Постанова № 71648515, 16.01.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/51/2018(м)

221/4381/17

Головуючий в 1 інстанції Мохов Є.І.

Доповідач: Зайцева С.А.

Категорія 81

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„16” січня 2018 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Зайцевої С.А.

суддів: Гаврилової Г.Л., Кочегарової Л.М.

за участю секретаря : Зал Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області апеляційну скаргу комунального підприємства «Компанія « Вода Донбасу» на ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 08 листопада 2017 року по цивільній справі за скаргою комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на дії та бездіяльність начальника Волноваського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» ( далі КП «Компанія «Вода Донбасу») звернулося до суду із скаргою,відповідно якої просили визнати незаконною та скасувати вимогу начальника Волноваського РВДВС ГТУЮ від 31 липня 2017 року № 13783 до КП « Компанія « Вода Донбасу» про надання ОСОБА_1 довідки про його роботу у Волноваському райводоканалі з 12 січня 1999 року по 13 лютого 1999 року із розміром заробітної плати 200 гривень в місяць , яку треба передати о 10.00 годині 08.08.2017 року в приміщенні відділу та про зобов*язання підприємства надати до відділу декларацію про доходи та майно боржника юридичної особи у строк до 08.08.2017 року .

Зобов*язати начальника Волноваського РВДВС ГТУЮ у Донецькій області винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 50008377 у зв*язку з повним виконанням рішення суду КП «Компанія « Вода Донбасу ».

В обґрунтування доводів скарги підприємство зазначило, що вказану вимогу начальника відділу вважають незаконною, оскільки довідку про період роботи ОСОБА_1 було надано на вимогу Центрального ВДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області з урахуванням ухвали апеляційного суду Донецької області від 28 грудня 2015 року , якою виправлено описку в рішенні суду від 16 грудня 2015 року,а саме дату 13 лютого 1999 року виправлено на 11 лютого 1999 року . Тому у підприємства не має правових підстав видавати довідку про роботу ОСОБА_1 на вимогу начальника відділу із зазначенням саме періоду роботи з 12 січня 1999 року по 13 лютого 1999 року.

Крім того, вимогу про надання декларації про доходи та майно боржника підприємство також вважає безпідставною, оскільки рішення суду в майновій частині боржником КП «Компанія «Вода Донбасу» виконано в повному обсязі, про що державному виконавцю надана копія платіжного доручення від 01 березня 2016 року № 161 по сплаті на користь ОСОБА_1 951 грн. 52 коп. Також сам ОСОБА_1 при розгляді його скарги на дії та бездіяльність державного виконавця підтверджував отримання коштів у сумі 947 грн., а решту в сумі 4 грн. 76 коп. утримував банк, в якому останній обслуговується. Але не зважаючи на це підприємство все ж таки доплатило ОСОБА_1 кошти в сумі 10 грн. платіжним дорученням № 952 від 30 серпня 2016 року.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 08 листопада 2017 у задоволенні скарги КП « Компанія «Вода Донбасу» на дії та бездіяльність начальника Волноваського РВДВС Волноваського ГТУЮ в Донецькій області – відмовлено.

Стягнуто з КП « Компанія « Вода Донбасу» на користь ОСОБА_1 судові витрати за компенсацію за відрив від звичайних занять у розмірі 10,88 грн.,витрати на відрядження –добові у розмірі 640 грн.

В апеляційній скарзі представник КП «Компанія «Вода Донбасу» ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу та ухвалити нове рішення, задовольнивши вимоги підприємства. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила про неповне з*ясування судом першої інстанції обставин справи та вважає висновок суду таким ,що не відповідає дійсності .Скарга підприємства стосувалася тільки дій органу державної виконавчої служби ,фактично ОСОБА_1 прибув до суду за власною ініціативою і незважаючи на відсутність будь-яких вимог до підприємства заперечував проти задоволення скарги із незрозумілих формальних підстав та на порушення вимог процесуального права суд першої інстанції стягнув з підприємства на користь ОСОБА_1 судові витрати .

