Ухвала суду № 71651876, 18.01.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/73/18Головуючий по 1 інстанції ОСОБА_1Категорія: 48 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. Черкаси

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси клопотання ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі та надання строку на примирення у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2017 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що 27 жовтня 2011 року між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб.

У шлюбі народилася дочка – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як зазначала ОСОБА_4 в своєму позові, шлюбні відносини між подружжям фактично припинені, шлюб існує лише формально, оскільки ОСОБА_3 згідно вироку суду вже більше 5 років перебуває в місцях позбавлення волі.

З урахуванням уточнених позовних вимог остаточно ОСОБА_4 просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_3, що був зареєстрований 27 жовтня 2011 року, після розірвання шлюбу змінити прізвище на дошлюбне «Миндра» та не відшкодовувати судові витрати, що були понесені нею.

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 липня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені повністю.

Розірвано шлюб між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та Василенко (дошлюбне прізвище – Миндра) І.А., ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції 27 жовтня 2011 року, актовий запис №1592.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_4 змінено на дошлюбне - «Миндра».

Понесені ОСОБА_4 судові витрати не відшкодовано.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 жовтня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування заочного рішення відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

16 січня 2018 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_3 за Вх.№561/18Вх., в якому він просить вжити заходів щодо примирення сторін та зупинити провадження у справі до закінчення перегляду судом касаційної інстанції вироку Обухівського районного суду Київської області щодо ОСОБА_3

Вивчивши матеріали справи, клопотання про зупинення провадження у справі та надання строку на примирення, колегія суддів приходить до висновку про відмову в його задоволенні.

Відповідно до п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення; об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (ст. 111 СК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

В позовній заяві ОСОБА_4 вказувала про недоцільність застосування заходів щодо примирення подружжя, оскільки сторони тривалий час проживають окремо, в них несумісні погляди на життя та несумісні характери. Крім того, об’єктивно здійснити такі заходи неможливо у зв’язку з перебуванням відповідача у місцях позбавлення волі.

Так, згідно норм чинного сімейного законодавства шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ст. 24 СК України). Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України).

Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Колегія суддів, звертає увагу на диспозитивність норми, що регулює вжиття заходів для примирення подружжя, а тому застосування даних заходів є можливістю суду, а не його обов'язком.

Колегія суддів, дослідивши клопотання відповідача ОСОБА_3, в частині вжиття заходів для примирення сторін, приходить до висновку про його відхилення, зважаючи на те, що відповідач перебуває в місцях позбавлення волі, що є об’єктивною підставою, яка позбавляє осіб на примирення. При цьому, колегією суддів також враховано заперечення проти такого примирення позивача.

Виходячи з фактів, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій інтересів подружжя, строку з якого сторони не підтримують подружніх стосунків, судова колегія дійшла висновку про відхилення заявленого клопотання.

Щодо тверджень відповідача в частині неможливості розгляду справи до вирішення кримінальної справи відносно нього, яка розглядається в суді касаційної інстанції, то колегія суддів виходить з того, що положення п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість розгляду.

Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняття рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

Неможливість розгляду справи є оціночним поняттям. Воно повинно ґрунтуватися на можливості ухвалення рішення тільки після підтвердження фактів, що мають преюдиціальне значення для даної справи, в іншій цивільній, кримінальній чи адміністративній справі.

Від вирішення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 не залежить вирішення справи про розірвання шлюбу, оскільки не має для даної справи преюдиційного значення.

З урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, положення норм Сімейного кодексу України та ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для зупинення провадження у справі не має і у даній справі можливо прийняти рішення по суті поданої позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 251, 381 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та надання строку на примирення у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Б.Б. Вініченко

ОСОБА_6

ОСОБА_7