Постанова № 71652991, 17.01.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2018 Справа №607/15887/17

місто Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Вийванко О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 24 червня 2016 року їй призначено пенсію за віком, відповідно до норм ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Згідно записів у трудовій книжці серії АТ-І №4854756, станом на день призначення пенсії позивач мала спеціальний стаж працівника охорони здоров’я більше 30 років, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Оскільки інших видів пенсій до 24 червня 2016 року ОСОБА_1 не призначалися, то в неї є право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 призначених пенсій. 04 жовтня 2017 року позивач звернулася до відповідача із заявою про нарахування і виплату їй грошової допомоги в розмірі 10 призначених пенсій. Своїм листом від 12 жовтня 2017 року №296/Д-11 ТОУ ПФУ Тернопільської області безпідставно відмовило ОСОБА_1 у задоволенні поданої заяви з підстав того, що до спецстажу працівника охорони здоров’я не зараховується період її роботи медичною сестрою з 02 січня 1989 року по 25 березня 1991 року у лікувально-трудовому профілакторії. Такі дії відповідача позивач вважає неправомірними, просить суд: визнати протиправним рішення ТОУ ПФУ Тернопільської області щодо незарахування до спецстажу ОСОБА_1 періоду роботи з 02 січня 1989 року по 25 березня 1991 року на посаді медичної сестри медчастини у лікувально-трудовому профілакторії №2 МВС Комі АССР та невиплати їй грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; зобов’язати відповідача зарахувати позивачу до спецстажу період роботи з 02 січня 1989 року по 25 березня 1991 року на посаді медичної сестри медчастини у лікувально-трудовому профілакторії №2 МВС Комі АССР та виплатити їй грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

У відзиві на позовну заяву представник Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Тернопільської області заявлених вимог не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, оскільки заперечує щодо наведених позивачем обставин.

Суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення в порядку спрощеного провадження.

На підставі ст.ст.229, 263 КАС України суд розглядає заявлений ОСОБА_1 адміністративний позов за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

З наданих суду матеріалів вбачається, що з 24 червня 2016 року позивачу призначено пенсію за віком, відповідно до норм ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

04 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до ТОУ ПФУ Тернопільської області із заявою Вх. №296/Д-11 про нарахування і виплату їй грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій.

Листом №296/Д-11 від 12 жовтня 2017 року №296/Д-11 відповідач повідомив позивача про те, що перелік закладів охорони здоров’я МВС України, затверджений наказом МВС України від 04 листопада 203 року №1296, виключено на підставі наказу МВС України від 14 червня 2017 року №507. Переліком закладів охорони здоров’я МВС України, затвердженого наказом від 14 червня 2017 року №507, лікувально-трудовий профілакторій не передбачено. Таким чином, для зарахування до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоду роботи з 02 січня 1989 року по 25 березня 1991 року на посаді медсестри лікувально-трудового профілакторію МВС Комі АССР, можливості немає.

Вважаючи протиправними дії та рішення ТОУ ПФУ Тернопільської області, ОСОБА_1 звернулася за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, суд приймає до уваги те, що закріплені ст.22 Конституції України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

З аналізу наведеної норми права можливо зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Підставою для відмови у виплаті позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій стало не зарахування їй до спеціального стажу періоду роботи з 02 січня 1989 року по 25 березня 1991 року на посаді медичної сестри медчастини у лікувально-трудовому профілакторії №2 МВС Комі АССР, про що зроблено запис в трудовій книжці ОСОБА_1 серія АТ-І №4854756 від 10 липня 1978 року.

Разом з тим, обрахунок спеціального (медичного) стажу здійснюють при оформленні медичним працівником пенсії за вислугу років та встановленні надбавки за вислугу років. Згідно з пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії за вислугу років медичним працівникам охорони здоров’я призначаються за наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років за Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 № 909 (надалі - Перелік № 909).

Відповідно до розділу «Охорона здоров’я» Переліку № 909 право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) закладів охорони здоров’я. У примітці до Переліку № 909 зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ. Перелік закладів охорони здоров’я затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 жовтня 2002 № 385. Отже, право на пенсію за вислугу років дає робота на посадах лікарів та середнього медичного персоналу в закладах охорони здоров’я, передбачених Переліком № 909, незалежно від форми власності або відомчої належності цих закладів. Зарахування роботи за кордоном до спеціального стажу можливе у разі підписання угоди Україною з іншою державою та її ратифікації Верховною Радою України, і за умови, що ця угода міститиме розділ щодо зарахування стажу роботи за спеціальністю, а також за наявності документів, які підтверджують роботу за кордоном.

Україною було підписано Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка вступила в силу з дня підписання, до якої приєдналися також Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан.

Згідно з умовами Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць Угоди і членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Призначення пенсій проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.

З огляду на це, період роботи на посаді медичної сестри медчастини у лікувально-трудовому профілакторії №2 МВС Комі АССР зараховується до спеціального (медичного) стажу ОСОБА_1, що дає їй право на виплату грошової допомоги у розмірі 10 мінімальних пенсій.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд вважає, що слід визнати протиправною бездіяльність Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування до спецстажу ОСОБА_1 періоду роботи з 02 січня 1989 року по 25 березня 1991 року на посаді медичної сестри медчастини у лікувально-трудовому профілакторії №2 МВС Комі АССР та невиплати їй грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та зобов’язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до спецстажу період роботи з 02 січня 1989 року по 25 березня 1991 року на посаді медичної сестри медчастини у лікувально-трудовому профілакторії №2 МВС Комі АССР і виплати їй грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступаввідповідачем у справі.

Таким чином, слід стягнути з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області судовий збір у розмірі 640 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 242-247, 250, 251, 263, 292-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_2 ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер НОМЕР_1, до Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, місце знаходження: вулиця Руська, 17, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 40377598, про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, – задовольнити.

Визнати протиправним рішення Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо не зарахування до спецстажу ОСОБА_1 періоду роботи з 02 січня 1989 року по 25 березня 1991 року на посаді медичної сестри медчастини у лікувально-трудовому профілакторії №2 МВС Комі АССР та невиплати їй грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Тернопільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати ОСОБА_1 до спецстажу період роботи з 02 січня 1989 року по 25 березня 1991 року на посаді медичної сестри медчастини у лікувально-трудовому профілакторії №2 МВС Комі АССР та виплатити їй грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп.

Копію рішення суду вручити або надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_4