Постанова № 71653041, 26.12.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 596/1481/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Цвинтарна Т.М. Провадження № 22-ц/789/1410/17 Доповідач - Щавурська Н.Б.Категорія - 57

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2017 року м. Тернопіль

Колегія суддів суду апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Щавурської Н.Б.

суддів - Ходоровський М. В., Загорський О. О.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

сторін - представника скаржника ОСОБА_1 -ОСОБА_2, представника відділу ДВС

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 596/1481/14-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 14 листопада 2017 року (головуючий — суддя Цвинтарна Т.М.) в справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання незаконними дій та скасування рішень державного виконавця, визнання незаконним та скасування звіту про оцінку майна суб'єкта оціночної діяльності,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу ДВС Гусятинського районного управління юстиції, посилаючись на те, що на виконанні згаданого відділу ДВС з 05.11.2015 року перебуває виконавчий лист про примусове виконання рішення Гусятинського районного суду від 04.12.2014 року в справі № 596/1481/14-ц про стягнення з нього та його батька в користь ПАТ КБ “Надра” заборгованості за кредитним договором, однак про відкриття виконавчого провадження та про проведені виконавчі дії йому стало відомо після отримання документів виконавчого провадження на підставі поданої ним заяви 26.05.2017 року. У зв'язку з тим, що органом ДВС не було його повідомлено про відкриття виконавчого провадження у спосіб, встановлений ч.1 ст.31 ЗУ “Про виконавче провадження” в редакції на момент винесення такої (рекомендованим листом з повідомленням про вручення); виконавчі дії (в т.ч. винесення виконавцем постанови про звернення стягнення на пенсію його батька ОСОБА_4М.) всупереч вимог ч.2 ст.30, п.6 ч.1 ст.49 ЗУ ЗУ “Про виконавче провадження” проводилися державним виконавцем поза встановленим законом шестимісячним строком з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження; державним виконавцем порушено процедуру накладення арешту на майно (автомобіль), встановлену ст.13, ч.5 ст.56 Закону (що полягає у повторному накладенні арешту на майно за новим законом); порушено встановлений ч.5 ст.57 Закону строк (на два дні пізніше) надіслано йому результати оцінки майна; безпідставно допущено майно боржника (автомобіль) до торгів, оскільки оцінювачем внаслідок вчинення ряду порушень (не встановлення необхідних технічних даних автомобіля — робочого об'єму та показів одонометра, не здійснення фотографування ходової, двигуна, не зазначення комплектації автомобіля, невірного встановлення середньої вартості автомобіля при застосуванні порівняльного методу) суттєво занижено вартість майна, вважає незаконними усі перелічені дії державного виконавця відділу ДВС Гусятинського районного управління юстиції та просив скасувати усі рішення, що були винесені останнім у межах даного виконавчого провадження, а також визнати незаконним і скасувати звіт про оцінку майна суб'єкта оціночної діяльності ПП “Експертоцінка” автомобіля марки ВАЗ 210994 20, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.

Ухвалою Гусятинського районного суду від 14 листопада 2017 року у задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду, вважаючи її незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та постановити нову, якою скаргу задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції проігноровано доводи скаржника щодо порушення державним виконавцем вимог закону при здійсненні виконавчих дій у виконавчому провадженні, стороною якого він є, а також в порушення вимог процесуального закону скарга його не була розглянута в десятиденний строк.

У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній та просив її задовольнити.

Представник відділу ДВС - ОСОБА_3 апеляційної скарги не визнала, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованим, таким, що скасуванню не підлягає.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд виходив з недоведеності скаржником фактів порушення його прав, а також з того, що ним пропущено встановлений законом 10-денний строк на оскарження дій та рішень державного виконавця.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів повністю погодитись не може, враховуючи наступне.

Так, судом встановлено, що на виконанні державної виконавчої служби Гусятинського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження ВП № 49198515 з примусового виконання виконавчого листа № 596/1481/14-ц, виданого 05.03.2015 року Гусятинським районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" - 4163 дол. США 61 цент. (а.с.149).

05.11.2015 року заступником начальника відділу ДВС ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Дана постанова 06.11.2015 року за вих. №20837/07-40/2 була направлена на адресу боржника - ОСОБА_1 та стягувача - ПАТ КБ «Надра» (а.с.236).

