Рішення № 71653013, 20.12.2017, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/385/2017

Справа № 679/614/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2017 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Базарника Б.І., при секретарі Федорчук Л.О., за участі позивачки ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального медичного закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м.Нетішин» про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно позовної заяви та заяви про зменшення і уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просить стягнути з Комунального медичного закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м.Нетішин» (далі за текстом – КМЗ НМР «СМСЧ м.Нетішина») на свою користь кошти в сумі 48572,10 грн. як заробітну плату за час затримки розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона тривалий час працювала у КМЗ НМР «СМСЧ м.Нетішина» на посаді заступника начальника з економічних питань. В подальшому 03.10.2016 року була звільнена із займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв’язку із скороченням чисельності працівників. Проте, у встановлений законодавством строк відповідач не провів з нею повний розрахунок, зокрема, їй не було виплачено незаконно утримані з неї кошти в сумі 1443,76 грн., що було встановлено рішенням Нетішинського міського суду від 13.04.2017 року. Згідно цього ж рішення суду відповідач перерахував позивачці своєчасно не виплачені ним кошти лише 12.05.2017 року, тому позивачка просить стягнути з відповідача заробітну плату за час затримки розрахунку з 04.10.2016 року по 11.05.2017 року, тобто 7 місяців і 7 днів.

У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, просили його задовольнити, посилаючись на докази наведені в ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила та просила в ньому відмовити посилаючись на те, що всі суми при звільненні позивачки були їй виплачені у строки, передбачені ст.116 КЗпП України, заборгованості із виплати заробітної плати на дату звільнення ОСОБА_1 не було, будь-які претензії від неї не надходили. Також представник відповідача зазначила, що при проведенні розрахунку середньомісячного заробітку позивачкою не дотримано Механізм здійснення відповідного розрахунку, визначеного Порядком обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою КМ України 08.02.1995 року №100, а також не враховано те, що їй була нарахована і виплачена заробітна плата за жовтень, листопад та грудень 2016 року.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконань, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала у КМЗ НМР «СМСЧ м.Нетішина» на посаді заступника начальника з економічних питань. Відповідно до наказу головного лікаря №112-к від 19.09.2016 року позивачка 03.10.2016 року була звільнена із займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв’язку із скороченням чисельності працівників.

Наказом виконуючого обов’язки головного лікаря КМЗ НМР «СМСЧ м.Нетішина» №245/2 від 22.07.2016 року позивачку було притягнуто до матеріальної відповідальності по акту ревізії фінансово-господарської діяльності закладу та утримано з її заробітної плати кошти в сумі 1443,76 грн. Водночас, ОСОБА_1 не погодилась з вищевказаним наказом та оскаржила його в судовому порядку. 13.04.2017 року рішенням Нетішинського міського суду, яке набрало законної сили 10.08.2017 року, задоволено позов ОСОБА_1 до КМЗ НМР «СМСЧ м.Нетішина», пункт 2 наказу №245/2 від 22.07.2016 року - скасовано, стягнуто з КМЗ НМР «СМСЧ м.Нетішина» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 1443,76 грн.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд вважає, що відповідач мав заборгованість по виплаті заробітної плати в сумі 1443,76 грн. перед позивачкою на час її звільнення, що також підтверджується рішенням Нетішинського міського суду від 13.04.2017 року, яке набрало законної сили 10.08.2017 року.

Згідно з ст.47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, а саме у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Вирішуючи питання про суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд керується вимогами Постанови КМ України від 08.02.1995 року №100 щодо розрахунку середньоденної заробітної плати позивача.

Відповідно до пункту 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою КМ України 08.02.1995 року №100, згідно з положеннями якого нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Разом з тим, судом враховуються вимоги п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», де судам роз'яснено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначені сум, що підлягають стягненню.

Так, згідно із розрахунку середньої заробітної плати за серпень-вересень 2016 року, наданого суду відповідачем встановлено, що ОСОБА_1 відпрацювала 10 і 20 робочих днів та отримала заробітну плату в розмірі 2006,53 грн. у серпні 2016 року та 4013,07 грн. у вересні 2016 року, а отже розмір середньої заробітної плати за вищевказаними даними складає 200,65 грн.

