Постанова № 71651511, 12.01.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/41/17

Номер провадження 2-а/700/2/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі

головуючої-судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - Бондарчук Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт. Лисянка адміністративну справу за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_3 до Управління держпраці в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління держпраці в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що ОСОБА_3 зареєстрований як підприємець і має ліцензію на продаж тютюнових виробів та алкогольних напоїв. ОСОБА_3 орендує в своєї мами ФОП ОСОБА_4 частину кафе «Сан Сіті» на території якого розміщені холодильники в яких знаходяться алкогольні напої. Він здійснює торгівлю алкогольними напоями тільки тоді коли він особисто знахдиться в кафе, оскільки найманих працівників в нього немає.

02.12.2016 року керівник Управління держпраці в Черкаській області видав наказ про проведення перевірки ФОП ОСОБА_3. ФОП ОСОБА_3 підпадає під ознаки мікропідприємництва, для яких строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати двох днів. Однак відповідно до направлень на проведення перевірки строк здійснення перевірки встановлено у 10 днів, з 05.12.2016 по 16.12.2016 року.

13.12.2016 року група осіб у складі інспектора управління Держпраці ОСОБА_5, представників від податкової інспекції, пенсійного фонду за якимось наказом, який виданий не в межах повноважень Лисянської РДА, здійснювали перевірку суб’єктів підприємницької діяльності. Прийшовши в магазин ФОП ОСОБА_3, не знайшовши там ОСОБА_3, зі слів представника відповідача, він вручив якусь постанову та документи, навіть не поставивши собі якусь відмітку про те, що ці документи хтось отримав. Разом з тим, зі слів представника відповідача, він надав особі яка перебувала за барною стійкою, направлення на перевірку та просив з’явитись до нього ОСОБА_3 на 14.12.2016 року. Оскільки позивач про необхідність з’явитися до інспектора з держпраці не знав, тому і не з’явився. 16.12.2016 року, поза межами перевірки, представник відповідача, з його слів, знову виніс вимогу з’явитись ОСОБА_3 на перевірку на 22.12.2016 року, і тільки 22.12.2016 року було винесено наказ про проведення такої перевірки. Представник відповідача стверджує, що вимоги направлялися по пошті, але повідомлення які вивчалися в судовому засіданні підпису позивача не мають. Крім того, позивач в цей час перебував поза межами смт.Лисянка, а саме в м.Київ. Хто отримував повідомлення з вимогою з’явитися до інспектора управління Держпраці ОСОБА_5 взагалі не зрозуміло.

09 січня 2017 року, поштовим зв’язком позивачу було доставлено рекомендований лист в якому знаходилась постанова №23-16-14/0464-0033 від 06.01.2017 року про накладення на нього адміністративного стягнення відповідно до ст..188-6 КУпАП підписана головним державним інспектором з питань праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_5.

В постанові вказано, що ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, а саме невиконання законних вимог, створення перешкод у діяльності, які полягали в тому, що він не з’явився на вимогу інспектора та не надав документів на перевірку, яка мала відбутися 14.12.2016 р. та 22.12.2016 року. В постанові Інспектор стверджує, що цим ОСОБА_3 порушив вимоги положення про Державну службу України з питань праці, Положення про Управління Держпраці у Черкаській області, Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів.

Вищезазначена Постанова винесена інспектором всупереч чинному законодавству України, за надуманими обставинами, зокрема: письмові повідомлення на які посилається у своїй постанові інспектор управління Держпраці від 14.12.2016 року та 16.12.2016 року до ОСОБА_3 надійшли 25.12.2016 року. Тобто вже після дат на які інспектор призначив перевірку. Тому надати інспектору документи, які він вимагав 14 та 22 грудня 2016 року ОСОБА_3 не міг об’єктивно. Повідомлення від 23.12.2016 року стосується лише вимоги з’явитися за місцем роботи інспектора для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Жодних вимог про надання документів інспектором у даному повідомленні не висувалось.