У відповідності до ч.1 ст.31 ЗУ “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 року з наступними змінами (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст.47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Дійшовши висновку про недоведеність скаржником фактів порушення його прав у повному обсязі, суд не встановив усіх обставин, що мають значення для справи й не перевірив у який спосіб державним виконавцем було повідомлено боржника ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження.

Так, як встановлено в ході розгляду справи апеляційним судом, відомості про надіслання державним виконавцем боржнику постанови про відкриття виконавчого рекомендованим листом з повідомленням про вручення у матеріалах оглянутого судом виконавчого провадження відсутні. Факт направлення постанови про відкриття виконавчого провадження простою кореспонденцією в зв'язку з відсутністю коштів підтвердила в судовому засіданні й представник відділу ДВС ОСОБА_3

За вказаних обставин, висновок суду першої інстанції про недоведеність скаржником порушення його прав в частині відповідності вимогам закону дій державного виконавця щодо повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження не відповідають обставинам справи й вимогам ч.1 ст.31 ЗУ “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 року з наступними змінами (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин). А тому, апеляційна скарга ОСОБА_1 в цій частині є підставною й підлягає задоволенню.

Крім цього, судом встановлено, що 05.11.2015 року заступником начальника відділу ДВС Гусятинського РУЮ на підставі ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. від 21.04.1999 року) винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику - ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення - 4163 дол. США 61 цент.

Дана постанова 06.11.2015 року за вих. № 20694/07-40/2 направлена на адресу боржника — ОСОБА_1 та стягувача - ПАТ КБ «Надра» для відому та Територіальному сервісному центру інспекції ДТН для виконання.

12.02.2016 року заступник начальника відділу ДВС Гусятинського РУЮ ОСОБА_3 звернулася із заявою про роз'яснення рішення Гусятинського районного суду від 04.12.2014 року (а.с.147).

Ухвалою Гусятинського районного суду від 26.02.2016 року заяву про роз'яснення рішення суду було задоволено (а.с.157).

За апеляційною скаргою ОСОБА_1 ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 05.05.2016 року скасовано ухвалу Гусятинського районного суду від 26.02.2016 року і в заяві державного виконавця про роз'яснення рішення суду — відмовлено (а.с.184, 185).

Зазначаючи одночасно з недоведеністю скаржником факту порушення його прав таку підставу відмови у задоволенні його скарги, як пропуск ним встановленого законом десятиденного строку на оскарження дій державного виконавця, суд першої інстанції не взяв до уваги вимоги процесуального закону, які передбачають, що наслідком пропуску строку оскарження дій державного виконавця й відсутності підстав для поновлення такого строку є залишення скарги без розгляду, а не відмова у позові.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що факт повідомлення Гусятинським районним судом за номером мобільного телефону ОСОБА_1 про розгляд заяви щодо роз'яснення рішення суду й факт оскарження ОСОБА_1 ухвали суду від 26.02.2016 року свідчить про обізнаність боржника з виконавчим провадженням і як наслідок про пропуск ним встановленого законом строку для оскарження дій та рішень державного виконавця, оскільки вищевказані факти жодним чином не спростовують встановленого в ході розгляду апеляційним судом факту неотримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та факту ознайомлення його з усіма документами виконавчого провадження лише 26.05.2017 року, що стверджується відповідною відміткою на поданій до відділу ДВС заяві (а.с.196).

Також, судом встановлено, що 16.03.2016 року заступником начальника відділу ДВС Гусятинського ОСОБА_3 при здійсненні примусового виконання виконавчого листа № 596/1481/14-ц складено акт опису й арешту майна, яким описано і накладено арешт на легковий автомобіль марки ВАЗ 210994 20, 2008 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2. Даний акт складався за участю боржника ОСОБА_1, який прийняв майно на відповідальне зберігання, копію акту опису й арешту майна отримав, зауважень не мав, про що свідчать підписи боржника ОСОБА_1 у акті опису арешту майна. Акт опису й арешту майна боржником ОСОБА_1 не оскаржувся (а.с.198).

