Постанова № 71654079, 10.01.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 р. Справа № 804/7882/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіОСОБА_1, секретаря судового засіданняОСОБА_2, за участю: представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фаворит» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації,

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фаворит» (далі - ТОВ «Торговий Дім «Фаворит») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (далі - Дніпропетровської митниці ДФС), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів №110080000/2014/100172/1 від 23.07.2014 про коригування митної вартості товарів; визнати протиправною та скасувати оформлену Дніпропетровською митницею Міндоходів картку відмови в прийнятті митної декларації №110080000/2014/00216 від 23.07.2014.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у позивача були в наявності всі необхідні документи для визначення митної вартості по першому методу, але митний орган прийняв рішення №110080000/2014/100172/1 від 23.07.2014 про коригування митної вартості та видав картку відмови у митному оформленні товару №110080000/2014/00216 від 23.07.2014, проте, відмова відповідача в застосуванні першого методу митної вартості за ціною договору є необґрунтованою, а застосування шостого (резервного) методу застосовано з порушенням ст. 64 МК України.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що з наданих декларантом документів неможливо ідентифікувати сплачені суми за платіжним дорученням №407 від 23.06.2014 з партією товару. Фактична дата оплати за платіжним дорученням №407 від 23.06.2014 не відповідає терміну оплати, зазначеному у специфікації від 08.05.2014 до зовнішньоекономічного договору №2483-RC/TH від 31.10.2013; невідповідність назви транспортного засобу, зазначеного у митній декларації від 21.07.2014 №110080000/2014/117272, екологічній декларації від 11.07.2014 №45685 не відповідає назві транспортного засобу, зазначеній в коносаменті від 09.06.2014 №MSCUBP898998 (MERKUR TIDE), що може свідчити про перевантаження та додаткові витрати, пов’язані з цим; невідповідність кількості підпунктів розділів 4 та 7 у наданій декларантом англомовній редакції зовнішньоекономічного договору від 20.03.2014 №2641-MU/FA та його перекладі; під час митного оформлення не надані документи, що підтверджують вартість страхування товару. Зазначені обставини стали підставою для винесення оскарженого рішення про коригування митної вартості та виставлена картка відмови в прийнятті митної декларації №110080000/2014/00216 від 23.07.2014.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року у справі № 804/1760/15 у задоволені адміністративного позову ТОВ «Торговий Дім «Фаворит» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасувати рішення №110080000/2014/100172/1 від 23.07.2014, визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації №110080000/2014/00216 від 23.07.2014 відмовлено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у справі №804/1760/15 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року у справі № 804/1760/15 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.11.2016 у справі №804/1760/15 (К/800/3411/15) постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції в ухвалі від 02.11.2016 як на підставу направлення справи на новий розгляд вказав, що вирішуючи даний спір, судами не перевірено та не встановлено, чи здійснювалося позивачем страхування ввезеного товару, а також не досліджено та не надано правову оцінку всім платіжним та бухгалтерським документам, які стосуються оцінюваного товару, у їх сукупності, зокрема, заявці про купівлю валюти від 23 червня 2014 року № 407 на предмет можливості ідентифікувати оплачений товар із ввезеним. Також вказав, що зазначаючи у спірному рішенні про наявні у наданих позивачем документах розбіжності, відповідач, на що не звернули увагу суди попередніх інстанцій, не обґрунтував, яким чином контракт від 20 березня 2014 року 2641-MUFA та його положення стосується спірного товару та його вартості, якщо товар постачався за контрактом від 31 жовтня 2013 року № 2483-RC/TH.

Зі змісту наведених норм слідує висновок, що у випадку, коли декларантом на момент визначення митної вартості та подання митному органу відповідної декларації окремо виділено вартість транспортування товарів до та після їх ввезення на митну територію України, таке виділення піддається обчисленню і документально підтверджене, то транспортні витрати позивача на транспортування товару митною територією України не повинні включатися до митної вартості товару. На вказане суди попередніх інстанцій не звернули увагу та не спростували доводи позивача щодо правомірності відображення у митній вартості товару лише транспортних витрат до м. Одеси, а не всіх витрат на транспортування з м. Бангкок до м. Дніпропетровська.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2016, адміністративну справу прийнято до провадження, присвоєно ій № 804/7882/16 та призначено її до розгляду на 06.12.2016.