Тому посилання інспектора щодо невиконання його законних вимог та створення перешкод у його діяльності є необгрунтованими у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного проступку. Не відповідає дійсності і те, що інспектор повідомив про час та місце розгляду справи. Відповідно до довідки позивач з 04.12.2016 року по 29.12.2016 року знаходився на виробничій практиці в м.Києві. Таким чином ОСОБА_3 не знав про необхідність прибути до інспектора, на той час коли було призначено перевірку, не знав які потрібні документи, не був ознайомлений з наказом про перевірку, з іншими документами, які стали підставою для проведення перевірки. Вважає, що оскільки ОСОБА_3 не знав, а тому не міг порушити статтю за якою передбачено відповідальність, тобто відсутня об’єктивна сторона даного злочину.

В постанові про адміністративне правопорушення інспектор конкретно не вказує, яку ж норму нормативного акту порушено. В постанові зазначена лише фабула статті 188-6 КУпАП. При цьому в постанові вказані дві ознаки адміністративного проступку передбачені ст..188-6 КУпАП невиконання законних вимог та створення перешкод у діяльності. Тобто, і дію і бездіяльність. Але ненадання документів повинно трактуватись як невиконання законних вимог. Яким чином ненадання документів (бездіяльність) призвело до створення перешкод у діяльності, залишається не зрозумілим.

ОСОБА_3 не ознайомлювали з підставою проведення позапланового заходу і не надавали копії направлення на проведення заходу державного нагляду, як того вимагає Закон України «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності»

Інспектор надсилав ОСОБА_3 листи в яких вимагав надати документи. Проте надсилання таких листів з вимогами виходить за межі повноважень передбачених законом. І хоч формально такі вимоги і підпадають під повноваження про одержання документів, але за змістом вищевикладеної статті, такі повноваження виникають з питань, що виникають під час перевірки. Тобто вимога про надання документів може виникнути як наслідок вже початої перевірки. А оскільки перевірку інспектор не розпочинав, то і вимагати документи він не має права.

З урахуванням вищевикладеного просить скасувати постанову №23-16-14/0464-0003 від 06.01.2017 року винесену Головним державним інспектором з питань праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів ОСОБА_5.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що вимоги позивача ґрунтуються на тому, що він своєчасно не отримав вимоги та повідомлення про проведена перевірки, що вважає безпідставним, так як 13.12.2016 року було вручено посадовій особі, яка здійснювала торгівельну діяльність в кафе в ФОП ОСОБА_3 при свідках вимогу, де вказувалось про необхідність надання документів для проведення перевірки. Бармен відмовилась від підпису та надання пояснень. Прізвище особи яка в той день здійснювала торгівлю за барною стійкою він не знає. На наступний день ОСОБА_3 було направлено по пошті рекомендованим листом дану вимогу про представлення документів на перевірку З рекомендованого повідомлення про вручення вбачається, що ОСОБА_3 отримав вимогу особисто 20.12.2016 року. Копія рекомендованого повідомлення, яка знаходиться в матеріалах справи, де мається підпис ОСОБА_3 про те що він його отримав 20.12.2016 року. Таким чином ОСОБА_3 був два рази повідомлений про проведення перевірки і про вимогу надати відповідні документи. Але без ніяких пояснень та клопотань він цього не зробив, тому був складений протокол і в подальшому була винесена постанова. Позивач протидіяв тим, що знаючи про вимогу і про проведення перевірки він не надав необхідні документи. ОСОБА_3 мав принести ці документи до нього, або повідомити його де він може побачити ці документи. Він не знає де офіс ОСОБА_3 Юридична адреса це домашня адреса по вул.Берегового смт.Лисянка. Він там з перевіркою не був. Якби ОСОБА_3 сказав йому туди з’явиться, він би підійшов за місцем проживання. В кафе «Сан-Сіті» вони були комісійно. Це були представники пенсійного фонду, прізвищ він яких не пам’ятає, працівник ОДПІ ОСОБА_6, який внесений в наказ. На підставі чого вони ходили він не знає. Ходили, бо заставляли голова держадміністраці та перший заступник райдержадміністрації, щоб були представники робочої групи. Ці люди ніде не фігурують ні в матеріалах, ні в актах. Цією групою робилося обстеження робочих місць. Було розпорядження райдержадміністрації. В матеріалах справи його немає. Перевірка проводилась на підставі наказу від 02.12.2016 року про проведення документальної перевірки. На підставі П.8 цього наказу №357 від 02.12.2016 року головному державному інспектору відділу з додержання законодавства про працю зайнятість та інших нормативно правових документів за участю головного державного ревізора інспектора Лисянського відділенні Звенигородської ОДПІ ОСОБА_6 доручалось здійснити у період з 05.12.2016 року по 16.12.2016 року позапланову перевірку по додержанню Законодавства про працю в ФОП ОСОБА_3 Направлення було видано на з 05.212.2016 по 16.12.2016 року. В ході роботи дане направлення було продовжене до 07.01.2017 року. Це було нове направлення та новий наказ. Нове направлення давалось в зв’язку, що термін попереднього направлення закінчився, а ОСОБА_3 так і не з’явився в цей період. Те що він не з’явився написано в службовій записці на управління Держпраці в Черкаській області. Чи повинні вони були посилатись на дану обставину в новому наказі він не знає.

