Рішення № 71650407, 17.01.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/5448/17

пр. № 2/336/261/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Суркової В.П.,

при секретарі Прохоровій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України міста Запоріжжя до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України міста Запоріжжя звернулося до суду з вказаним позовом, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у позивача та отримує пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов‘язкове пенсійне страхування» у розмірі 1522 грн. 77 коп.

У листопаді 2016 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя були надані контрольні списки «задоєний стаж» для опрацювання та співставлення наявного трудового стажу, який міститься в електронній базі з матеріалами пенсійних справ. У пенсійній справі відповідача програмним забезпеченням було невірно проведено розрахунок страхового стажу у результаті чого за період 01.01.2014 року по 31.12.2016 року утворилась переплата у сумі 429,12 грн.

Посилаючись на те, що відповідач в добровільному порядку відмовляється повернути надміру сплачену пенсію, позивач просить суд стягнути з відповідача суму переплати пенсії в розмірі 429,12 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду також у судове засідання не з’явилась, причину неявки суду не повідомила.

За згодою представника позивача і у відповідності до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, у зв’язку із чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України міста Запоріжжя та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням комісії Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя № 546 від 26.06.2017 року встановлено, що протягом часу з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року відповідачу ОСОБА_2 виплачено надмірно пенсію на суму 429,12 грн. (а.с. 4).

В силу ст. 81 ЦПК України тягар доведення перед судом переконливості як вимог, так і заперечень цивільним процесуальним законом покладений на сторони.

Згідно з п. 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, " виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною особою або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тобто, згідно з даною нормою закону поверненню підлягають лише кошти, якщо їх виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату, та в разі недобросовісності з боку набувача.

За відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, і факту недобросовісності набувача, такі кошти поверненню не підлягають.

Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 22.01.2014 року у справі №6-151цс13 та від 02.07.2014 року у справі № 6-91цс 14, яка, з точки зору ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для суду.

Крім того, порядок та підстави повернення суми пенсій, виплачених пенсіонеру, визначено Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до списання визначений Порядком повернення сум пенсії, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15 травня 2003 року № 374/7695 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 25-3 від 25.11.2014).

Зі змісту п. 3 цієї постанови вбачається, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Даний перелік є вичерпаний і розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Будь-яких доказів, які б свідчили про рахункову помилку з боку Управління, так і надання відповідачкою завідомо неправдивих даних, які стали підставою для призначення пенсії, а також зловживань з боку відповідача при отриманні приведеної в позові суми, представник позивача суду не надав.

Надані позивачем докази не доводять факту недобросовісного набуття відповідачкою ОСОБА_1 отриманих коштів у розмірі 429,12 грн., які є пенсійною виплатою, призначеною їй позивачем, а тому відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванню» та ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» поверненню зазначена сума не підлягає.

Таким чином, сумлінність поведінки одержувача коштів ОСОБА_1 презюмуються, та у зв'язку з тим, що позивачем не доведено, що перерахування пенсії сталося з причин її недобросовісної поведінки чи пов'язане з технічною помилкою, а також факту недобросовісного набуття відповідачем коштів, підстави для задоволення вимог позивача відсутні.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 1212, 1215 ЦК України, ст. ст. 76-81, 259, 263, 265, 280, 281, 284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України міста Запоріжжя до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.П. Суркова