13 грудня 2016 року від представника позивача надійшли уточнення позовних вимог, в яких останній просив вважати вірним номер рішення про коригування митної вартості товарів, що оскаржується: №110000003/2014/100172/2 від 23.07.2014.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, просила суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ «Торговий Дім «Фаворит» та фірмою K.M.C. INTER RISE (2002) CO. LTD (Тайланд) був укладений контракт №2483-RC/TH на постачання продукції від 31.10.2013, відповідно до якого фірма зобов'язується поставити товар позивачу, найменування, ціна та кількість якого, зазначаються у додатках і специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту.

Згідно із специфікацією №4 від 08.05.2014 до контракту №2483-RC/TH на постачання продукції від 31.10.2012 фірма K.M.C. INTER RISE (2002) CO. LTD зобов'язалася здійснити поставку позивачу наступного товару:

- Тайський довгозерновий пропарений рис. 100% чистий та сортований, новий врожай 2014 року у кількості 260000 кг за ціною 0,429 доларів США за кг та за загальною ціною 111540,00 доларів США;

- Тайський довгозерновий рис Жасмін 100% сортований, новий врожай 2014 року у кількості 130000 кг за ціною 0,975 доларів за кг, за загальною ціною 126 750,00 доларів США.

Умова поставки - ФОБ Бангкок (Інкотермс - 2010).

Відповідно до положень контракту №2483-RC/TH на постачання продукції від 31.10.2013 та специфікації № 4 від 08.05.2014 фірма K.M.C. INTER RISE (2002) CO. LTD здійснила постачання позивачу товару:

- Тайський довгозерновий пропарений рис, 100% чистий та сортований, новий врожай 2014 року у кількості 104000 кг. за ціною 0,429 доларів США за кг. та за загальною ціною 44,616 доларів США;

- Тайський довгозерновий рис Жасмін 100% сортований, новий врожай 2014 року у кількості 52000 кг за ціною 0,975 доларів за кг, за загальною ціною 50700,00 доларів США, на загальну суму 95 316,00 доларів США.

Зазначений товар був поставлений за інвойсом №UKAM 14007 від 28.05.2014 та надійшов на митне оформлення до Дніпропетровської митниці Міндоходів шляхом електронного декларування (митна декларація від 21.07.2014 № 110080000/2014/117272), що підтверджується відповідними відмітками на міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) від 18.07.2014р. № 210, № 267, № 345, № 507, № 561, № 721.

Для здійснення митного оформлення вищезазначеного товару позивач подав відповідачу, серед інших документів, декларацію митної вартості з додатковим аркушем А до неї (у формі електронного документа відповідно до п. 1.4 Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Мінфіну України №599 від 24.05.2012., зареєстрованим у Мінюсті України 18.06.2012 за № 984/21296), згідно з якою, митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становить 106811,94 доларів США.

Митна вартість товару була заявлена позивачем за основним методом - за ціною договору, згідно до ст. 58 МК України.

На підтвердження заявлених відомостей позивачем було подано наступні документи:

- контракт № 2483-RC/TH на постачання продукції від 31.10.2013 року;

- специфікацію до контракту № 4 від 08.05.2014року;

- CMR від 18.07.2014 року № 210, № 267, № 345, № 507, № 561, № 721;

- коносамент № MSCUBP898998 від 09.06.2014 року;

- заявку про купівлю іноземної валюти № 407 від 23.06.2014 року;

- Swift від 23.06.2014 року;

- платіжне доручення № 407 від 23.06.2014 року;

- калькуляцію транспортних витрат № б/н від 21.07.2014 року;

- заявку на перевезення № 6990/55198 від 15.05.2014 року;

- рахунок-проформу перевізника від 21.07.2014 року;