Виклики ОСОБА_3 з вимогою з’явитися на перевірку складалиcя не в кафе «Сан-сіті», а в приміщенні де знаходиться його кабінет через десять хвилин. Особі яка була за прилавком в кафе «Сан-Сіті» вони вручили копію направлення на перевірку, виклик з вимогами і він пропонував їй підписатись на оригіналі направлення, що вона його отримала. Особа від будь-яких пояснень і від підпису відмовилась. Відмовлялася в присутності всієї комісії. З ними був представник поліції, представник пенсійного фонду, представник управління соціального захисту населення, представник податкової. Чи був землеупорядник Лисянської селищної ради не пам’ятає. Прізвищ осіб які входили в комісію він не пам’ятає. Чому в акті не вказано прізвищ осіб, а вказано тільки посади осіб, які приймали участь в перевірці він не знає, хто складав цей акт він також не пам’ятає. Акт складали не в кафе «Сан-сіті».

Вважає, що хоч ФОП ОСОБА_4 стверджує, що ні вона, ні її син-ФОП ОСОБА_3О не отримували виклики вражає, що ОСОБА_3 було повідомлено про необхіднісить з’явитися до інспекції праці.

ОСОБА_5 в судовому засіданні надав матеріали адміністративної справи. Матеріали не прошиті, не пронумеровані та подані в хаотичному порядку, пояснивши головуючій, що в них такі вимоги до оформлення матеріалів справи.

23.02.2017 року управління Держпраці у Черкаській області звернулось до суду з запереченням в якому вказали, що вважають позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення виходячи з наступного. Обгрунтовуючи свої вимоги ФОП ОСОБА_3 посилається на норми Закону України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в редакції Закону України від 03.11.2016 року №1726-VIII, яка набрала чинності лише з 01.01.2017 року.

На час організації проведення позапланової перевірки Позивача дія Закону України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (зі змінами та доповненнями) не поширювалася на відносини, що виникають, зокрема, під час здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Цю частину було доповнено словами «державного нагляду та контролю за додерженням законодавства про працю та зайнятість населення» відповідно до Закону України від 28.12.2014 року №877-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» який набрав чинності з 01.01.2015 року.

Про необхідність врахування норм ч.2 ст.2 Закону України № №877-V свідчить і судова практика. Зокрема, зазначена правова позиція також викладена у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2016 року по справі №823/504/16 та ухвалі Львівського апеляційного окружного суду від 21.09.2016 року по справі № 876/5191/1.

Листом від 08.11.2016 року №1106/4.1/4.2-ДП -16 Департаментом з питань праці Державної служби України з питань праці Управлінню Держпраці у Черкаській області надано згоду на проведення позапланової перевірки додержання ФОП ОСОБА_3 законодавства про працю, за листом УСЗН Лисянської РДА Черккської області від 26.10.2016 року №1513-07 щодо суб’єктів господарювання, стосовно яких заплановано проведення перевірок робочою групою Лисянської РДА по проведенню інвентаризації об’єктів оподаткування, які розташовані на території району, на предмет використання праці неоформлених працівників.

