Постанова № 71643403, 15.01.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 154/2136/17 Головуючий у 1 інстанції: Каліщук А.А. Провадження № 22-ц/773/70/18 Категорія: 66 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2018 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

з участю секретаря судового засідання Концевич Я.О.,

представника Військової частини А1008- ОСОБА_1,

заінтересованої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Військової частини А1008, заінтересована особа - ОСОБА_2 про оголошення військовослужбовця померлим за апеляційною скаргою Військової частини А1008 на ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 09 листопада 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Військова частина А1008 звернулась до суду із заявою про оголошення померлим військовослужбовця ОСОБА_3.

Заяву обґрунтовує тим, що 10 квітня 2014 року ОСОБА_3 був призваний на підставі Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію» Дубенсько-Радивилівським ОРВК до лав Збройних Сил України. 09 квітня 2014 року він прибув для проходження військової служби до військової частини А2331 (В3938) та відповідно до наказу командира військової частини А2331 (по стройовій частині) від 09.04.2014 року № 77 зарахований до списків особового складу частини, поставлений на всі види забезпечення, а також призначений на посаду водія-моториста ремонтного батальйону і приступив до виконання службових обов’язків за посадою.

У зв’язку з розформуванням військової частини А 2331( 51 окремої механізованої бригади, військова частина В3938), правонаступником було визнано військову частину А1008 (14 окрема механізована бригада, військова частина В0259).

27.08.2014 р. під час виконання бойових завдань в зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької області зник безвісти солдат ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зі слів свідків 27.08.2014 року солдат ОСОБА_3 був поранений у ліву ногу і ліву руку, взятий у полон під Новокатеринівкою, Старобешівського району Донецької області після чого був вивезений до Ростова. Відповідно до інформації штабу Антитерористичного центру від 20.04.2017 року № 33/1342 ОСОБА_3 значиться, як загиблий військовослужбовець. Згідно постанови управління МВС України у Рівненській області від 12.03.2015 року по матеріалах досудового розслідування внесеного до ЄРДР за 31201418000000 від 04.09.2014 року труп чоловічої генетичної статі № 611/л визнано ОСОБА_3. Згідно Книги Пам’яті «ОСОБА_4. Війна.» ОСОБА_3 загинув під час виходу з «Іловайського котла» і був похований в місті Дніпрі. Відповідно до наказу командира Військової частини В0259-польова пошта (по стройовій частині) від 01.12.2014 року № 20 солдата ОСОБА_3, який зник безвісти, з 01 грудня 2014 року зараховано до списків особового складу Військової частини В0259, як правонаступника Військової частини А2331.

З врахуванням зазначеного просить визнати військовослужбовця ОСОБА_3 померлим.

Ухвалою судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 17 серпня 2017 року відкрито провадження у цивільній справі за заявою Військової частини А1008, заінтересована особа - ОСОБА_2 про оголошення військовослужбовця померлим.

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 09 листопада 2017 року заяву Військової частини А1008 про оголошення військовослужбовця померлим-залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі Військова частина А1008, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленим та порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити рішення, яким задовольнити заяву Військової частини А1008 та оголосити ОСОБА_3 померлим.

Заінтересована особа ОСОБА_2 подала письмову заяву, в якій також посилається на те, що вона з ухвалою суду першої інстанції не згідна та просить її скасувати, а дану цивільну справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення заяви Військової частини А1008 про оголошення військовослужбовця померлим без розгляду, суд першої інстанції посилався на те, що існує спір про право.

Колегія суддів з даними висновками суду першої інстанції погодитися не може, з огляду на наступне.

15 грудня 2018 року вступив в силу Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIІІ від 03.10.2017 року

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду в порядку передбаченому Цивільний процесуальним кодексом України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав на підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Аналогічні положення містились в ст. 234 ЦПК України, в редакції чинній на час звернення заявника до суду та постановлення ухвали суду.

Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна ( ст.305 ЦПК України).

У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку ( ст. 306 ЦПК України).

Аналогічні положення містились в ст.ст. 246, 257 ЦПК України на час звернення заявника до суду та на час постановлення судом ухвали.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з норм ч.6 ст. 235 ЦПК України ( в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали), якою передбачалось, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

На законодавчому рівні не визначено поняття - спір про право. Однак, аналіз ст. 3 ЦПК (в редакції чинній на момент звернення до суду та постановлення ухвали суду) та ст. 4 ЦПК України в редакції в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року дає можливість дійти висновку, що спір про право - об'єктивно виражене протиріччя волевиявлень двох сторін, що складається з вимоги одного боку і фактичного невиконання цієї вимоги з іншого боку. Для того, щоб з'ясувати наявність спору про право необхідно виконати вимоги закону щодо розгляду справ окремого провадження.

Залишаючи без розгляду заяву Військової частини А1008 , суд першої інстанції вказав, що у разі оголошення ОСОБА_3 померлим, за котрим на даний час зберігається грошове забезпечення, таке грошове забезпечення буде припиненим, про що заперечує заінтересована особа ОСОБА_2, а тому існує спір про право.

Однак в свою чергу заінтересована особа ОСОБА_2 не заявляє жодних вимог майнового характеру, та не обґрунтовує своє заперечення наявністю будь-якого майнового спору за наслідками оголошення військовослужбовця померлим, про це вона зазначила в своїй заяві, яку подала на адресу апеляційного суду.

Разом з тим, в суді апеляційної інстанції заінтересована особа ОСОБА_2 пояснила, що вона заперечує про оголошення її сина померлим у зв’язку з відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували дану обставин. На її переконання ОСОБА_3 може бути живим та перебувати у полоні.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у даній цивільній справі має місце не визнання заінтересованою особою заявленої вимоги, а не спір про право, як про це зазначив суд першої інстанції.

З заяви Військової частини А 1008 вбачається, що оголошення ОСОБА_3 померлим необхідне для наявності та обліку особового складу самої військової частини, а також з метою врегулювання юридичних аспектів, які виникли між військовослужбовцем ОСОБА_3 та Військовою частиною А1008.

Заява Військової частини А 1008 не містить будь-яких вимог майнового характеру, зокрема припинення грошового забезпечення військовослужбовця.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ст. 2 ЦПК України)

Беручи дот уваги наведене суд першої інстанції мав би заслухавши пояснення сторін, оцінити докази, які надані заявником на підтвердження заявлених вимог, з врахуванням приписів ст. 46 ЦК України ( попередньо уточнивши на підставі якої частини заявник просить визнати особу померлою) вирішити справу по суті.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права, чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п.2 ч.1 ст.379 ЦПК України, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

З огляду на те, що в апеляційній скарзі Військова частина А1008 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити рішення за результатом розгляду заяви про оголошення особи померлою, то апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. 367,369,374,379,381,382 ЦПК України, колегія судді

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Військової частини А1008 задовольнити частково.

Ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 09 листопада 2017 року в даній справі скасувати.

Цивільну справу за заявою Військової частини А1008, заінтересована особа - ОСОБА_2 про оголошення військовослужбовця померлим направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий :

Судді :