Постанова № 71649388, 16.01.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 301/2232/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 січня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Готра Т.Ю., Бисага Т.Ю.,

секретарі: Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іршавського районного суду від 17 листопада 2017 року у справі №301/2232/17 (Головуючий: Даруда І.А.), -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, мотивуючи тим, що шлюб між ними було зареєстровано 14.02.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Іршавського управління юстиції за актовим записом №18 і за час їхнього спільного проживання у них народився син: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дитина проживає разом із позивачем та знаходиться на повному її утриманні, що стверджується довідкою виконавчого комітету Арданівської сільської ради №1745 від 12.10.2017 року.

Відповідач не піклується про здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток дитини, не провідує і не бере жодної участі у його вихованні та утриманні. Добровільної домовленості про сплату аліментів на утримання дитини між ними не досягнуто.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив стягнути з відповідача аліменти на свою користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн., щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду, а саме з 30.10.2017 року до досягнення дитиною повноліття та на її утримання аліменти у розмірі 700, 00 грн., щомісяця, починаючи з дня пред’явлення позов до суду – 30.10.2017 року і до досягнення сином ОСОБА_3 трьохрічного віку, а саме: 01.12.2019 року.

Рішенням Іршавського районного суду від 17 листопада 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 1100 грн., щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду, а саме з 30.10.2017 року і до моменту досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн., щомісяця, починаючи з дня пред’явлення позову до суду, а саме: з 30.10.2017 року і до досягнення ОСОБА_3 трьохрічного віку – до 01.12.2019 року.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць у розмірі 1600 грн..

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 640 грн. за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір», отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄРДПОУ 37993783; банк отримувач: Головне управління державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача:31215256700001.

Не погоджуючись із рішенням суду в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в цій частині скасувати, так як на даний час відповідач не має постійного місця роботи, підприємницькою діяльністю не займається, його доходи є незначними, нерухомого майна, автомобіля у власності немає, проживає у будинку батьків. Позивач на даний час працює вчителем та отримує дохід. За змістом положень ч.ч.2, 4, 6 ст.84 СК України, таке утримання дружини залежить від можливості чоловіка надавати матеріальну допомогу і для виникнення права на утримання дружини необхідно сукупність вищенаведених обставин, які має довести позивач і відсутність такої обов’язкової умови як можливість надавати матеріальну допомогу дружині є підставою для відмови у стягненні аліментів.

Рішення суду першої інстанції у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1100 грн., щомісячно, і до моменту досягнення дитиною повноліття не оскаржено і відповідно до ст.273 ЦПК України набрало законної сили у цій частині.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, яка просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з’явилися, про час, місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчать розписки про вручення їм поштового відправлення і у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Встановлено, що з 14 лютого 2015 року сторони перебувають у шлюбі і від шлюбу народився син ОСОБА_5, 01 грудня 2016 року, який проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні.

Довідкою виконкому Арданівської сільської ради №745 від 12 жовтня 2017 року виданою ОСОБА_2 стверджується, що вона дійсно має на повному утриманні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає разом з нею (а.с.5).

Відповідно до ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ч.4 ст.84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надати матеріальну допомогу.

У своїх запереченнях ОСОБА_1 посилається на те, що не має постійного місця роботи, підприємницькою діяльністю не займається, його доходи є незначними, нерухомого майна, автомобіля у власності немає, проживає в будинку батьків і відсутні підстави стверджувати, що спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, яка працює вчителем та отримує дохід.

Із даними доводами відповідача, судова колегія погодитися не може, оскільки ОСОБА_1 є молодою та працездатною людиною, на утриманні інших осіб не має, а тому спроможний надати таку матеріальну допомогу на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, яка визначена судом у розмірі 500 грн., які підлягають сплаті ним позивачу, щомісячно, виходячи із обставин та доказів наданих сторонами у справі.

Посилання відповідача також на те, що на даний час позивач працює вчителем та отримує дохід, судова колегія до уваги не приймає, оскільки матеріали справи не містять доказів, щодо підтвердження цієї обставини і заперечуються позивачем у суді апеляційної інстанції.

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Іршавського районного суду від 17 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 18 січня 2018 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області ОСОБА_6