Відповідно до довідки про доходи №1016-1 від 14.06.2017 року, виданої КМЗ НМР «СМСЧ м.Нетішин», яку долучено позивачкою до матеріалів позову, заробітна плата ОСОБА_1 у серпні 2016 року становила 4884,97 грн. та 8766,01 грн. у вересні 2016 року. На підставі вищевказаної довідки позивачка самостійно здійснила розрахунок своєї середньомісячної заробітної плати та визначила її розмір в сумі 317,65 грн.

Водночас, відповідно до даних Пенсійного фонду України, а саме Індивідуальної відомості про застраховану особу, заробітна плата ОСОБА_1 у серпні 2016 року становила 4884,97 грн. та 4351,71 грн. у вересні 2016 року.

Суд вважає, що середньоденний заробіток позивачки слід вираховувати за даними Пенсійного фонду України, а саме з Індивідуальних відомостей про застраховану особу. Таким чином, середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 209,92 грн. (4884,97 грн.+4351,71 грн./ 44 робочі дні у серпні та вересні 2016 року).

Період затримки фактичного розрахунку по заробітній платі із позивачем, складає 19 робочих днів в жовтні 2016 року, в листопаді 2016 року – 22 робочі дні, в грудні 2016 року – 22 робочі дні, в січні 2017 року - 20 днів, в лютому 2017 року - до 30 вересня - 21 день, а всього - 150 робочих днів.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає 31488 грн. (150 робочих днів х 209,92 грн.), з утриманням з вказаної суми при виплаті передбачених законом податків та обов'язкових платежів і зборів.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового кодексу України. Відповідно до п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 цього кодексу об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого, зокрема, включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п.164.2.1 п.164.2 ст.164 Кодексу) та інші доходи, крім зазначених у ст.165 Кодексу (п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164 Кодексу).

При цьому п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно із п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 Кодексу.

Відповідно з вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати в сумі 3400 грн. понесені нею за надання правової допомоги, що підтверджується договором про надання послуг у сфері права від 01.06.2017 року, укладеним між позивачкою ОСОБА_1 та підприємцем з надання послуг у сфері права ОСОБА_2, приходними касовими ордерами №32/17 від 14.08.2017 року та №44/17 від 20.12.2017 року, актом приймання виконаних робіт (надання правової допомоги) від 20.12.2017 року. Вищевказані витрати на правову допомогу сплачені позивачкою з дотриманням вимог Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Крім того, оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення на суму 31488 грн., що складає 64,83% від суми заявлених позовних вимог (48572,10 грн.), тому з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 414,91 грн. (640 х 64,83% / 100).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.47, 116, 117 КЗпП України, Постановою КМ України 08.02.1995 року №100, ст.ст. 12,13, 81, 133,141, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального медичного закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м.Нетішин» про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку – задоволити частково.

Стягнути з Комунального медичного закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м.Нетішин» (код ЄДРПОУ 40365451, адреса місцезнаходження: вул.Лісова, 1, м.Нетішин, Хмельницька обл., 30100), на користь ОСОБА_1 (РНКПО №1912507403, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 30100) середній заробіток за час затримки виплати їй як звільненому працівнику належних сум при звільненні за період з 04 жовтня 2016 року до 11 травня 2017 року в сумі 31488 грн. (тридцять одна тисяча чотириста вісімдесят вісім гривень) з утриманням з вказаної суми при виплаті передбачених законом податків та обов'язкових платежів і зборів.

Стягнути з Комунального медичного закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико-санітарна частина м.Нетішин», на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень) та судовий збір в дохід держави в сумі 414,91 грн. (чотириста чотирнадцять гривень дев’яносто одна копійка).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд протягом тридцяти днів згідно з вимогами ст.354 ЦПК України.

Суддя Б.І. Базарник