- рахунок-проформу (інвойс) UKAM 14007 від 28.05.2014 року;

- пак. лист до інв. UKAM 14007 від 28.05.2014 року;

- договір комісії № 1208-13 від 08.05.2014 року;

- договір перевезення вантажу № 1693 від 20.08.2011 року;

- фіто санітарний сертифікат № 4319414 від 16.06.2014 року;

- сертифікат про походження товару № IA2014-0107075 від 30.06.2014 року;

- сертифікат якості на пропарений рис від 09.06.2014 року;

- сертифікат якості на рис Жасмін від 09.06.2014 року;

- лист ТОВ «Градологістік» № 2708 від 23.01.2015 року.

Під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності. А саме:

- у платіжному дорученні від 23.06.2014 № 407 наявне посилання лише на зовнішньоекономічний договір від 31.10.2013 № 2483-RС/ТН, що унеможливлює ідентифікацію сплаченої суми з партією товару, що оцінюється;

- в графі «Призначення платежу» зазначений контракт №2483-RC/TH від 31.10.2013 без жодної прив'язки до даної партії товару;

- пунктом 2.1 контракту передбачена орієнтовна сума контракту близько 1000000 дол.США;

- фактична дата оплати за платіжним дорученням №407 (23.06.2014 року) не відповідає терміну оплати, зазначеному в специфікації від 08.05.2014 року № 4 до зовнішньоекономічного договору від 31.10.2013 року № 2483-RC/TH;

- назва транспортного засобу, зазначена в графі 21 МД від 21.07.2014 року № 110080000/2014/117272, екологічній декларації від 11.07.2014 року №45685 (MSC ELOISE) не відповідає назві транспортного засобу, зазначеній в коносаменті від 09.06.2014року №MSCUBP898998 (MERKUR TIDE);

- невідповідність кількості підпунктів розділів 4 та 7 у наданій декларантом англомовній редакції зовнішньоекономічного договору від 20.03.2014 року №2641-MU/FA та його перекладі, що дає підстави для сумніву у повноті наданої декларантом інформації;

- під час митного оформлення не надані документи, що підтверджують вартість страхування товару.

Дніпропетровська митниця ДФС не визнала заявлену позивачем митну вартість товару та прийняла рішення №110000003/2014/100172/2 від 23.07.2014 про коригування митної вартості товару, відповідно до якого відповідач провів коригування митної вартості товару, заявленої декларантом та визначив цю вартість згідно ст. 57, 59 МК України за методом 6 у розмірі 123769,00 грн.

Крім того, відповідач оформив та надіслав позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації №110080000/2014/00216 від 23.07.2014.

Позивач не погодився зі вказаними рішеннями, при цьому товар було випущено у вільний обіг із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст.ст. 51, 53 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

- у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Статтею 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно ч. 7 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Стосовно встановлених відповідачем під час контролю правильності визначення митної вартості розбіжностей у товаросупровідних документах та додатково витребуваних відповідачем документів суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, оплата ТОВ «Торговий Дім «Фаворит» продавцю за поставлений товар у сумі 95316, 00 доларів США відбулася на підставі платіжного доручення № 407 від 23.06.2014, заяви про купівлю іноземної валюти № 407 від 23.06.2014 та swift від 23.06.2014. Разом з тим слід зазначити, що в платіжному дорученні №407 від 23.06.2014 призначенням платежу є передплата за продукцію за контрактом № 2483-RC/TH від 31.03.2013. Також, у заяві про купівлю іноземної валюти № 407 від 23.06.2014 зазначається підстава для купівлі іноземної валюти - передплата за продукти харчування відповідно №2483-RC/TH від 31.03.2013, специфікації №4 від 08.05.2014 року, інвойсу UKAM 14007 від 28.05.2014 року.