У судове засідання апеляційного суду представник КП «Компанія «Вода Донбасу» не з*явився , належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, шляхом отримання 10 січня 2018 року телефонограми, зареєстрованої в журналі телефонограм № 1 за № 44 (а.с.183).

У судове засідання апеляційного суду представник Волноваського РВДВС ГТУЮ у Донецькій області ,ОСОБА_1 не з*явилися,належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи (а.с.182). Електронною поштою від Волноваського РВДВС ГТУЮ у Донецькій області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с.194).ОСОБА_1 надано відзив на апеляційну скаргу підприємства ,відповідно якого просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Відповідно до п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 № 2147-VIII, який набрав чинність 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв*язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, в редакції Закону № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв*язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи ,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Заслухавши суддю-доповідача,дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає,що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.447,ч.1 ст.450,ч.3 ст.451 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби,приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно із ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Аналогічні положення містилися в ст.ст. 383,386-388 ЦПК України ,в редакції на час звернення КП « Компанія «Вода Донбасу» із скаргою та постановлення ухвали суду.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням апеляційного суду Донецької області по справі № 221/1727/13-ц від 16 грудня 2015 року зобов’язано КП «Компанія «Вода Донбасу» видати ОСОБА_1 довідку про його роботу у Волноваському райводоканалі інспектором по контролю за виконанням доручень керівника підприємства підлеглими з 12 січня 1999 року по 13 лютого 1999 року і розміром заробітної плати в сумі 200 грн. в місяць ; стягнуто з КП «Компанія «Вода Донбасу» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 200 грн., у рахунок компенсації за відрив від звичайних занять 20,06 грн. , добових 731,76 грн.

25 січня 2016 року Волноваським районним судом Донецької області згідно рішення апеляційного суду Донецької області від 16 грудня 2015 року видано виконавчий лист (а.с.139-140).

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 28 грудня 2015 року виправлено описку у рішенні від 16 грудня 2015 року , а саме періоду роботи ОСОБА_1 « з 12 січня 1999 року по 13 лютого 1999 року » виправлено на « з 12 січня 1999 року по 11 лютого 1999 року » (а.с. 16-18).

Виконавчий лист по справі 221/1727/13-ц від 25 січня 2016 року був виданий Волноваським районним судом Донецької області без урахування ухвали апеляційного суду Донецької області від 28 грудня 2015 року про виправлення описки .

31 липня 2017 року на адресу КП «Компанія «Вода Донбасу» була надіслана вимога державного виконавця,відповідно якої КП «Компанія «Вода Донбасу» зобов’язано надати ОСОБА_1 довідку про його роботу у Волноваському райводоканалі інспектором по контролю за виконанням доручень керівника підприємства підлеглими з 12 січня 1999 року по 13 лютого 1999 року і розміром заробітної плати в сумі 200 грн. в місяць та передати вказану довідку в приміщенні Волноваського РВДВС ГТУЮ у Донецькій області 08 серпня 2017 року на 10.00 годину. Зобов*язано КП «Компанія «Вода Донбасу» надати до відділу декларацію про доходи та майно боржника юридичної особи в строк до 08 серпня 2017 року (а.с. 4-8).

Також судом встановлено, що на виконання рішення суду від 16 грудня 2015 року ,з урахуванням ухвали про виправлення описки від 28 грудня 2015 року, КП «Компанія «Вода Донбасу» 23 березня 2017 року надіслало ОСОБА_1 довідку про його роботу у Волноваському райводоканалі інспектором по контролю за виконанням доручень керівника підприємства підлеглими з 12 січня 1999 року по 11 лютого 1999 року і розміром заробітної плати в сумі 200 грн. . Зазначене підтверджено копіями довідки, опису вкладення до цінного листа, поштовою квитанцією ( а.с. 9-10).

Вказана довідка отримана ОСОБА_1 01 квітня 2017 року (а.с.11).

Про направлення вказаної довідки КП «Компанія Вода Донбасу» листом повідомило Центральний ВДВС м.Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області (а.с. 12).

