89 від 04.09.2017, № 95 від 14.09.2017 та № 97 від 29.09.2017 у період із 17.08.2017 по 19.10.2017 включно був тимчасово непрацездатним.

Разом з тим, наказ відповідача №264 о/с про звільнення позивача з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС) було видано 03.10.2017, тобто у період тимчасової непрацездатності.

Однак, відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Згідно зі статтею 18 Дисциплінарного статуту стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

На підставі аналізу зазначених норм права суд дійшов висновку, що на осіб рядового і начальницького складу за вчинення порушень службової дисципліни наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади видається з дотриманням строків, передбачених статтею 16 Дисциплінарного статуту, у тому числі й щодо осіб, які тимчасово непрацездатні. Подальше виконання такого наказу відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту здійснюється після прибуття їх до місця проходження служби.

Вищевикладена правова позиція зазначена також і в постанові Верховного Суду України від 08.10.2013 (справа №21-250а13).

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач приймаючи наказ від 03.10.2017 №264 о/с про звільнення позивача з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС) під час його тимчасової непрацездатності позивача діяв протиправно, а тому вказаний наказ підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За таких обставин, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується протиправність звільнення позивача із служби в поліції, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позивача в частині поновлення його на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений.

Щодо позовної вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу, суд зазначає.

Згідно з п.10.4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати, період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення. Розмір грошових коштів, що підлягають стягненню, зазначається цифрами та у дужках словами.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зазначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці").

Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (надалі - Порядок).

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Так, згідно з абзацом "з" пункту 1 Порядку цей Порядок застосовується і у випадку вимушеного прогулу.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно пп. "в" п. 4 Порядку визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових).

Суд вважає, що для розрахунку середньоденної заробітної плати позивача слід враховувати саме вимоги положення п.9 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №26, яким встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Тому відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України та як страхувальник згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зобов'язаний виплатити позивачеві суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утримавши із нього при виплаті прибутковий податок з доходів фізичних осіб та єдиний страховий внесок.

Такі висновки узгоджуються з практикою Верховного Суду України, зокрема, викладеною в постановах від 21.01.2012 № 6-87цс11 та від 14.01.2014 № 21-395а13.

В матеріалах адміністративної справи знаходиться довідка Головного управління Національної поліції в Черкаській області, відповідно до якої грошове забезпечення позивача у серпні та вересні 2017 року становило - 16 036 грн. 80 коп.

З викладеного слідує, що середньоденнє грошове утримання позивача становить 258 грн. 65 коп. (8 018 грн. 40 коп. (серпень 2017) + 8 018 грн. 40 коп. (вересень 2017) : 61 (кількість відпрацьованих днів) = 258 грн. 65 коп.), а тому сума середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу позивача (за 100 робочих дні) становить 25 865 грн. 00 коп. (258 грн. 65 коп. х 100 дні вимушеного прогулу) без утримання прибуткового податку з громадян та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, рішення суду в частині поновлення інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції та виплати йому середнього грошового утримання за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У силу ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням всі наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 28.07.2017 №1973 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 03.10.2017 №264 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1.

Поновити з 04.10.2017 ОСОБА_1 на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області (код ЄДРПОУ 40108667) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 25865,00грн. (двадцять п'ять тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 00 коп.).

Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Рідзель

Рішення складене у повному обсязі 17.01.2018.