09 лютого 2017 року заступником начальника Гусятинського районного відділу ДВС Головного ТУЮ у Тернопільській області ОСОБА_3 на підставі ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про призначення суб’єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для визначення вартості вищевказаного легкового автомобіля (а.с.245).

Відповідно до ч.ч.3, 4, 5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» в разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець зaлyчaє суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити субєкта оціночної діяльності - субєкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

06 березня 2017 року на адресу Гусятинського районного відділу ДВС Головного ТУЮ у Тернопільській області надійшов висновок ПП «Експертоцінка» про вартість майна, згідно якого вартість легкового автомобіля марки ВАЗ 210994 20, 2008 року випуску, сірого кольору, д.н.з. ВО 0923 AK складає 43680,00 грн. (а.с.246).

На виконання вимог ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» боржнику ОСОБА_1 за вказаною у виконавчому провадженні адресою надіслано повідомлення від 09.03.2017 року за вих. №1571/07-40/2 про вартість описаного та арештованого майна, а також надіслано копію висновку про вартість майна. У даному повідомленні боржнику також роз'яснено порядок та строки оскарження оцінки майна (а.с.247).

Вказане повідомлення згідно довідки відділення зв'язку повернулося з відміткою, що боржник за вказаною адресою не проживає (а.с.248). Враховуючи те, що ОСОБА_1 не повідомляв відділ ДВС про зміну свого місця проживання, слід вважати, що таке повідомлення боржником було отримано.

29.03.2017 року Гусятинським районним відділом ДВС Головного ТУЮ у Тернопільській області направлено заявку в Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області на реалізацію майна, а саме, легкового автомобіля марки ВАЗ 210994 20, 2008 року випуску, сірого кольору, д.н.з. ВО 0923 AK, початкова вартість якого складає 43680,00 грн. (а.с.249-250).

17.04.2017 року електронні торги з реалізації вищевказаного рухомого майна не відбулись з підстав ненадходження від жодного учасника цінової пропозиції (а.с.251-252).

27.04.2017 року Гусятинським районним відділом ДВС Головного ТУЮ у Тернопільській області проведено уцінку майна на 25% від первинної вартості автомобіля. Після уцінки вартість майна склала 32760,00 грн. (а.с.253).

За результатами повторних електронних торгів визначився переможець торгів - ОСОБА_5, який запропонував 45000 грн., перерахувавши відповідні кошти на депозитний рахунок відділу (а.с.255).

26.05.2017 року переможцю електронних торгів ОСОБА_5 Гусятинським районним відділом ДВС Головного ТУЮ у Тернопільській області видано акт про проведені електронні торги, який є підставою для отримання майна у зберігача, а також підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно (а.с.258).

Ч.ч.3, 4 ст.12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, й несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненнм нею процесуальних дій.

У відповідності до ст.ст.76, 77 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК).

Обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК).

Встановивши, що скаржником не доведено належними і допустимими доказами факту порушення його прав в частині виконання державним виконавцем рішення суду шляхом реалізації майна на підставі оцінки за заниженою, на думку боржника, вартістю, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог скарги щодо визнання незаконними дій державного виконавця в частині допуску до реалізації майна боржника на підставі проведеної оцінювачем оцінки, визнання незаконним та скасування звіту про оцінку майна (автомобіля марки ВАЗ 210994 20, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1) суб'єкта оціночної діяльності ПП “Експертоцінка”.

При цьому, твердження представника апелянта ОСОБА_2 щодо відсутності необхідності у його довірителя в ході судового розгляду справи експертним шляхом встановлювати вартість майна, що підлягало реалізації, з підстав, що державний виконавець сам вправі визначати відповідність висновку оцінювача вимогам закону, колегія суддів вважає безпідставними й необгрунтованими, оскільки державний виконавець не наділений спеціальними знаннями в галузі визначення вартості майна а тому не вправі зробити висновок, яким чином врахування чи неврахування оцінювачем тих чи інших технічних характеристик майна вплине на остаточну вартість такого. У зв'язку з цим, ризик настання наслідків, пов'язаних з незаявленням суду клопотання про призначення експертизи для визначення ринкової вартості транспортного засобу, несе сторона скаржника.

