Ухвала суду № 71649443, 18.01.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №812/10950/12

Провадження №6/333/28/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі :

головуючої судді Круглікової А.В.,

при секретарі Іщенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі

за позовною заявою: відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Східного району Запорізьких міських електричних мереж, 69002, м. Запоріжжя, вул. Горького, 73

до відповідача: ОСОБА_1, 69114, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 1 536,37 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

27.12.2017 р. на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі № 812/10950/12.

Ухвалою від 28.12.2017 р. судом (суддею Кругліковою А.В.) заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі № 812/10950/12 прийнята до свого провадження, судове засідання призначено на 18.01.2018 р. о 11 год. 30 хв.

Представник позивача та відповідач в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Частиною 3 ст. 432 ЦПК України передбачено, що суд розглядає заяву в судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про розгляд заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі № 812/10950/12 за відсутності стягувача і боржника за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі № 812/10950/12, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню (ч. 1). Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2). Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу (ч. 4).

Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2013 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя прийнято заочне рішення у справі № 812/10950/12, яким позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж вартість не облікованої електричної енергії в сумі 1536 грн. 37 коп. та судові витрати у сумі 214 грн. 60 коп.

Матеріали справи свідчать, що вказане вище рішення набрало законної сили – 08.03.2013 р. та, на виконання останнього, 28.03.2014 р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист у справі № 812/10950/12.

Згідно з ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання (ч. 1). Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (ч. 2). Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ч. 3).

Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1). Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч. 2). Обов’язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (ч. 3).

З урахуванням наведених вище норм чинного законодавства України, заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.02.2013 року у справі № 812/10950/12, яке набрало законної сили – 08.03.2013 р., є обов’язковим для виконання для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України.

Доказів на підтвердження оскарження вказаного вище рішення суду та його скасування судом апеляційної чи касаційної інстанції матеріали справи № 812/10950/12 не містять та заявником не надано.

Також, заявником не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що виконавчий лист від 28.03.2014 р. у справі № 812/10950/12 видано судом помилково або ж обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою, що за приписами ч. 2 ст. 284 ЦПК України є підставами для визнання судом такого виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Судом відхиляються, як необґрунтовані, посилання заявника про те, що останній за адресою в м. Запоріжжя, по вул. Баумана, буд. 33 ніколи не мешкав, не був зареєстрований, не мав у власності та не орендував оскільки зазначені вище доводи є підставою для перегляду та скасування заочного рішення, а не для визнання судом такого виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі № 812/10950/12. У зв’язку з чим, у задоволенні вказаної заяви судом відмовляється.

Керуючись ст.ст. 18, 260, 432 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі № 812/10950/12 відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам у справі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Круглікова