Вирок № 71647588, 18.01.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 242/4814/16-к Номер провадження 11-кп/775/39/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2018 року місто Бахмут

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Акуленка В.В.,

суддів Стародуба О.Г., Шигірта Ф.С.,

при секретарі Долі В.В.,

за участю прокурора Фролова Ф.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора та потерпілої на вирок Селидівського міського суду Донецької області від 8 грудня 2016 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_3, заміжня, не працюючу, інваліда 3-ї групи, раніше не судиму, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та мешкає у м. Авдіївка Донецької області, вул. Комунальна, 23/909,

визнано винуватою та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. Стягнуто матеріальну шкоду на користь потерпілої в сумі 141088 грн. та моральну шкоду в розмірі 20000 грн. Вирішено долю речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду, ОСОБА_3 в період часу з кінця липня 2016 року по 01 серпня 2016 року, точної дати на досудовому слідстві встановити не виявилось можливим, знаходилась за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, квартал Ювілейний, 10/87, де мешкає її знайома ОСОБА_4, де діючи умисно, таємно, з корисливою метою, шляхом вільного доступу, відкривши двір шафи у коридорі вказаної квартири, викрала з валізи, яка була у даній шафі, гроші у розмірі 4 560 доларів США. та 28 000 грн., які належали ОСОБА_1, чим спричинила останній значну матеріальну шкоду на загальну суму 141 088 грн.

В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м’якості. Просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_3 визнати винною за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

В аналогічній за змістом апеляційній скарзі потерпіла просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання та призначити обвинуваченій реальне покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, прокурора та потерпілу, які підтримали доводи апеляційних скарг та наполягали на постановленні вироку апеляційної інстанції, обвинуваченої та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляцій та просили вирок залишити без змін, дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до наступного.

Висновки суду про доведеність вини обвинуваченої в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та фактичні обставини справи ніким не оскаржуються, тому відповідно до вимог ст. 404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.

Разом з тим, при призначенні покарання суд першої інстанції не достатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої та суспільну небезпеку правопорушення проти власності, а тому прийшов до передчасного висновку про можливість відбування покарання ОСОБА_3 з випробуванням.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покрання.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 колегія суддів виходить з вимог ст. 65 КК України та враховує, що вона скоїла злочин, який відносяться до категорії тяжких злочинів, її задовільну характеристику за місцем проживання, офіційно не працевлаштована, але є працездатною особою.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого, колегія суддів, визнає щире каяття.

Також колегія суддів, зазначає, що обвинуваченою було викрадено кошти в розмірі 141 088 грн., яки поставили потерпілу в скрутне становище та які не були повернуті.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, конкретні обставини справи, дані про особу засудженої, обставини, які обтяжують та пом’якшують покарання, підстав призначити ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, колегія суддів не вбачає.

Обираючи вид та розмір покарання та переглянувши апеляційні скарги прокурора та потерпілої в межах ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нию нових злочинів можливо з призначенням покарання у виді позбавлення волі, а саме мінімального покарання, яке передбачено санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, тому апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, а потерпілої в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 409, 420 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора задовольнити частково, а апеляцію потерпілої в повному обсязі.

Вирок Селидівського міського суду Донецької області від 8 грудня 2016 року відносно ОСОБА_3 скасувати в частині неправильного звільнення обвинуваченої від відбування покарання.

Вважати ОСОБА_3 засудженою за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 8 грудня 2016 року відносно неї.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту її затримання.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді