Ухвала суду № 71653822, 17.01.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 січня 2018 року 804/525/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі до Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» про стягнення заборгованості за списком №2, –

в с т а н о в и в:

Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі звернулося до суду із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» в якому просить стягнути заборгованість за списком №2 за період з 01.12.2017р. по 25.12.2017р. у сумі 350498,22грн.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом із позовною заявою позивач звернувся із письмовим клопотанням, в якому просить відстрочити сплату судового збору, у зв’язку із обмеженим фінансуванням.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

У статті 8 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на те, що позивач є суб’єктом владних повноважень та фінансується з Державного бюджету, тому відсутність коштів не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

Суд звертає увагу, що Верховним Судом України неодноразово (в ухвалах від 02.08.2017 року по справі 922/2163/16, від 09.11.2017 року № 826/14844/15, від 27.07.2017 року по справі № 804/2895/16), висловлювалась позиція, що відсутність коштів у бюджетної організації не є обставиною, яка зумовлює необхідність відстрочення судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір, в установленому порядку та розмірі за звернення до адміністративного суду з вимогами майнового характеру.

У відповідності до підпункту 1 пункту 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання суб’єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, як зазначено позивачем та вбачається із матеріалів позовної заяви, сума позову складає 350498,22грн.

Отже, розмір судового збору, який позивачу потрібно сплатити за вимоги майнового характеру становить 5257,47грн., за реквізитами: Отримувач: УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра; Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Рахунок отримувача: 31210206784008 за кодом бюджетної класифікації доходів : 22030101; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО отримувача: 805012.

Згідно п.п.5, 8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У супереч зазначеному, у позовній заяві позивач посилається на Розрахунки на підставі яких виникла заборгованість та направлення їх відповідачу, проте доказів на підтвердження зазначеного не надав.

Відповідно до ч.2 ст.161 КАС України, суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

При цьому суд зазначає, що з листа Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 р. № 2091/11/13-11 вбачається, що належним доказом надіслання суб’єктом владних повноважень відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення, складений працівником поштового зв’язку, разом з розрахунковим документом.

Проте, позивачем зазначені вимоги закону не виконані, до позовної заяви не надано доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу, а саме: опис вкладення, складений працівником поштового зв’язку відсутній.

Згідно з абзацом 27 п. 2 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв’язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв’язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.

Зміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв’язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв’язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Відсутність опису вкладення у рекомендованому листі чи реєстру відправлення рекомендованої кореспонденції із зазначенням найменувань документів, які надсилаються сторонам у справі, позбавляє суд можливості оцінити подані документи, як належні докази надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі до Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» про стягнення заборгованості за списком №2, – залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом: - надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 5257,47грн.; - надати Розрахунки на підставі яких виникла заборгованість та докази їх направлення відповідачу; - надати докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (оригіналу (або засвідченої копії) квитанції про сплату послуг поштового зв’язку, та опису вкладення до цінного листа, складеного працівником відділу поштового зв’язку).

Роз’яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Суддя ОСОБА_1