Рішення № 71654476, 12.01.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2018 р. справа № 809/1747/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитюка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Галицького об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

до відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "МІГС"

про стягнення заборгованості в сумі 8981,98 грн,-

за участю:

секретаря судового засідання - Костюк О.С.

ВСТАНОВИВ:

14.12.2017 Галицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі – позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "МІГС" (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витратах на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах в сумі 8981,98 грн.

Суд зазначає, що 15.12.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, котрим КАС України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувся за правилами, що передбачені новою редакцією КАС України.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", пунктів "б", "д", "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "б", "д", "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата якої пенсіонерам, здійснена позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України в загальному розмірі 8981,98 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, на адресу суду направив заяву про розгляд справи за відсутності представника управління. Просив суд позов задовольнити повністю.

Судом 14.12.2017 року постановлено ухвалу про відкриття провадження по даній адміністративній справі, яку направлено відповідачу на адресу зазначену в позові та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 8-10). Дані матеріали 26.12.2017 року повернуті на адресу суду з довідкою підприємства, якою зазначено причини повернення: "за зазначеною адресою не проживає" (а.с.34). Повторно надіслана повістка 04.01.2018 року повернута на адресу суду із довідкою підприємства поштового зв`язку, якою зазначено причини повернення: "за зазначеною адресою не проживає" (а.с. 44). Згідно із правил частини 8 статті 126 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Відповідно до частини 11 статті 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 205 КАС України, у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного держаного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "МІГС" 20.03.2000 року зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності та взяте на облік Галицьким Управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.8).

Так, колишнім працівникам відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, які відпрацювали відповідний стаж роботи у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "МІГС" із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах відповідно до пунктів "б", "д", "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Дана обставина підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що направлені сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "МІГС" (а.с.24-27-28).

З огляду на вказане, суд вважає встановленими обставини щодо правомірності виставлення відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів " б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Виключно Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" статті 13 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Так, статтею 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" визначено, що об’єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б", "д", "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Статтею 4 вказаного Закону встановлено ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від даного об'єкта оподаткування.

Таким чином, фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2 в загальному розмірі 8981,98 грн., згідно поданих розрахунків є заборгованістю Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "МІГС" по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах виплачених працівникам відповідача.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003.

Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до пункту 6.7. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Враховуючи наведене, суд дійшов до переконання, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "МІГС" зобов’язане відшкодовувати фактичні витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач доказів про сплату ним заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не подав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Галицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "МІГС" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2 в розмірі 8981,98 грн. є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "МІГС" (код ЄДРПОУ 30814703, с. Комарів, Галицький район, Івано-Франківська область, 77164) на користь Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 40385724, вул.Шевченка, 10, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область, 77100) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах в розмірі 8 981 (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят одну) гривню 98 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Микитюк Р.В.

Рішення складене в повному обсязі 17 січня 2018 р.