З копії платіжного доручення № 161 від 01 березня 2016 року вбачається, що -платником Волноваським ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» переховані кошти загальною сумою 951, 82 грн., платіжним дорученням № 952 від 30 серпня 2016 року додатково перераховані кошти в сумі 10 грн. за рішенням суду № 22-ц/775/1082/2015 від 16 грудня 2015року ( а.с. 19-20).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні скарги КП « Компанія «Вода Донбасу» на дії та бездіяльність начальника Волноваського РВДВС Волноваського ГТУЮ в Донецькій області , суд першої інстанції посилаючись на ст.ст.7,11 Закону України « Про виконавче провадження» дійшов висновку про те,що начальник Волноваського РВДВС ГТУЮ у Донецькій області у вимозі від 31 липня 2017 року за вих. № 13783 діяв в межах повноважень і обгрунтовано вимагає від КП «Компанія «Вода Донбасу» надання довідки про роботу ОСОБА_1 та надання декларації про доходи та майно боржника юридичної особи.

З вказаним висновком суду погоджується і апеляційний суд виходячи з наступного .

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов*язковим для виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Складовою справедливого судового розгляду згідно даної Конвенції та практики Європейського суду з прав людини є своєчасне та повне виконання судових рішень, з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Згідно положень ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 11 Закону України « Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа,зазначеного у статті 3 цього Закону.

Законом України "Про виконавче провадження" не встановлено конкретних випадків, у яких складається вимога виконавця як така.

Але із норм закону в їх комплексі вбачається, що у виконавця є велика кількість прав (ст. 18) необхідних для належного забезпечення примусового виконання рішень, для реалізації яких він складає вимоги.

За ст. 18 Закону виконавець зобов*язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень,неупереджено,ефективно,своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець має право під час здійснення виконавчого провадження проводити перевірку виконання боржниками рішень,що підлягають виконанню відповідно до цього Закону , викликати фізичних осіб,посадових осіб з приводу виконавчих документів,що перебувають у виконавчому провадженні, вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників – юридичних осіб або боржників-фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов*язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність,передбачену законом.

За п. 1.6. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) , під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов,попереджень,внесення подань,складання актів та протоколів,надання доручень, розпоряджень, вимог ,подання запитів,заяв,повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За п.1.9. вказаної Інструкції вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій,необхідних для здійснення його повноважень,вчинення інших дій,необхідних для виконання рішення . Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв*язку або вручається виконавцем особі,яка зобов*язана вчинити дії.

Отже, якщо законом прямо встановлено викладення вимоги виконавця у формі постанови, то вона так і повинна складатися. В інших випадках для реалізації своїх повноважень виконавець складає вимогу в письмовій формі.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги,апеляційним судом встановлено,що 23 лютого 2016 року ухвалою Волноваського районного суду скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця ВДВС Волноваського РУЮ щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, задоволено частково. Визнано дії старшого державного виконавця ВДВС Волноваського РУЮ щодо винесення постанови ВП № 50008377 від 01 лютого 2016 року неправомірними. Скасовано постанову ВП № 50008377 від 01 лютого 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконавчому листу № 221/1727/13ц від 16.12.2015 року. Зобов*язано старшого державного виконавця ВДВС Волноваського РУЮ прийняти до провадження та відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 221/1727/13ц від 16.12.2015 року згідно рішення апеляційного суду Донецької області від 16.12.2015 року. Стягнуто з відділу ДВС Волноваського РУЮ на користь ОСОБА_1 судові витрати: компенсацію за відрив від звичайних занять в розмірі 41,45 грн., витрати на відрядження добові в розмірі 551,20 грн. Ухвала набрала законної сили 29 лютого 2016 року.