Додатково колегія суду вважає за необхідне зазначити те, що електронні торги з вартістю автомобіля у 43680 грн., яку скаржник вважає заниженою, перший раз не відбулися, й не зважаючи на те, що було проведено уцінку автомобіля, такий за результатами повторних торгів було придбано за ціною 45000 грн. (на 1320 грн. більшою, ніж визначено оцінювачем початково). Разом з тим, як зверталася увага вище, позивачем не доведено належними і допустимими доказами, що вартість майна перевищувала б суму, за яку його було придбано, й на таку вартість були наявні реальні покупці, що б могло свідчити про порушення його прав.

Крім цього, на думку колегії суддів, окрема вимога скаржника ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування звіту про оцінку майна суб'єкта оціночної діяльності ПП “Експертоцінка” поряд з визнанням незаконними дій державного виконавця в частині допуску до реалізації майна за заниженою оцінкою, не може вважатися належним способом захисту порушеного права, оскільки суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою виконавчої служби і його звіт про оцінку є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу чи окремим правочином. Тому вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна, а не окремо суб'єкта оціночної діяльності. Відповідні роз'яснення містяться в п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6.

Що стосується доводів апеляційної скарги в частині незаконності оскаржуваної ухвали з підстав порушення державним виконавцем передбачених законом строків надіслання боржнику звіту про оцінку майна, то такі доводи колегія суддів вважає обґрунтованими, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.5 ст.57 ЗУ “Про виконавче провадження” в редакції від 02.06.2016 року № 1404 виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.

Суд першої інстанції, відмовляючи скаржнику у задоволенні його скарги в повному обсязі, не перевірив відповідні доводи й не врахував, що висновок оцінювача був отриманий державною виконавчою службою 06.03.2017 року, а надісланий боржнику лише 09.03.2017 року, тобто через три дні, а не пізніше наступного, як передбачено Законом.

За вказаних обставин, дії державного виконавця в частині своєчасності надіслання боржнику ОСОБА_1 висновку про оцінку не можуть вважатися такими, що відповідають ч.5 ст.57 ЗУ “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року.

Що стосується доводів апеляційної скарги в частині неврахування судом факту порушення державним виконавцем вимог ч.2 ст.30 ЗУ “Про виконавче провадження” (проведення виконавчих дій поза встановленим законом шестимісячним строком з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) та не вчинення дій, передбачених п.6 ч.1 ст.49 ЗУ “Про виконавче провадження”, що полягали у закритті останнього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ч.1 ст.30 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 року № 606-ХІV з наступними змінами і доповненнями державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому законом порядку, а саме:

закінчення виконавчого провадження — згідно із статтею 49 цього Закону;

повернення виконавчого документа стягувачу;

повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Згідно ч.2 ст.30 цього ж закону державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру — у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи-підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Статтями 37, 38 Закону передбачено підстави зупинення виконавчого провадження.

Згідно п.4 ст.39 Закону України “Про виконавче провадження” протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.

У відповідності до п.6 ст.49 Закону (в редакції від 21.04.1999 року) виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

У відповідності до ч.3 Закону про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов’язковим мотивуванням підстав її винесення.

Як встановлено в ході розгляду справи, 12.02.2016 року (до закінчення встановленого законом шестимісячного строку для виконання рішення суду) заступник начальника відділу ДВС Гусятинського РУЮ ОСОБА_3 зверталася до суду з заявою про роз'яснення рішення Гусятинського районного суду від 04.12.2014 року, наслідком чого є неможливість виконання такого рішення. Тому, не зважаючи на те, що постанова про відкладення виконавчих дій державним виконавцем не виносилась, однак питання роз'яснення рішення суду знаходилось на розгляді суду до 05.06.2016 року (вступу в законну силу ухвали апеляційного суду Тернопільської області про відмову в задоволенні такої заяви), колегія суддів приходить до висновку, що на час вступу в дію нового закону “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року шестимісячний строк для виконання рішення, встановлений попереднім законом не закінчився, оскільки державний виконавець був позбавлений об'єктивної можливості виконувати рішення суду.

Разом з тим, п.7 ст.39 ЗУ “Про виконавче провадження” в редакції від 02.06.2016 року однією з підстав закінчення виконавчого провадження передбачає закінчення, встановленого законом строку для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів.

