Постанова № 71653395, 17.01.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 688/2386/16-ц

Проваджння № 22-ц/792/143/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Ярмолюка О.І.,

суддів П’єнти І.В., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Філіпчук О.С.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 листопада 2017 року,

встановив:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину.

ОСОБА_1 зазначив, що з 15 вересня 2001 року до 25 серпня 2016 року він перебував з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі, в якому сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. На теперішній час син проживає з позивачем, а ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов’язків і не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь аліменти на сина ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з часу звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 листопада 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 вересня 2016 року (дня пред’явлення позову) і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Суд керувався тим, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання обов’язку з утримання сина, хоча за своїм матеріальним становищем вона спроможна сплачувати позивачеві аліменти у такому розмірі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність цих обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

При цьому ОСОБА_1 зазначила, що вона проживає разом із сином і надає йому матеріальну допомогу, а суд першої інстанції не врахував усіх обставин справи та помилково задовольнив необґрунтований позов.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач ОСОБА_1 зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, нова редакція якого набрала чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому діючою редакцією ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом правильно з’ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що з 15 вересня 2001 року ОСОБА_1 і ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі. Сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на теперішній час проживає з позивачем.

ОСОБА_1 і ОСОБА_1 працюють, отримують постійний дохід і не мають інших утриманців. Відповідач не надає ОСОБА_1 матеріальної допомоги на утримання дитини.

Зазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються письмовими доказами у справі.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами 2 і 3 статті 181 СК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

В силу ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За змістом ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що ОСОБА_1 не надає позивачеві матеріальної допомоги на утримання сина. При цьому суд, врахувавши стан здоров’я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, правильно визначив розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача у частці від заробітку (доходу) останньої.

Письмові докази, зокрема: акти обстеження житлово-побутових умов та умов проживання громадянина ОСОБА_1 від 27 липня, 3 серпня, 12 вересня 2016 року та 20 квітня 2017 року (т. 1 а.с. 110-112, т. 2 а.с. 131), висновок органу опіки та піклування щодо розв’язання спору (т. 2 а.с. 22-23) достовірно вказують на те, що неповнолітній син сторін, ОСОБА_4, проживає з позивачем. Цю обставину фактично визнала й відповідач ОСОБА_1, яка постійно працює та проживає у м. Хмельницькому.

Отже твердження ОСОБА_1 про те, що вона проживає разом із сином і надає йому матеріальну допомогу не відповідають фактичним обставинам справи. Посилання ОСОБА_1 про необґрунтованість заявленого до неї позову також є безпідставними.

Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 ЦПК України витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, несуть сторони, а тому понесені ОСОБА_1 витрати на поїздки з м. Шепетівки до м. Хмельницького на засідання апеляційного суду та у зворотному напрямку не можуть бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 січня 2018 року.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_5

Судді: /підпис/ ОСОБА_6

/підпис/ ОСОБА_7

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції – ОСОБА_8

Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 50