Ухвала суду № 71648988, 16.01.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/79/18

16.01.2018 Провадження №1-кп/311/80/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., при секретарі: Гончаровій К.Ю., за участю: прокурора Петренко В.О., захисника – адвоката ОСОБА_1, представника потерпілого – адвоката ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_4, провівши відкритому судовому засіданні підготовче провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017080190001263 від 19 жовтня 2017 року, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 296, ч.1 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2018 року з Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017080190001263 від 19 жовтня 2017 року, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 296, ч.1 ст.263 КК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2018 р. кримінальне провадження, що внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань №12017080190001263 від 19 жовтня 2017 року, під загальним номером справи 311/79/18, провадження №1кп/311/80/2018 передано на розгляд судді Нікандровій С.О.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважає, що обвинувальний акт складено у відповідності з вимогами кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Просив призначити розгляд кримінального провадження до судового розгляду.

Інші учасники судового розгляду не заперечують проти призначення справи до судового розгляду

Вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що підстав для повернення обвинувального акту не встановлено. Обвинувальний акт містить висунуте ОСОБА_5 обвинувачення, сформульоване на підставі повідомленої йому підозри. Обвинувальний акт складений і затверджений уповноваженою особою у відповідності з вимогами кримінально-процесуального законодавства.

Під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, судом не встановлено.

Таким чином, наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор заявив усне клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ст.315 КПК України, оскільки вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу та при продовженні запобіжного заходу на даний час не відпали, а продовжують існувати.

Потерпілий ОСОБА_3 та представник потерпілого – адвокат ОСОБА_2 вважають, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою слід продовжити, оскільки на адресу потерпілого через третіх осіб від ОСОБА_4 надходять погрози.

Захисник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4, мотивуючи тим, що відповідно до вимог КПК України під час судового засідання суд обирає, змінює чи скасовує заходи забезпечення кримінального провадження , в тому числі запобіжний

захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується вимог, передбачених розділом ІІ КПК України. Клопотання заявлене прокурором усно, а тому не відповідає вимогам ст.ст.184, 199 КПК України, до клопотання прокурора не долучено матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування у подальшому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, клопотання про застосування запобіжного заходу повинно бути надано обвинуваченому для ознайомлення за три години до початку його розгляду. Всі ці вимоги прокурором не дотримані. Крім того, захисник вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 може бути обраний більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в покладенням відповідних обов’язків.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника і також подав суду заяву про зміну запобіжного заходу на більш м`який, не пов’язаний з триманням під вартою, мотивуючи тим, що у нього на утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, він особисто має хвороби серця, потребує медичного обстеження після отриманих ним травм у вигляді перелому кісток носу, струс мозку, контузію.

З матеріалів, наданих прокурором встановлено, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 в ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 21 жовтня 2017 року був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 грудня 2017 року включно з правом внесення застави в розмірі 134 720 грн., яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 14 листопада 2017 року.

Ухвалою слідчого судді Василівського районного суду від 15 грудня 2017 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 17 січня 2018 року включно.

Відповідно до ч.3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотаннями учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого; при розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.

Конституційний Суд України в рішенні від 23 листопада 2017 року у справі №1-р/2017 вважає, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване ч.1 ст.29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов’язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).

Конституційний Суд України зазначає, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов’язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов’язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.

Також в п.5 рішення Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване ч.1 ст.29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина 4 статті 176 Кодексу).

Статтями 184, 199 КПК України передбачено вимоги до змісту клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів та продовження строку тримання під вартою.

Крім того, згідно вимог ч.2 ст.184 КПК України заявлене прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу повинно бути вручене обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Судом встановлено, що вищезазначені вимоги закону прокурором дотримані не були, заявлене клопотання прокурором вчинене в усній формі, не містить викладення обставин, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність ризиків, які обґрунтовують тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, не містить обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів. Крім того, зазначене клопотання прокурора обґрунтоване лише ухвалами слідчих суддів про обрання та продовження строку дії запобіжного заходу, висновки яких не є преюдиційними для суду на стадії судового провадження.

За таких обставин, ні підставі ч.2 ст.194 КПК України, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, оскільки прокурором не доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України.

Враховуючи вимоги ч.3 ст.194 КПК України суд враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.263 КК України, вважає необхідним з метою забезпечення явки обвинуваченого до суду, зобов’язати обвинуваченого ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до Василівського районного суду Запорізької області.

Відповідно до вимог ч.5 ст.202 КПК України у разі постановлення судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, обвинувачений повинен бути негайно звільнений з-під варти.

Через канцелярію Василівського районного суду надійшов цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Позовна заява відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 199, 314, 314-1, 315, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.263 КК України, до судового розгляду у залі судового засідання Василівського районного суду Запорізької області на 22 січня 2018 року о 15 годині 00 хвилин.

Розгляд кримінального провадження буде здійснюватися у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

В задоволенні усного клопотання прокурора Петренко В.О. про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Зобов’язати обвинуваченого ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до Василівського районного суду Запорізької області.

Прийняти цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, визнати ОСОБА_3 цивільним позивачем, а ОСОБА_4 цивільний відповідачем.

Запропонувати цивільному відповідачу до початку судового розгляду подати відзив на позовну заяву і всі письмові докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана одночасно з надісланням відзиву до суду. Роз`яснити цивільному відповідачу, що у випадку ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справі за наявними матеріалами.

Доручити Василівському районному відділу з питань пробації Південно-східного

міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації підготувати досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) та подати її Василівському районному суду Запорізької області не пізніше дня, який передує вказаній вище даті судового розгляду.

В судове засідання викликати прокурора, захисника, обвинуваченого, представника потерпілого, потерпілого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О.Нікандрова