На підставі зазначеної згоди Управлінням видано наказ від 02.12.2016 №357-Н «Про проведення позапланових перевірок», згідно пп.8.1 якого головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_5, за участю головного державного ревізора–інспектора Лисянського відділення Звенигородської ОДПІ ОСОБА_6, у період з 05.12.2016 по 16.12.2016 доручено провести позапланову перевірку додержання ФОП ОСОБА_3 додержання законодавства про працю. Згідно виданого наказу оформлено направлення від 02.12.2016 №1950. У зв’язку з неможливістю провести перевірку протягом строку, визначеному у наказі від 02.12.2016 №357-Н, 22.12.2016 року Управлінням видано наказ №372-Н, згідно пп.1.1 якого ОСОБА_5 у період з 22.12.2016 по 05.01.2017 доручено провести позапланову перевірку зазначеного суб’єкта господарювання. На підставі наказу оформлено направлення від 22.12.2016 №2088.

13.12.2016 року, з метою проведення перевірки Позивача, головним державним інспектором Слиньком А.М., за участю головного державного ревізора –інспектора Лисянського відділення Звенигородської ОДПІ ОСОБА_6, здійснено вихід за адресою місця здійснення Позивачем господарської діяльності: кафе Сан-Сіті, що в смт.Лисянка Черкаської області.

Враховуючи відстань Позивача на місці здійснення господарської діяльності, бармену-офіціанту кафе ОСОБА_7 ОСОБА_8 вручено письмове повідомлення від 13.12.2016 року №54/8 із переліком документів, необхідних для проведення позапланової перевірки додержання ФОП ОСОБА_3 законодавства про працю. Згідно зазначеного листа ОСОБА_3 необхідно було з’явитися 14.12.2016 року о 10.00 год. до головного державного інспектора з питань праці ОСОБА_5 у приміщення Управління соціального захисту населення Лисянської РДА та надати необхідні для позапланової перевірки документи. Однак ОСОБА_3 не з’ явився та необхідні документи не надав. У зв’язку з чим листом від 16.12.2016 року йому повторно було запропоновано з’явитися 22.12.2016 року о 10.0 год. за тією ж адресою та надати необхідні документи для проведення перевірки. Однак знову не з’явився. 29.12.2016 року до головного державного інспектора Слинька А.М. з’явився адвокат ОСОБА_3 , згідно пояснень якого позивач про письмове повідомлення від 16.12.2016 року дізнався лише після 22.12.2016 року. Проте, станом на 29.12.2016 року ні ФОП ОСОБА_9, ні його представником документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та надання яких вимагалося листами від 13.12.2016 року №54/8 від 16.12.2016 року №54-1/8 не надано.

Твердження позивача, що письмові повідомлення від 12.12.2016 року та 16.12.2016 року надійшли йому лише після 25.12.2016 року і стосувалось лише вимоги з’явитися за місцем роботи Інспектора для складання протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає дійсності, оскільки лист від 12.12.2016 року №54/8 був вручений безпосередньо найманому працівникові позивача, лист від 16.12.2016 року №54-1/8 згідно відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення отримано позивачем 20.12.2016 року. Листом від 23.12.2016 року ФОП ОСОБА_3 запропоновано надати пояснення , підтверджуючі матеріали та документи.

Твердження позивача щодо порушення Управлінням Держпраці у Черкаській області вимог чинного законодавства при визначенні строку проведення позапланової перевірки є необґрунтованим, оскільки у направленні на проведення позапланової перевірки додержання законодавства про працю вказується термін, протягом якого направлення є дійсним, а не строк її проведення.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що є головним спеціалістом відділення бухгалтерського обліку управління соціального захисту населення Лисяської РДА. При перевірці кафе «Сан-сіті» вона присутня не була. Знає, що власник кафе викликався в управління інспекції праці на 14.12.2016 року і громадянин не з’явися. Вони працює разом з інспектором праці ОСОБА_11 в одному кабінеті та підписувала акт що дійсно ФОП ОСОБА_3 не з’явився на виклик інспекції праці 14.12.2016 року. 22.12.2016 ОСОБА_3 знову не з’явився до інспектора з праці. 29.12.2016 р. з’явився адвокат ОСОБА_3, акт не складався. На дверях кабінету де вона сидять з інспектором праці ОСОБА_5, чи на столі де він сидить, не вказано, що це є кабінет інспектора праці. При вході в Лисянську селищну раду ніде не вказано, що там працює державний інспектор з питань праці.