24 жовтня 2016 року ухвалою Волноваського районного суду Донецької області скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії і бездіяльність ВДВС щодо невиконання рішення суду від 16.12.2015 року й ухвали суду від 23.02.2016 року, вимог ст. 389 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», скасування постанови від 22.07.2016 року про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання виконати певні дії задоволено частково. Визнано дії старшого державного виконавця ВДВС Волноваського РУЮ ОСОБА_3 щодо винесення постанови ВП № 50008377 від 22 липня 2016 року про закриття виконавчого провадження неправомірними. Скасовано постанову ВП № 50008377 від 22 липня 2016 року про закриття виконавчого провадження по виконавчому листу № 221/1727/13ц від 16.12.2015 року. Зобов*язано Волноваський РВДВС ГТУЮ у Донецькій області в порядку виконання вимог ст. 389 ЦПК України повідомити суд та заявника ОСОБА_1 не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду про виконання ухвали суду від 23.02.2016 року по справі № 221/513/16-ц (провадження 4-с/221/2/2016). Стягнуто з відділу ДВС Волноваського РУЮ на користь ОСОБА_1 судові витрати: компенсацію за відрив від звичайних занять в розмірі 94,84 грн., витрати на відрядження - добові - в розмірі 1928,50 грн.

21 грудня 2016 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області змінено ухвалу суду від 24.10.2016 р. в частині суми судових витрат: стягнуто з Волноваського РВДВС ГТУЮ у Донецькій області на користь ОСОБА_1 добові 2 480,40грн., компенсацію за відрив від звичайних занять 177,71 грн. В решті залишено без змін.

06 лютого 2017 року Волноваським РВДВС ГТУЮ у Донецькій області на виконання ухвали апеляційного суду Донецької області від 21 грудня 2016 року та Волноваського районного суду від 24 жовтня 2016 року відновлено виконавче провадження № 50008377.

16 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії ДВС щодо винесення даної постанови.

20 лютого 2017 року головний державний виконавець Волноваського РВДВС ГТУЮ в Донецькій області Проскурня І.В. виніс постанову про передачу виконавчого провадження по виконавчому листу № 221/1727/13-ц від 16.12.2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КП "Вода Донбасу" про зобов*язання видати довідку, відшкодування моральної шкоди, судових витрат в Центральний ВДВС м. Маріуполь ГТУЮ в Донецькій області, мотивуючи її тим, що боржник знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, 177»а», що територіально відноситься до Центрального ВДВС м. Маріуполь ГТУЮ в Донецькій області.

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 09 березня 2017 року скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії і бездіяльність Волноваського РВДВС ГТУЮ в Донецькій області щодо порушення ним вимог Закону України «Про виконавче провадження» під час винесення постанови ВП № 50008377 від 20.02.2017р., скасування постанови від 20.02.2017 року та зобов*язання виконати певні дії, заінтересована особа Волноваський РВДВС ГТУЮ в Донецькій області, задовольнити частково.Визнано неправомірними дії головного державного виконавця ВДВС ГТУЮ в Донецькій області Проскурні І.В. щодо винесення постанови про передачу виконавчого провадження № 50008377 від 20.02.2017 року. Зобов*язано головного державного виконавця Проскурню І.В. виправити описки і недоліки в постанові про передачу виконавчого провадження по виконавчому листу № 221/1727/13-ц від 16.12.2015р., в тому числі: вказати правильне найменування органу державної виконавчої служби; правильне найменування та місцезнаходження (адресу) боржника: виключити відомості щодо часткового виконання боржником рішення суду від 16.12.2015р; вказати роз*яснення стосовно порядку і строку оскарження постанови про передачу виконавчого провадження; перелік всіх судових рішень, які виконуються по виконавчому провадженню. Зобов*язано головного державного виконавця Проскурню І.В. не виконувати дії щодо виконання даної ухвали до набрання законної сили ухвали Волноваського районного суду по справі №221/643/17, 4-с/221/1/2017.Стягнуто з Волноваського РВДВС ГТУЮ у Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати: компенсацію за відрив від звичайних занять в розмірі 19,34 грн, витрати на відрядження добові в розмірі 640грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Про направлення довідки ОСОБА_1 за період роботи з 12 січня 1999 року по 11 лютого 1999 року КП «Компанія Вода Донбасу» листом повідомило Центральний ВДВС м.Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області 28 .03.2017 року .

