Рішення № 71651127, 17.01.2018, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/2496/17

2/330/76/2018

"17" січня 2018 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Нестеренко Т.В.

при секретарі – Корнєнко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Розівського старостинського округу № 6 Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області про визнання права власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду до Розівського старостинського округу № 6 Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області про визнання права власності на квартиру, мотивуючи свої вимоги тим, що 18 серпня 2017 року рішенням виконавчого комітету Розівської сільської ради Якимівського району Запорізької області було вирішено провести приватизацію квартири АДРЕСА_1, їй ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Також цим рішенням було доручено комунальному підприємству «Якимівське бюро технічної інвентаризації» виготовити бланк свідоцтва про право власності на вищенаведену квартиру. Відповідно до технічного паспорту виготовленого комунальним підприємством «Якимівське бюро технічної інвентаризації» квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 37,3 кв.м., житлову площу 18,6 кв.м. В листопаді 2017 року вона звернулась до комунального підприємства «Якимівське бюро технічної інвентаризації» з метою отримання свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1. Однак їй було відмовлено в цьому, відмова була пояснена тим, що з втратою чинності Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, а саме з 01 січня 2013 року вони даних функції не виконують. В подальшому вона звернулась до відділу з питань надання адміністративних послуг Якимівської районної державної адміністрації з метою реєстрації право власності на квартиру АДРЕСА_1. Однак відповідальний працівник відмовив їй у прийнятті документів та проведенні реєстрації. Відмова була пояснена тим що Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015р. №1127 встановлений виключний перелік документів необхідний для реєстрації речових прав на нерухоме майно та рішення сільських рад не входять до цього переліку та взагалі не є правовстановлюючим документом. На теперішній час вона не має можливості ані отримати свідоцтво про право власності на квартиру, ані зареєструвати за собою право власності оскільки відповідно до вимог п.п.5.6 Наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року "Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» на підтвердження виникнення права власності на нерухоме майно, органами місцевого самоврядування видавалися відповідні свідоцтва про право власності на спеціальних бланках однак відповідне положення втратило чинність з 01 січня 2013 року на підставі наказу Міністерства юстиції України №1844/5 від 14 грудня 2012 року з 01.01.2013 року. Враховуючи наведене вона вирішила звернутись до суду з позовом про визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1. Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправна позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ст.316 ч.І ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з ч.І ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправна позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також; у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Таким чином просить визнати за нею, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на квартиру загальною площею 37,3 кв.м., житловою площею 18,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання надали письмову заяву, в якій просять розглянути дану справу за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач – представник Розівського старостинського округу № 6 Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області в судове засідання також надала письмову заяву, в якій просить розглянути дану справу за її відсутності. Позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заяви сторін, суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, та такі, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправна позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.316 ч.1 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправна позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Судом встановлено, що 18 серпня 2017 року рішенням виконавчого комітету Розівської сільської ради Якимівського району Запорізької області було вирішено провести приватизацію квартири АДРЕСА_3, їй ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Також цим рішенням було доручено комунальному підприємству «Якимівське бюро технічної інвентаризації» виготовити бланк свідоцтва про право власності на вищенаведену квартиру. Відповідно до технічного паспорту виготовленого комунальним підприємством «Якимівське бюро технічної інвентаризації» квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 37,3 кв.м., житлову площу 18,6 кв.м. В листопаді 2017 року вона звернулась до комунального підприємства «Якимівське бюро технічної інвентаризації» з метою отримання свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1. Однак їй було відмовлено в цьому, відмова була пояснена тим, що з втратою чинності Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, а саме з 01 січня 2013 року вони даних функції не виконують.

Вказані факти узгоджуються дослідженими письмовими доказами.

Викладені в позові обставини підтверджуються матеріалами, які надані позивачем по справі, а саме: копією паспорта позивача ( а.с.4-5); копією рішення № 41 Розівської сільської ради (а.с.6); копією переліку об’єктів та вартості житлового фонду та соціальної інфраструктури, які передаються до комунальної власності Розівської сільської ради (а.с.7); копією технічного паспорту на квартиру № 1 в житловому будинку № 18 по вулиці Привокзальна с. Розівка Якимівського району Запорізької області (а.с.8-10); копією висновку про вартість ( а.с.11); заявами сторін.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України в даній справі існують обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, і не підлягають доказуванню.

Крім того, якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Оцінивши обставини справи, надані суду докази, суд приходить до висновку, що позивач правомірно набула право власності на вказане нерухоме майно.

Будь-яких доказів, що ОСОБА_1 набула право власності на вказане майно неправомірно суду надано не було.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог, зважаючи, що надані позивачем докази є належними та достатніми на підтвердження заявлених вимог та не порушують права інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 81, 82, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Розівського старостинського округу № 6 Якимівського району Запорізької області про визнання права власності на квартиру – задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на квартиру загальною площею 37,3 кв.м., житловою площею 18,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : Т.В. Нестеренко