Ухвала суду № 71639605, 16.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

Ухвала

Іменем України

16 січня 2018 року

м. Київ

справа № 369/3141/16-ц

провадження № 61-1175 св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк»

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 серпня 2016 року у складі судді Пінкевич Н. С. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 жовтня 2016 року у складі суддів: Волохова Л. А., Мельника Я. С., Лівінського С. В.,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ «КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором

№ K2K4GK00260003 від 25 липня 2005 року у розмірі 29 192,04 євро, що за курсом Національного банку України від 4 січня 2016 року складає

820 180 грн 52 коп.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від

6 квітня 2016 року відкрито провадження у справі.

У червні 2016 року ОСОБА_1 подала клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 369/5470/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору № K2K4GK00260003 від 25 липня 2005 року.

На обґрунтування заяви зазначала, що рішення у справі № 369/5470/16-ц за її позовом до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору може суттєво вплинути на розгляд справи щодо стягнення з неї кредитної заборгованості.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від

8 серпня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зазначені ОСОБА_1 цивільні справи не є взаємопов'язаними, та відсутні докази неможливості вирішення цієї справи до вирішення спору у справі № 369/5470/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 13 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 серпня 2016 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зазначені

ОСОБА_1 цивільні справи не взаємопов'язані, а тому їх спільний розгляд не є доцільним.

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 жовтня 2016 року, постановити нову ухвалу про зупинення провадження у справі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що результат розгляду справи

№ 369/5470/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору може суттєво вплинути на розгляд справи за позовом ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 жовтня 2016 року у справі за позовом ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вивчивши матеріали касаційного провадження, колегія суддів вважає, що касаційне провадження підлягає закриттю з огляду на таке.

За змістом пункту 2 частини першої статті 324 ЦПК України (у редакції, яка була чинною на момент подання касаційної скарги) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13, 14, 15, 16, 17 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31 - 33 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду, у касаційному порядку не було передбачено, оскільки вона не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а відтак не позбавляє особу права на справедливий і публічний розгляд його справи судом, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від

17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня

1997 року.

Не передбачено оскарження такої ухвали в касаційному порядку також і положеннями ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року

(стаття 389 ЦПК України).

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження у справі відкрито помилково, а тому підлягає закриттю.

Керуючись статтями 389, 406, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

У Х В А Л И В :

Касаційне провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 жовтня 2016 року, закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: В. А. Стрільчук

Судді: С. О. Карпенко

В.О. Кузнєцов

С.О. Погрібний

Г. І. Усик