Ухвала суду № 71647370, 17.01.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/360/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі колегії суддів: в складі головуючого судді Стадченко О.В., суддів Каліуш О.В., Сітнікова Т.Б., при секретарі Кравцовій Л.О., за участю прокурора Мілевського А.М., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42014160690000043 від 23.09.2014 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.3 ст. 187, ч.3 ст. 189, ч.1 ст. 410, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч. 3 ст. 189, ст. 198 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42014160690000043 від 23.09.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.3 ст. 187, ч.3 ст. 189, ч.1 ст. 410, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч. 3 ст. 189, ст. 198 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4, вказуючи на те, що ризики, які виправдовують тримання під вартою стороною обвинувачення не доведені; за станом здоров’я ОСОБА_4 не може утримуватися в умовах ізоляції та потребує лікування. У зв’язку з чим захисник просив змінити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисту поруку Народних депутатів України ОСОБА_6, ОСОБА_7, Мустафи - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Захисник ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт, з огляду на те, що обвинувачений тривалий час утримується під вартою, стан здоров’я якого в умовах ізоляції стрімко погіршується; прокурор не обґрунтував та не довів існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а послався лише на ризики, які існували на час обрання та продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні також заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м’який, не пов'язаний з триманням під вартою.

В підготовчому судовому засіданні Народний депутат України ОСОБА_6 підтримав надане суду письмове зобов’язання, просив його задовольнити та передати ОСОБА_4 під особисту його поруку, зазначивши, що йому є зрозумілим обвинувачення, передбачене законом покарання, обов’язки та можлива відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечував проти клопотання захисників і обвинуваченого, вказавши, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені і перевірені при обранні і продовженні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою не зменшилися та не зникли; застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. На думку прокурора зміна запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 і перебування його на волі може створити загрозу безпеці потерпілого. Просив продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою терміном на 60 діб.

Потерпілий ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні погодився з думкою прокурора, вважавши клопотання захисників і обвинуваченого необґрунтованими.

Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання захисників і обвинуваченого та просив їх задовольнити та заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу.

Суд, вислухавши учасників судового провадження, перевіривши клопотання і додані матеріали, приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі і запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 02 листопада 2014 року ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2017 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 був продовжений до 26 січня 2018 року, включно.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 вказаної статті Закону.

При вирішення питання щодо запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. п. З і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Доронін проти України» від 19.02.2009 р. Суд зауважує, що, згідно з пунктом 3 статті 5 зі спливом певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для подальшого тримання такої особи під вартою. До того ж, такі підстави мають бути чітко вказані національними судами.

Також в статті 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (ратифікований Українською РСР 19 жовтня 1973 року) зазначено, що утримання під вартою осіб, які чекають судового розгляду, не повинно бути загальним правилом, та їх звільнення може здійснюватися в залежності від надання гарантій явки в суд.

З Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до КПК України» вбачається, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Так, згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні ряду, в тому числі тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.3 ст. 187, ч.3 ст. 189, ч.1 ст. 410, ч.1 ст.263 КК України. Наразі кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 перебуває на стадії підготовчого провадження.

Прокурором в підготовчому судовому засіданні доведено існування на теперішній час ризику, передбаченого п. 3 ст. 177 КПК України а саме: ризику можливості незаконного впливу на потерпілого і свідків за кримінальним провадженням, оскільки судове провадження по справі не розпочато, останні наразі ще не допитані безпосередньо судом; з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_4 під час вчинення кримінальних правопорушень застосовував зброю по відношенню до потерпілого, погрожував позбавленням життя і знищенням майна.