В документах в яких викликався ОСОБА_3 не було вказано в який кабінет необхідно з’явитися ОСОБА_3 Інспектор праці не показував їй розписки ОСОБА_3, що він отримував повідомлення про виклик. 22.12.2016 р. повідомлення про виклик не роздивлялася, не знає чи було воно було.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що є головним державним ревізором інспектором Звенигородської ОДПІ Лисянського відділення. Відповідно до розпорядження Лисянської РДА здійснювали обстеження господарської діяльності фізичних осіб підприємців. 13.12.2016 року перебували в смт.Лисянка пл..Миру в ФОП ОСОБА_3 По обстеженню господарської діяльності та врученням йому копії наказу і повідомлення про проведення в нього позапланової перевірки. При обстеженні було встановлено, що за барною стійкою–прилавком знаходилась людина, яка на вимогу працівника поліції назвала своє прізвище - Микитенко. Згідно інформації яка була в ДПІ ні в ФОП ОСОБА_3, ні в ФОП ОСОБА_4 не було оформлено жодного найманого працівника. По даному факту було вручені Микитенко в присутності ФОП ОСОБА_4 про надання матеріалів для проведення перевірки діяльності ФОП ОСОБА_3, що стосується оформлення трудових відносин. Назначено час на наступний день в приміщенні Лисянської селищної ради. Але на наступний день ОСОБА_3 матеріали не було надано інспектору. Після чого було повторно направлено ОСОБА_3 вимогу з повідомленням про вручення про надання матеріалів для перевірки. 22.12.2016 р матеріали інспектору праці не було надано. За результатами всіх заходів інспектором була складена постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності. 14.12.2016 року він в кабінеті в ОСОБА_5 .М. не був. Пояснення в судовому засіданні надає зі слів ОСОБА_5 Він особисто був присутній тільки при проведенні інвентаризації. Він був включений як представник сторонньої організації у здійснення перевірки інспекції Держпраці. Під час перевірки в кафе «Сан-сіті» складався акт в довільній формі про те, що за відсутності ФОП ОСОБА_3 вони вручили дані документи що стосуються перевірки особі яка перебувала за барною стійкою в присутності підприємця який також здійснює підприємницьку діяльність в даному приміщенні -ФОП ОСОБА_4 За даний документ розписалася особа, яка перебувала на робочому місці. В його обов’язки входить виконувати розпорядження його керівництва. Було розпорядження його керівництва участь в перевірках та інвентаризаціях та було розпорядження райдержадміністрації. Його керівництво ОДПІ письмово розпорядження на його особисту участь в проведенні інвентаризації не надавало. Було усне розпорядження керівництва. Прийшовши 13.12.2016 року з перевіркою в кафе «Сан-сіті» він виконував обов’язки покладені на нього розпорядженням РДА а також на те що був представником при здійсненні перевірки із управлінням держпраці виконував і здійснював заходи що стосуються перевірки. Тобто був присутнім в засвідченні факту вручення матеріалів про початок перевірки.

Під час перебування в кафе «Сан-сіті» вони встановили особу, яка стояла за прилавком та її прізвище. Він не пам’ятає, чи хтось крім поліцейського задавав цій особі якісь запитання. Особисто він не задавав ніяких запитань. Ця особа обслуговувала осіб, які сиділи в кафе підносила їм їжу, морозиво. Прізвищ відвідувачів кафе вони не запитували. Вони зрозуміли, що вказана особа працює на ОСОБА_3, оскільки вона стояла за барною стійкою в кафе де здійснював свою підприємницьку діяльність ОСОБА_3 ОСОБА_3 здійснює діяльність по продажу підакцизних товарів, а саме алкоголю, тютюну. Особа яка була за барною стійкою не приносила відвідувачам алкогольні напої. Можливо особа, яка була за борною стійкою здійснювала продаж товару ФОП ОСОБА_4 Вони зробили висновок що особа не оформлена в установленому законом порядку, через те що вона перебувала на робочому місці за барною стійкою, а заключеного трудового договору їм не було надано. Вони пред’являли особі за барною стійкою розпорядження РДА, посвідчення держпраці та поліції. Вони не просили журнали проведення перевірок, оскільки ФОП сама має надати журнал, це його обов’язок.

14.12.2016 року , 22.12.2016, 29.12.2016 року він присутнім не був.