Згідно положень ч. 2 ст. 53 МК України документами, що підтверджують митну вартість товару є якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару, за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Отже, заява про купівлю іноземної валюти № 407 від 23.06.2014 в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України є документом, що містить реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Підтвердженням того, що згідно платіжного доручення відбулася оплата саме за поставлений відповідно до інвойсу UKAM 14007 від 28.05.2014 товар є також відповідність вартості партії товару згідно із зазначеним інвойсом та суми сплачених коштів згідно з платіжним дорученням № 407 від 23.06.2014.

Згідно з умовами оплати за товар, що визначені у специфікації № 4 від 08.05.2014 100% суми, зазначеної в рахунку-проформі, покупець сплачує протягом 7 банківських днів від дати отримання від продавця сканованих копій пакувального листа, рахунка-проформи, проекту коносамента. Оскільки копії зазначених документів були надані постачальником 16.06.2014, оплата відбулась 23.06.2014, тобто через 7 днів після надання сканованих копій документів без порушення терміну зазначеного у специфікації.

Отже, посилання відповідача на те, що у платіжному дорученні позивача від 23.06.2014 № 407 наявне посилання лише на зовнішньоекономічний договір від 31.10.2013 № 2483-RС/ТН, що унеможливлює ідентифікацію сплаченої суми з партією товару, що оцінюється; в графі «Призначення платежу» зазначений контракт №2483-RC/TH від 31.10.2013 без жодної прив'язки до даної партії товару та фактична дата оплати за платіжним дорученням №407 (23.06.2014) не відповідає терміну оплати, зазначеному в специфікації від 08.05.2014 №4 до зовнішньоекономічного договору від 31.10.2013 №2483-RC/TH є необгрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо тверджень відповідача стосовно того, що назва транспортного засобу, зазначена в графі 21 МД від 21.07.2014 №110080000/2014/117272, екологічній декларації від 11.07.2014 року №45685 (MSC ELOISE) не відповідає назві транспортного засобу, зазначеній в коносаменті від 09.06.2014 №MSCUBP898998 (MERKUR TIDE), слід зазначити таке.

Як зазначено у наданому позивачем до митного оформлення коносаменті №MSCUBP898998 від 09.06.2014, морське перевезення відбувалося з порту м. Багкок, Тайланд до порту м. Одеса, Україна з перевантаженням у м. Сінгапурі. Таким чином, умовами морського перевезення було визначено перевантаження товару. Тому прибуття товару на іншому судні, ніж те, що зазначено у коносаменті, не є розбіжністю, а навпаки обумовлене ним.

Згідно з п. 3.2 договору транспортного експедирування №1693 від 20.08.2011, укладеного між ТОВ «АТБ-маркет» та ТОВ «Градологістік» вартість послуг зазначається в заявці клієнта та може бути змінена тільки за письмовим погодженням двох сторін. У той же час за умовами зазначеного договору (п. 1.3.1-1.3.2) експедитор забезпечує оптимальне транспортне обслуговування, організовує перевезення вантажу територією України та іноземних країн, залучає транспорті засоби та забезпечує їх подачу в порти, залізничнодорожні станції, состави, термінали та інші об’єкти для своєчасної доставки вантажів. Таким чином, експедитор самостійно на свій розсуд визначає кількість транспортних засобів, які будуть залучатись для досягнення оптимального транспортного обслуговування і це за умовами договору не впливає на ціну перевезення, оскільки вона може змінюватися тільки за погодженням сторін.

Підтвердженням зазначеному також є лист перевізника ТОВ «Градологістік» №2708 від 23.01.2015, яким перевізник засвідчив, що у вартість морського перевезення була врахована вартість навантажувально-розвантажувальних робіт та зберігання в проміжних портах по всьому маршруту руху контейнерів.

Як з’ясовано у судовому засіданні, в оскарженому позивачем рішенні про коригування митної вартості помилково зазначений контракт №2461-MUFA від 20.03.2014, який не є контрактом постачання спірного товару. Під час митного оформлення позивачем товару надано до митниці контракт на постачання продукції № 2483-RC/TH від 31.03.2013 року, в якому англомовна редакція тексту відповідає редакції перекладу.