Проте, на переконання суду, прокурором не доведено в підготовчому судовому засіданні, належними доказами, існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду. Доводи прокурора, на обґрунтування вказаного ризику, про те, що останній після вчинення кримінальних правопорушень самостійно до правоохоронних органів не звернувся, не може свідчити про його ухилення від суду, та не є підставою для його тримання під вартою. Також, на переконання суду, прокурором не доведено існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки зазначений ризик ґрунтується лише на припущеннях та об’єктивно нічим не підтверджений. Виявлення за місцем мешкання ОСОБА_4 зброї та її вилучення, не може вказувати на те, що останній буде продовжувати вчиняти злочини з вилученою зброєю. Крім того, прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Згідно ч.1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до КПК України" зазначив, що при обранні такого запобіжного заходу, як особиста порука, суд має враховувати, що наявність одного поручителя може бути визнана достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру (народний депутат України, депутат місцевої ради, особа, яка відзначена державними нагородами тощо).

Судом встановлено, що Народний депутат України ОСОБА_6 заслуговує на особливу довіру, повагу до його громадянської та державної позиції, намірів та бажань взяти на поруки обвинуваченого, відповідальність за його належну процесуальну поведінку, а також суд впевнений, що він спроможний виконати всі покладені законом обов'язки особистого поручителя.

Оцінивши в сукупності обставини, передбачені ст.187 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання ОСОБА_4 винуватим; вік обвинуваченого, стан здоров’я та обмежені можливості отримання ефективної медичної допомоги в умовах слідчого ізолятора; міцність соціальних зв’язків обвинуваченого в місці його постійного проживання - наявність в нього родини; відсутність судимостей; відсутність повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини та фактичний строк тримання під вартою, з дня затримання з 01.11.2014 року - понад три роки; суд дійшов висновку, що усунення існуючого ризику і забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 можливе і при застосуванні більш м’якого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки Народного депутата України ОСОБА_6 із покладенням на обвинуваченого, обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Отже, за наведених вище підстав, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 діб задоволенню не підлягає, клопотання захисника ОСОБА_1 і обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає задоволенню, клопотання захисника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Разом з тим, у зв’язку з тим, що Народні депутати України ОСОБА_7, Мустафа - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 не з’явились в підготовче судове засідання, що позбавило суд можливості заслухати та, на виконання обов’язкових вимог ст. 180 КПК України, з’ясувати чи підтримують вони клопотання про передачу обвинуваченого на поруку, роз’яснити їм, як поручителям, у вчиненні яких кримінальних правопорушень обвинувачується обвинувачений, передбачене законом покарання за їх вчинення, обов’язки їх, як поручителів, та наслідки їх невиконання, право про відмову від прийнятих на себе зобов’язань та порядок реалізації такого права. Тому, суд вважає що письмові зобов’язання Народних депутатів України ОСОБА_7, Мустафи - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 слід залишити без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 180, 315 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника ОСОБА_1 і обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - задовольнити.

Клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу – задовольнити частково.

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою - відмовити.

Змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з тримання під вартою на особисту поруку Народного депутата України ОСОБА_6 у вигляді письмового зобов'язання про те, що Народний депутат України ОСОБА_6 поручається за виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, відповідно до ст.194 КПК України, і зобов'язується при першій необхідності доставити ОСОБА_4 до суду на першу про те вимогу.

Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 виконувати такі обов'язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-не відлучатися зі свого місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з потерпілим і свідками та іншими особами, які мають причетність до даного кримінального провадження,

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Роз'яснити Народному депутату України ОСОБА_6 наслідки, передбачені ч. 5 ст. 180 КПК України, у разі невиконання взятих на себе зобов'язань, відповідно до яких у разі невиконання ним, як поручителем, взятих на себе зобов’язань на нього накладається грошове стягнення в розмірі від двадцяти до п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії даної ухвали - два місяці, тобто до 17 березня 2018 року включно.

Звільнити негайно з-під варти обвинуваченого ОСОБА_4.

Контроль за виконанням зобов'язання про особисту поруку покласти на прокурора - процесуального керівника в цьому кримінальному провадженні.

Письмові зобов’язання Народних депутатів України ОСОБА_7, Мустафи - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Судді: