Ухвала суду № 71641383, 18.01.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/969/18

Провадження № 2/521/2032/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 січня 2018 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Гуревський В.К., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальної компанії Одесаобленерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення вартості недоврахованої електроенергії, й перевіривши виконання вимог статей 175-177 ЦПК України, –

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» 17 січня 2018 року звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення вартості недоврахованої електроенергії.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п. п. 9 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Пред’явлена позовна заява подана без дотримання вимог, передбачених ч. 4 ст. 177 ЦПК України, - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно розміру ставок судового збору підпункту 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою сплачується 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762,0 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (616700,0 грн.).

Позивачем було надано платіжне доручення №10118413 від 16 січня 2018 року про сплату судового збору у сумі 162,00 грн., платіжне доручення №10045077 від 11 квітня 2016 року про сплату судового збору у сумі 1378,0 грн., платіжне доручення №10103024 від 23 серпня 2017 року про сплату судового збору у сумі 222,0 грн., але чітко не зазначено саме за яким позовом та не підтверджується перебування цих сум на балансі Малиновського районного суду м. Одеси.

Згідно із п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10, законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами).

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Згідно із п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10, судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу Державної казначейської служби України за місцем знаходження суду, який розглядає справу. Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», –

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальної компанії Одесаобленерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення вартості недоврахованої електроенергії – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п’ятиденний термін з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху. Роз’яснити, що інакше позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Гуревський В.К.