Отже, посилання відповідача на невідповідність кількості підпунктів розділів 4 та 7 у наданій декларантом англомовній редакції зовнішньоекономічного договору від 20.03.2014 №2641-MU/FA та його перекладі, що дає підстави для сумніву у повноті наданої декларантом інформації є безпідставними, оскільки митницею зазначено інший контракт.

Щодо витрат на страхування, то за умовами договору транспортного експедирування № 1693 від 20.08.2011 з ТОВ «Градологістік», експедитор здійснює страхування вантажу у випадках, передбачених законодавством, або за вимогою клієнта. Відповідно до п.1.2 договору транспортного експедирування перелік послуг, який надається експедитором, у тому числі і здійснення страхування, визначається замовником та перевізником окремо по кожному перевезенню та зазначається у відповідній заявці на перевезення. У заявці на перевезення вантажу морським транспортом від 15.05.2014 №6990/55198 не міститься доручення на страхування.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив, що доручення експедитору на здійснення страхування вантажу не надавалося.

Таким чином твердження митного органу про не включення до митної вартості витрат на страхування товару є безпідставними.

Відповідно до ст. 53 МК України страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування, є документами, що підтверджують митну вартість товарів, якщо здійснювалося страхування.

Представник позивача пояснив, що під час перевезення партії товару за контрактом на постачання продукції №2483-RC/TH від 31.03.2013 страхування вантажу не здійснювалося, декларант витрати по страхуванню не поніс, а тому до митної вартості товару витрати із страхування позивачем не включалися.

Щодо невідповідності зазначеній у рахунку - проформі ТОВ "Градологістік" від 21.07.2014 вартості транспортно-експедиційних послуг, суд зазначає таке.

Згідно з п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Як слідує з заявки на перевезення вантажу морським транспортом від 15.05.2014 №6990/55198 погоджена вартість перевезення одного контейнеру, враховуючи плату експедитору - вартість перевезення за маршрутом Бангкок (Тайланд) до м. Дніпропетровськ, у той час місцем ввезення на митну територію України є порт, м. Одеса.

У рахунку - проформі ТОВ "Градологістік" від 21.07.2014 окремо зазначені витрати на транаспортування з м. Бангкок (Тайланд) - м. Одеса, у сумі 132363,00 грн. та експедиторські послуги без ПДВ у сумі 1500,00 грн., всього сума транспортних витрат складає 133863,00 грн., яка зазначена у декларації митної вартості товару позивача.

Враховуючи все вищевикладене, суд не може погодитися з доводами митниці про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості, з огляду на виявлені невідповідності у поданих позивачем документах. Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, відповідачем не наведено, а обставин, які б впливали на рівень задекларованої митної вартості товарів, судом не встановлено.

Оскільки в судовому засіданні відповідачем не було допустимими доказами спростовано твердження позивача, що надані в сукупності документи фактично підтверджують контрактну ціну імпортованого товару та підтверджують правильність визначення за вказаною ціною його митної вартості, підстави для висновку суду, що заявлена позивачем митна вартість товару за ціною договору є заниженою чи необ'єктивною, відсутні.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки за результатами розгляду справи було спростовано доводи відповідача про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах, відсутні обставини, які унеможливлюють застосування першого методу визначення митної вартості товару.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 23.07.2014 № 110000003/2014/100172/2 та необхідність його скасування.

Щодо позовної вимоги про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товару від 23.07.2014 №110080000/2014/00216, то вона також підлягає задоволенню, оскільки підставою для відмови у митному оформленні стало рішення про коригування митної вартості товарів від 23.07.2014 №110000003/2014/100172/2, скасування якого є наслідком скасування і картки відмови.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено правомірності прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 23.07.2014 №110000003/2014/100172/2 за шостим методом, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування означеного рішення, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів від 23.07.2014 №110080000/2014/00216 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 122, 128, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фаворит» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 23.07.2014 №110000003/2014/100172/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.07.2014 № 110080000/2014/00216.

Стягнути з Дніпропетровської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фаворит» (і.к. 33949678) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) грн. 78 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 16 січня 2017 року.

Суддя ОСОБА_1