Хто складав картку на інвентаризацію об’єкта оподаткування кафе «Сан-сіті» 13.12.2016 року не пам’ятає, почерк не його. При складанні картки на інвентаризацію об’єкта оподаткування з міліції був присутнім Іващенко, хто був з пенсійного фонду не пам’ятає. В картці написано про перевірку, а реально проводилась інвентаризація.

Акт про те що працівникові вручалося виклики на перевірку не в кафе «Сан-сіті», а складали в приміщенні де знаходиться кабінет ОСОБА_5 Особі за прилавком вручили копію наказу та направлення. Картка описова частина складалася в приміщені «Сан-Сіті» , підписи ставили в кабінеті ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що магазин та кафе «Сан-сіті» належить їй, а її син ОСОБА_3 орендує в неї частину площі та торгує там алкогольними напоями. Доступ до алкогольних напоїв мають всі. Алкогольними напоями торгує тільки син, коли приїжджає на вихідні з м.Києва до смт.Лисянки. Пам’ятає в кінці 2016 року перевірку яка була в їхньому кафе. Вона була присутня. В той день в них в кафе була стажерка. Спиртними напоями стажерка не торувала. Вона особисто хотіла взяти цю дівчину як помічницю собі в кав’ярню. Але після того дня дівчина більше не торгувала. Інспектор з праці казав їй щоб син з’явився до нього, давав якусь бумагу про те які мають бути документи при оформленні найманих працівників. Повідомлення-виклик з вимогою з’явитися до інспектора з праці на ім’я сина їй не давали. Інспектор з праці усно сказав, щоб син зайшов до нього за інформацією стосовно найманих працівників. Виклик через неї сину не передавав.

З 13.12.2016 року до нового року син був у м. Київ. Їм приносили тільки судові повістки.

Від інспектора з Держпраці додому нічого не приносили. Листи що приносили сину передавала не всі. В повідомленні про вручення за 16.12.2016 року її підпису немає, є тільки її прізвище. Вона не отримувала та не розписувалась в повідомленні. Вона ні разу не бачила повідомлення з управління держпраці про виклик сина.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ч.1 ст.6 КАС України, передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 цього Кодексу, - у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

За приписами ч.1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» однією з підстав для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю). Цією ж нормою визначено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Указом Президента України від 06.04.2011 №386/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці (далі - Положення), відповідно до п. 1 якого Державна інспекція України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, який серед іншого, забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до вимог підпунктів 5 та 7 пункту 6 Положення, інспекція праці має право здійснювати безперешкодно перевірки у виробничих, службових та адміністративних приміщеннях роботодавців, а також перевірки робочих місць працівників, розташованих поза цими приміщеннями, з метою нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, ознайомлюватися під час проведення перевірок з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від роботодавців необхідні для виконання повноважень Держпраці України копії або витяги з документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та законодавством про зайнятість; видавати в установленому порядку роботодавцям, обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю.

Процедура проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці визначена «Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів», який затверджено Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 за №1291/21603.

Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку, право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці. Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно п. 6 даного Порядку, перевірка складається з таких етапів: робота з документами, наданими суб'єктами господарювання на вимогу інспектора; оформлення документів за результатами перевірки; ознайомлення суб'єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки; проведення за результатами перевірки роз'яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб).

Пунктом 7 Порядку передбачено, що за результатами перевірки складається акт. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

З наказу Управління Держпраці у Черкаській області №357-Н від 02.12.2016 року та направлення управління держпраці у Черкаській області №1950 від 02.12.2016 року вбачається, що головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_5, за участю головного державного ревізора інспектора Лисянського відділення Звенигородської ОДПІ ОСОБА_6 доручено здійснити з 05.12.2016 по 16.12.2016 року позапланову перевірку додержання законодавства про працю в ФОП ОСОБА_3

З наказу Управління Держпраці у Черкаській області №372-Н від 22.12.2016 року та направлення управління держпраці у Черкаській області №2088 від 22.12.2016 року вбачається, що головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_5, за участю головного державного ревізора інспектора Лисянського відділення Звенигородської ОДПІ ОСОБА_6 доручено здійснити з 22.12.2016 по 05.01.2016 року позапланову перевірку додержання законодавства про працю в ФОП ОСОБА_3 Слід зазначити, що в направленні вказано місцезнаходження об’єкта перевірки вул..Берегового,22А смт.Лисянка Черкаської області.