Оскільки згідно перелічених ухвал Волноваського районного суду Донецької області зобов*язано Волноваський РВДВС ГТУЮ у Донецькій області вчинити певні дії , заступником начальника Центрального ВДВС м.Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області , постановою від 03 квітня 2017 року передано до Волноваського РВДВС ГТУЮ у Донецькій області виконавче провадження ВП № 50008377 за виконавчим листом № 221/1727/13 ц виданим 25.01.2016 року Волноваським районним судом Донецької області згідно рішення апеляційного суду про зобов’язання КП «Компанія «Вода Донбасу» видати ОСОБА_1 довідку про його роботу у Волноваському райводоканалі інспектором по контролю за виконанням доручень керівника підприємства підлеглими з 12 січня 1999 року по 13 лютого 1999 року і розміром заробітної плати в сумі 200 грн. в місяць ; та стягнення з КП «Компанія «Вода Донбасу» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 200 грн., у рахунок компенсації за відрив від звичайних занять 20,06 грн. , добових 731,76 грн.

31 липня 2017 року на адресу КП «Компанія «Вода Донбасу» була надіслана вимога державного виконавця,відповідно якої КП «Компанія «Вода Донбасу» зобов’язано надати ОСОБА_1 довідку про його роботу у Волноваському райводоканалі інспектором по контролю за виконанням доручень керівника підприємства підлеглими з 12 січня 1999 року по 13 лютого 1999 року і розміром заробітної плати в сумі 200 грн. в місяць та передати вказану довідки в приміщенні Волноваського РВДВС ГТУЮ у Донецькій області 08 серпня 2017 року на 10.00 годину. Зобов*язано КП «Компанія «Вода Донбасу» надати до відділу декларацію про доходи та майно боржника юридичної особи в строк до 08 серпня 2017 року .

Апеляційний суд вважає,що оскільки на примусовому виконанні у Волноваському РВДВС ГТУЮ у Донецькій області знаходиться саме вищевказаний виконавчий лист ,в який згідно процесуального законодавства не вносилися виправлення ,допущені при його оформленні або видачі , виконавчий лист не визнавався таким ,що не підлягає виконанню , державний виконавець Волноваського РВДВС ГТУЮ у Донецькій області надсилаючи до юридичної особи боржника по виконавчому провадженні КП «Компанія »Вода Донбасу» вимогу виконавця діяв в межах повноважень та у спосіб визначений Закон України « Про виконавче провадження»,тому підстав для задоволення скарги у суду першої інстанції не було.

Аргументи апеляційної скарги не є слушними та спростовуються дослідженими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Описка в мотивувальній частині ухвали суду про стягнення з Волноваського РВДВС ГТУЮ в Донецькій області судових витрат не вплинула на правильність зазначення та стягнення згідно резолютивної частини ухвали з КП « Компанія « Вода Донбасу» на користь ОСОБА_1 судових витрат за компенсацію за відрив від звичайних занять у розмірі 10,88 грн.,витрат на відрядження –добові у розмірі 640 грн. ОСОБА_1 ,як заінтересована особа стягувач по справі за скаргою підприємства на дії державного виконавця ,має право приймати участь у судовому засіданні ,а тому доводи апеляційної скарги ,що скарга підприємства стосувалася лише взаємовідносин з органом виконання, не ґрунтується на нормах процесуального законодавства.

При визначенні судом сум витрат,які підлягали відшкодуванню ОСОБА_1,у зв*язку з явкою до суду ,суд першої інстанції правильно посилався на норми процесуального закону в редакції від 18 березня 2004 року ,на постанову Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 127 від 22 лютого 2012 року. З огляду на викладене , суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

При вирішенні даної справи судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог 367 ЦПК України в межах розгляду справи судом апеляційної інстанції ,в межах доводів та вимог апеляційної скарги ,за наявними в справі доказами ,апеляційний суд визнає ,що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв*язку з чим апеляційна скарга КП «Компанія « Вода Донбасу» підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Компанія « Вода Донбасу» - залишити без задоволення .

Ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 08 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, з обчисленням строку з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції .

Повне судове рішення складено 18 січня 2018 року .

Судді: