Ухвала суду № 7163892, 27.10.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2009 року№ К-3121/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Костенка М.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.01.2008року

та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2007року

у справі № 2-11/13099-2007А -1763/07

за позовом Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром»

до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2007року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.01.2008року, задоволено позовні вимоги Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром». Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ №0000152304/0 від 17.09.2007 року про зменшення позивачу заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 136294 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що Красноперекопською ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку Красноперекопського ВАТ «Бром» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2007 року, за результатами якої складено акт № 626/23-4/05444552/124 від 11.09.2007 року.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем абзацу «а» підпункту7.7.2 пункту7.7 статті7, пункту1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) (далі Закон №168/97-ВР), в результаті чого Красноперекопським ВАТ «Бром» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у червні 2007 року на суму 136293,86 грн. Зокрема, в акті перевірки вказано, що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість ВАТ «Бром» за червень 2007 року складатиме 997378,14 грн. та зазначено, що відємне значення суми ПДВ, заявлене позивачем у червні 2007 року в сумі 1133672грн., виникло в результаті придбання товарно-матеріальних цінностей та реалізації на експорт хімічних сполук власного виробництва по нульовій ставці оподаткування згідно підпункту 6.2.1 пункту6.2 статті6 Закону №168/97-ВР.

На підставі висновків даного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152304/0 від 17.09.2007 року про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 136294 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР регламентовано порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Так, відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то, зокрема, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість Красноперекопського ВАТ «Бром» за червень 2007 року, яка отримана Красноперекопською ОДПІ 19.07.2007 року вх.№8872, залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, що відображено в рядку 24 декларації, складає 3267187 грн.

Як встановлено судами, відповідач визнає цей залишок і навіть збільшує його у звязку з врахуванням ним зменшення заявленого позивачем бюджетного відшкодування на підставі аналогічних повідомлень-рішень за попередні місяці, які також оскаржені в судовому порядку.

Між тим, бюджетному відшкодуванню підлягає не все відємне значення, а тільки його частина, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Сума податку, фактично сплачена позивачем постачальникам товарів (послуг) у попередньому періоді (травень 2007 року) становить 1133672 грн., що є частиною відємного значення і саме ця частина підлягає бюджетному відшкодуванню.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на необхідність визначення бюджетного відшкодування як суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), оскільки такий термін застосований в рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування, який є додатком 3 до декларації з податку на додану вартість, форма якої затверджена пунктом 1 наказу ДПА України №166 від 30.05.1997 року в редакції наказу №213 від 15.06.2005 року.

Судова колегія вважає таку правову позицію відповідача хибною, оскільки відповідно до абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР, бюджетному відшкодуванню підлягає частина відємного значення, а не податкового кредиту.

Окрім того, наказом ДПА України №166 від 30.05.1997року в редакції наказу №213 від 15.06.2005 року, затверджений Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, пунктом 5.12 якого встановлено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина відємного значення, а не податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 136294грн., оскільки сума податку в розмірі 1133672грн. є частиною відємного значення та правомірно віднесена позивачем до бюджетного відшкодування.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим відхилити, а ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.01.2008року та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2007року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

ГоловуючийРибченко А.О.

Судді Брайко А.І.

Голубєва Г.К.

Карась О.В.

Костенко М.І.