З наданих відповідачем матеріалів вбачається, що в них мається повідомлення Управління Держпраці у Черкаській області від 13.12.2016 року адресоване ФОП ОСОБА_3 з вимогою забезпечити надання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю в приміщення УСЗН Лисянської РДА 14.12.2016 року..

Аналогічне повідомлення датоване 16.12.2016 року з повторною вимогою ФОП ОСОБА_3 забезпечити надання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю в приміщення УСЗН Лисянської РДА 22.12.2016 року.

В підтвердження того, що позивач отримав вищевказане повідомлення додано копію повідомлення про вручення поштового відправлення в якому вказано, що воно вручено позивачу 20.12.2016 року. Однак яким чином воно могло бути отримано позивачем не зрозуміло, оскільки позивач в період з 04.12.2016 р. по 29.12.2016 р. перебував на виробничій практиці в м.Київ, що підтверджується довідкою товариства з обмеженою відповідальністю «Х.А.О.». Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила той факт що позивач з 04.12.2016 р. до нового року перебував поза межами смт.Лисянка. Крім того свідок зазначила, що передавала не всі листи, які приходили на ім’я позивача додому. Підпис який мається в наданих управлінням Держпраці у Черкаській області повідомленнях про вручення судових відправлень не належить ні їй ні позивачу.

Представник відповідача в своїх запереченнях проти позову вказує, що 13.12.2016 року, з метою проведення перевірки позивача, головним державним інспектором з питань праці управління Держпраці ОСОБА_5, за участю головного державного ревізора –інспектора Лисянського відділення Звенигородської ОДПІ ОСОБА_6 було здійснено вихід за адресою місця здійснення позивачем господарської діяльності: кафе «Сан-Сіті», що в смт.Лисянка Черкаської області. Зазначили, що бармену-офіціанту кафе «Сан-Сіті» - ОСОБА_8 було вручено письмове повідомлення від 13.12.2016 року №54/8 із переліком документів, необхідних для проведення позапланової перевірки додержання ФОП ОСОБА_3 законодавства про працю. Разом з тим головний державний інспектор з питань праці управління Держпраці ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_6 в судових засіданнях пояснили, що копія виклику вручалася особі, яка перебувала за прилавком в кафе «Сан-Сіті». Разом з тим зазначили, що не встановлювали у цієї особи на підставі чого вона перебувала в кафе, вирішили, що вона працює у ФОП ОСОБА_3, оскільки стояла за прилавком.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про отримання вищевказаною особою повідомлення. Крім того, свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні вказала, що під час перебування інспектора держпраці ОСОБА_5 в кафе Сан-сіті 13.12.2016 року їй не вручали повідомлення з вимогою з’явитися до інспектора з праці на ім’я сина. Інспектор управління держпраці тільки усно повідомив, про необхідність її сину зайти до нього за інформацією стосовно найманих працівників. Виклик через неї сину не передавав.

З повідомлення управління Держпраці у Черкаській області від 23.12.2016 року вбачається, що ОСОБА_3 необхідно було з’явитись до інспектора з питань праці ОСОБА_5 в приміщення УСЗН Лисянської РДА 29.12.2016 року для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст..188-6 КУпАП. З повідомлення про вручення вбачається, що повідомлення ОСОБА_3 отримав 28.12.2016 року. Однак свідок ОСОБА_4В в судовому засіданні заперечила належність підпису в повідомленні про вручення поштового відправлення ОСОБА_3.