Тому, беручи до уваги, те, що встановлений Законом від 21.04.1999 року шестимісячний строк для виконання рішення суду, на час вступу в дію Закону від 02.06.2016 року не закінчився, а останнім така підстава закінчення виконавчого провадження як закінчення строку виконання обмежена випадком існування заборгованості зі стягнення відповідних платежів (до яких відноситься й виконавче провадження, боржником у якому є ОСОБА_1, оскільки передбачає стягнення грошових коштів в користь банку), колегія суддів приходить до висновку про безпідставність доводів скаржника про незаконність з посиланням на ЗУ від 21.04.1999 року і як наслідок — скасування усіх дій і рішень державного виконавця, як таких, що вчинені ним поза встановленим законом шестимісячним строком для виконання рішення, не зважаючи на те, що виконавчі дії державним виконавцем у даному виконавчому провадженні в загальному проводилися більше шести місяців.

Доводи скарги ОСОБА_1 щодо незаконності постанови державного виконавця про звернення стягнення на пенсію його батька ОСОБА_4 колегія суддів вважає безпідставними з огляду на те, що даною постановою права скаржника не порушено й він не наділений повноваженням на звернення до суду за захистом інтересів його батька.

Що стосується доводів апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції допущених державним виконавцем порушень при повторному винесенні 25.01.2017 року постанови про опис та арешт майна, як підстави для її скасування в зв'язку з порушенням процедури прийняття (а саме, порушення державним виконавцем встановленого ч.4 ст.13 Закону від 02.06.2016 року п'ятиденного строку для опису та арешту майна та відсутність відомостей про надання такої постанови боржнику), то, на думку колегії суддів, вказана постанова, як така, що була винесена повторно, жодного правового значення для здійснення реалізації арештованого майна не мала, оскільки, арешт на спірний автомобіль був накладений державною виконавчою службою й раніше (на підставі Закону від 21.04.1999 року), зокрема, 16.03.2016 року, з участю боржника ОСОБА_1, який прийняв майно на відповідальне зберігання, копію акту опису й арешту майна отримав, зауважень не мав, про що свідчать підписи боржника і даний акт ним не оскаржувся (а.с.198).

З урахуванням того, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені в ухвалі не відповідають обставинам справи; порушено норми процесуального права й невірно застосовано норми матеріального права, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню шляхом часткового скасування ухвали Гусятинського районного суду від 14 листопада 2017 року й часткового задоволення скарги ОСОБА_1 шляхом визнання незаконними дій державного виконавця Гусятинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області щодо ненадіслання боржнику ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення, щодо несвоєчасного надіслання боржнику висновку про оцінку майна та щодо порушення державним виконавцем встановленого законом шестимісячного строку для проведення виконавчих дій.

В решті ж оскаржувана ухвала є законною, а тому з підстав наведених в апеляційній скарзі, скасуванню не підлягає.

При цьому, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом строків розгляду справи, як підстави для скасування ухвали суду, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказане процесуальне порушення не є обов'язковою підставою для скасування рішення в розумінні вимог ЦПК.

Керуючись ст.ст.12 ч.3, 76 ч.1, 77 ч.1, 78 ч.2, 81 ч.ч.5, 6; 374 ч.1 п.2, 381 ч.1, 382 ч.ч.1, 2; 383 ч.1, 384 ч.1, 389 ч.1 Цивільного процесуального кодексу України, ч.2 ст.30, ч.1 ст.31, п.6 ч.1 ст.49 ЗУ “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 року з наступними змінами і доповненнями, ч.5 ст.57 ЗУ “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити частково.

Ухвалу Гусятинського районного суду від 14 листопада 2017 року — в частині відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання незаконними дій державного виконавця Гусятинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області — частково скасувати. Ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 — задовольнити частково.

Визнати незаконними дії державного виконавця Гусятинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області щодо не надіслання боржнику ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення, щодо несвоєчасного надіслання боржнику висновку про оцінку майна та щодо порушення державним виконавцем встановленого законом шестимісячного строку для проведення виконавчих дій.

В решті ухвалу Гусятинського районного суду — залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_6