Ухвала суду № 71644902, 16.01.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

16.01.2018

Справа №359/146/18

Провадження №1кп/359/237/2018

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Дяченка С.В., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду спільне клопотання обвинуваченого та потерпілого про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням та закриття кримінального провадження за №12017110100001741, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2017 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бориспіль Київської області, громадянина України, українця, який проходить службу на посаді водія 23-ДПРЧ м. Бориспіль 5-ДПРЗ ГУ ДСНС України в Київській області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, за наступних обставин.

Так, 27.07.2017, близько 16.55 год., в світлий період доби водій ОСОБА_1, керуючи технічно-справним автомобілем «ВАЗ- 21074», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю близько 70 км/год. по вулиці Франка (неподалік будинку № 31), м. Бориспіль, Київської області, в напрямку вулиці Київський Шлях.

Під час руху по зазначеній автодорозі водій ОСОБА_1, проявляючи злочинну недбалість, не врахував дорожню обстановку та не обрав безпечну швидкість, чим грубо порушив п.п. 2.3 «б», 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі ГІДР), внаслідок чого не впорався з керуванням та виїхав на зустрічне узбіччя, де зіткнувся з деревом.

В результаті ДТП пасажир автомобіля «ВАЗ-21074», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді забійних ран спинки носу, перелому кісток носа, забійних ран верхніх повік обох очей, забої м'яких тканин обличчя, струсу головного мозку, саден тулуба, нижніх кінцівок, забійних ран правого передпліччя, правого колінного суглобу, лівої гомілки, перелому на границі верхньої і середньої третин лівого плеча зі зміщенням кісткових уламків, з яких перелом на границі верхньої і середньої третин лівого плеча зі зміщенням кісткових уламків згідно висновку експерта № 149Д від 20.12.2017 відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1, який грубо порушив ПДР:

п. 2.3 ГІДР, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 12.1 ПДР, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб маги змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.4 ПДР, згідно якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Порушення ОСОБА_1 п.п. 2.3 «б», 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з ДТП та отриманням ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що своїми необережними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, він вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України.

В ході розгляду даного кримінального провадження обвинувачений та потерпілий заявили спільне клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із їх примиренням, та закриття даного кримінального провадження. Клопотання обґрунтовують тим, що ОСОБА_1 є особою, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, він примирився із потерпілим, останній претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та щиро розкаявся в скоєному злочині. Також зазначив, що він примирився з потерпілим. Цивільний позов визнає в повному обсязі. Обвинувачений повністю підтримує вищезазначене клопотання та просить звільнити його від кримінальної відповідальності.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні просив звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності, оскільки останній вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, примирився з ним та усунув заподіяну йому шкоду.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення заявленого клопотання та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.46 КК України, і закриття кримінального провадження, не заперечував.

Вивчивши клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням з потерпілим, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності з ч. 4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п.п. 2, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005р. "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності). При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час судового засідання повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення. Судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.

Дії ОСОБА_1, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження, суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України.

Відповідно до положень статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий, вчинене ним кримінальне правопорушення, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, в скоєному щиро розкаявся, примирився з потерпілим, усунув заподіяну шкоду. Останній не має до обвинуваченого жодних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

З огляду на ці обставини, суд, встановивши умови та підстави, визначені кримінальним законом, а також отримавши згоду обвинуваченого та потерпілого, дійшов до переконання, що ОСОБА_1 допустимо звільнити від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження належить закрити.

Прокурором, який діє в інтересах держави в особі фінансового управління Бориспільської районної державної адміністрації, в порядку ст. 128 КПК України пред'явлено до ОСОБА_1 цивільний позов про стягнення з останнього на користь Бориспільської ЦРЛ витрати, понесені внаслідок стаціонарного лікування потерпілого від злочину в розмірі 4596 грн. 20 коп.

Обвинувачений цивільний позов визнав в повному обсязі та не заперечував щодо його задоволення.

Прокурор просив цивільний позов задовольнити в повному обсязі.

Даний цивільний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Частиною 5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Фінансове управління Бориспільської районної державної адміністрації не зверталося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 витрат, понесених Бориспільською ЦРЛ на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2, внаслідок чого порушуються інтереси держави, які полягають в необхідності повернення до бюджету витрат закладу охорони здоров'я.

У цьому зв'язку, із обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь Бориспільської ЦРЛ витрати, понесені внаслідок стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину в розмірі 4596 грн. 20 коп.

Крім того, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на проведення експертиз у розмірі 2473 грн. 10 коп.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжні заходи не обирались, підстав для їх обрання судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 46, 49 КК України, ст.ст. 90, 100, 276, 284, 287, 314, 318, 322, 342-353, 358, 372, 376 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2, - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бориспіль Київської області від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.

Кримінальне провадження №12017110100001741, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2017 року, по відношенню до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, - закрити.

Речовий доказ в кримінальному провадженні: автомобіль - «ВАЗ-21074», реєстраційний номер 2177Ч1, - після набрання ухвалою суду законної сили залишити в користуванні власника.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бориспіль Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2) на користь Бориспільської центральної районної лікарні (Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74, ЄДРПОУ: 242097401, р/р 35414005046552 в ГУДКСУ в Київській області, МФО 821018 ) витрати в розмірі 4596 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто шість) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бориспіль Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2) на користь держави України (р/р 31112106700004, одержувач: Бориспільське УДКСУ /м. Бориспіль/21081100, ЄДРПОУ 38007070, МФО 821018, назва: адміністративні штрафи та інші санкції) витрати на залучення експертів в розмірі 2473 (дві тисячі чотириста сімдесят три) грн. 10 коп.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області протягом 7 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя С.М.Вознюк