30.12.2016 року головним державним інспектором з питань праці відділу з питань додержання законодавства про працю ОСОБА_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення №23-16-14/0464 стосовно ОСОБА_3 за ст..188-6 КУпАП. В протоколі зазначено, що ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст..188-6 КУ «Про адміністративні правопорушення» щодо невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю, створення перешкод у їх діяльності, а саме:-відповідно до вимог головного державного інспектора з питань праці Управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_5, викладених у письмових повідомленнях від 13.12.2016 року №54/8, яке отримано ОСОБА_8 барменом–офіціантом кафе «Сан-Сіті» ФОП ОСОБА_3 в присутності ФОП ОСОБА_4 і головного держревізора –інспектора Лисянського відділення Звенигородської ОДПІ ОСОБА_6 та від 16.12.2016 №54-1/8, яке ОСОБА_3 отримано рекомендованим листом 20.12.2016 р., фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 необхідно було з’явитися 14.12.2016 року о 10-00 год. та після його неявки на цю дату 22.12.2016 о 10.00 год. до Управління соціального захисту населення Лисянської райдержадміністрації, за адресою пл..Миру,30 смт.Лисянка та надати документи, ведення яких передбачено законодавством про працю, згідно додатку, що прикладався до письмового повідомлення, для проведення перевірки додержання законодавства про працю ФОП ОСОБА_3

06.01.2017 року головним державним інспектором з питань праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_5 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №23-16-14/0464-0003 відносно ОСОБА_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.188-6 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360 грн.

Як вбачається із вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення від 30.12.2016 року та постанови про накладення адміністративного стягнення від 06.01.2017 року, вони були винесені за відсутності позивача, в протоколі та постанові відсутні підписи та пояснення особи, щодо якої складений протокол та постанова.

Ст. 188-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу. Згідно з санкцією даної статті вказані дії тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері державного нагляду за додержанням законодавства про працю. Об’єктивна сторона правопорушення полягає у невиконанні законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створенні перешкод для діяльності цих органів. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. Суб’єктами правопорушення можуть бути посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності.

Враховуючи, що позивач стверджує, що повідомлень з вимогою надати документи для перевірки державним інспектором з питань праці він не отримував, представник відповідача в судовому засіданні не навів доказів зворотнього, є не зрозумілим яким чином позивач порушив вимоги ст..188-6 КУпАП.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз’яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Під час розгляду справи представник відповідача визнав той факт, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст.188-6 КУпАП було розглянуто за відсутності останнього, а також без наявності доказів належного його повідомлення про час та місце розгляду справи.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про належне та своєчасне повідомлення ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.188-6 КУпАП.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).

В ході розгляду матеріалів справи судом встановлено, що посадовими особами, які проводили перевірку ФОП ОСОБА_3 взагалі не було з’ясовано всіх обставин справи, зокрема, не з’ясовувалось особа, яка перебувала за прилавком, не відібрано її пояснень, не відібрано пояснень в ФОП ОСОБА_12, що в судовому засіданні підтвердив сам представник відповідача та свідки. Крім того, слід зазначити про вкрай незадовільне виконання своїх обов’язків представником відповідача, зокрема надана ним в судовому засіданні справа про адміністративне правопорушення була взагалі не прошита та не пронумерована, документи надавались хаотично та невпорядковано, що позбавляє суд об’єктивно оцінювати надані ним докази.

З вище наведеного випливає, що оскаржувана постанова була винесена з грубим порушенням Закону, чим позивача було позбавлено прав, передбачених ст.268 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та доказів зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскільки позивач на час вчинення правопорушення перебував за межами смт.Лисянка, до матеріалів справи не додано жодного доказу скерування на адресу позивача повідомлення про проведення перевірки та підтвердження вручення таких повідомлень, тому притягнення до адміністративної відповідальності за ст.188-6 КУпАП та накладення стягнення не грунтується на вимогах чинного законодавства. Оцінивши всі зібрані по справі докази, враховуючи обов’язок суб`єкта владних повноважень доводити суду правомірність прийнятого ним рішення, вчинених дії чи бездіяльності, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови було грубо порушено права позивача, тому з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача оскаржувану постанову слід визнати протиправною та скасувати її.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 78, 90, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.186-6, 247, 251, 252, 268, 280, 293 КУпАП, ст..259 КЗпП України, ст.ст. 62, 129 Конституції України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про державну інспекцію України з питань праці №386/2011 від 06.04.2011 р., суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов представника позивача ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_3 до Управління держпраці в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -задоволити.

Скасувати постанову №23-16-14/0464-0003 від 06 січня 2017 року винесену головним державним інспектором з питань праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_5.

З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитись та отримати його копії в Лисянському районному суді Черкаської області 17 січня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в прядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Головуюча -