Рішення № 71642297, 05.01.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/14139/17

Провадження №2-а/592/113/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого – судді Корольової Г.Ю.

за участю секретаря Строколіс В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду та просить визнати протиправними дії ГУПФУ в Сумській області, які виразилися у відмові позивачу в перерахунку раніше призначеної пенсії відповідно до ЗУ « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» : зобов'язанні ГУПФУ в Сумській області, починаючи з 30 грудня 2014 року з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, з яких було сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зазначених у довідці ГУПФУ в Одеській області з надзвичайних ситуацій в Сумській області від 25 жовтня 2017 року № 648, а саме: 1) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, 2) матеріальної допомоги на оздоровлення, 3) додаткових премій, 4) індексації грошового забезпечення та здійснити доплату з урахуванням зазначених сум..

Позивач вказує що з 27 грудня 2014 року йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року

26 жовтня 2017 року позивач звернувся до ГУПФУ в Сумській області із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням одержаних додаткових видів грошового забезпечення, з яких утримано та сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме : матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, одноразова премії, індексація грошового забезпечення, що призвело до розміру зменшення пенсії.

Однак, листом від 08.11.2017 року Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні її заяви.

Такі дії відповідача ОСОБА_1 вважає неправомірними, тому звернувся до суду з дійсним позовом.

Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовльнити.

Представник відповідача ГУПФУ в Сумській області в судовому засіданні з позовними вимогами не погоджується та підтримав письмові заперечення, надіслані до суду, вказуючи, що у зв'язку з тим, що ЗУ « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено врахування до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсій таких видів грошового забезпечення, як грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, винагорода за тривалість безперервної військової служби та індексація грошового забезпечення.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що відповідно з 27 грудня 2014 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року.

Розмір пенсії розраховано на підставі грошового атестату від 30.12.2014 року та довідки про додаткові види грошового забезпечення від 30.12.2014 року №679 Головного управління МНС України в Сумській області для обчисленні пенсії.

Однак, в зазначену довідку не було включено такі додаткові види грошового забезпечення за 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням які дають право на підвищення позивачу пенсії : матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, одноразова премії, індексація грошового забезпечення, що призвело до розміру зменшення пенсії.

26 жовтня 2017 року позивач звернувся до ГУПФУ в Сумській області із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням одержаних за період за 2013-2014 роки таких додаткових видів грошового забезпечення, з яких утримано та сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме : матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, одноразова премії, індексація грошового забезпечення, що призвело до розміру зменшення пенсії.

Однак, листом № 890/П-11 від 08 листопада 2017 року Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні її заяви.

Суд вважає дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача не обґрунтованими, виходячи з наступного.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

В Рішенні від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).

Згідно ч. 3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла в період звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення ( надбавки, доплати, підвищення )та премії в розмірах, установлених законодавством, зякого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей»(далі - Постанова № 393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.

Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (ч.1 ст.10-1 Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою №1294 та Інструкцією про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту», затвердженої наказом Міністра Внутрішніх справ від 23 квітня 2015 року № 475, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 15 травня 2015 року за №544/26989.

Так, відповідно до п.п.3 п.5 Постанови №1294 та Інструкції розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Як встановлено у п.п.3 п.5 Постанови №1294 та Інструкції, розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра внутрішніх справ виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Згідно ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058), до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Отже, премії, допомоги, винагороди, компенсація за невикористану відпустку, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі ВАС України від 09.10.2017р. у справі № 344/9291/17, постанові ВС України від 20.10.2015р. у справі № 559/3342/14-а (щодо щомісячної додаткової грошової винагороди), у постанові ВС України від 10.03.2015р. у справі № 21-70а15 (щодо матеріальних допомог).

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.

Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожній фізичній або юридичній особі забезпечується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Встановлено, що ОСОБА_1 мав обґрунтовані та розумні сподівання на призначення пенсії з віком в правильному розмірі. Ухиляючись від здійснення перерахунку цієї пенсії, ГУПФУ в Сумській області невиправдано втручається у право позивача на мирне володіння належними йому грошовими коштами. Такі дії свідчать про порушення ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд вважає, що ця обставина є додатковою, але не менш важливою підставою для задо-волення адміністративного позову.

Однак зі штампу на заяві позивача вбачається, що звернувся до відповідача лише 26 жовтня 2017 року. Ця обставина свідчить про те, що саме в той день у ГУПФУ у Сумській області виник обовязок здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком.

З огляду на це суд вважає, що підстави для зобовязання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком та виплатити йому різницю між перерахованою та ви-плаченою пенсією за період часу з 30 грудня 2014 року до 26 жовтня 2017 року відсутні.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячна додаткова грошова винагорода, компенсація за невикористану відпустку та одноразова грошова допомога за безперервну військову службу, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, а відтак позивач має право на перерахунок та отримання пенсії, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі, який має бути обчислений з грошового забезпечення, до якого включені зазначені виплати, з яких нараховано і сплачено страхові внески з дня звернення до ГУПФУ в Сумській області, тобто з 26 жовтня 2017 року.

Керуючись ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , Постанови Кабінетом Міністрів України від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», ст.ст. 2, 8, 9, 10, 11, 17, 18, 49, 51, 70, 71, 160-163, 256 КАС України, суд -

У Х В А Л И В::

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій щодо перерахунку пенсії протиправними та зобов'язання визнати певні дії – задовольнити частково.

Визнати дії Головного Управління пенсійного фонду України в Сумській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 пенсії з грошового забезпечення без урахування допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та додаткових премій протиправними. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, з яких було сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зазначених у довідці ГУПФУ в Сумській області від 25 жовтня 2017 року № 648, а саме: 1) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, 2) матеріальної допомоги на оздоровлення, 3) одноразових премій, 4) індексації грошового забезпечення та здійснити доплату з урахуванням зазначених сум з 26 жовтня 2017 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 640грн.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.Ю. Корольова