Ухвала суду № 71638656, 15.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 2033/9259/12 Головуючий суддя І інстанції Бабкова Т. В.

Провадження № 22-ц/790/1331/18 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

15 січня 2018 року м. Харків

Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області Піддубний Р.М., перевіривши у порядку ст. 357 ЦПК України відповідність вимогам закону апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 27 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних, виселення з житлової квартири, скасування державної реєстрації адреси проживання, -

встановив:

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, після уточнення якого просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 31.07.2008 року в сумі 484 510 грн.; стягнути з ОСОБА_2 відшкодування матеріальних витрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за період з 31.10.2008 року по 26.12.2016 року у розмірі 932 602 грн. 02 коп. та три відсотки річних за період з 24.09.2009 року по 26.12.2016 року у розмірі 105 570 грн. 08 коп.; виселити ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_2 із квартири АДРЕСА_1 зі скасуванням їхньої державної реєстрації та зобов’язати не чинити перешкоди у користуванні квартирою.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 27 листопада 2017 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 932 602 грн. 02 коп. інфляції за період з 31.10.2008 року по 26.12.2016 року, три відсотки річних у розмірі 105 570 грн. 08 коп. за період з 24.09.2009 року по 26.12.2016 року, 10 718 грн. 61 коп. судового збору. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

В поданій 19 грудня 2017 року апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог скасувати, в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Дослідивши матеріали справи та заявлене клопотання, вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає, апеляційне провадження не може бути відкрито, а апеляційну скаргу належить залишити без руху.

Обгрунтовуючи заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, ОСОБА_1 посилався на відсутність достатніх коштів для сплати витрат.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України №3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» (надалі Закон України №3674-VI від 08 липня 2011 року) у редакції, що набула чинності з 15 грудня 2017 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Оскільки підстава, на яку посилається ОСОБА_1, не передбачена у вказаній вище статті, у задоволенні клопотання про відстрочення судового збору належить відмовити. Це не позбавляє апелянта права повторно заявити клопотання про відстрочення сплати судового збору з підстав, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України №3674-VI від 08 липня 2011 року, надавши при цьому відповідні докази.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно п.п. 6 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України №3674-VI від 08 липня 2011 року у редакції, що діяла на час подачі апеляційної скарги, ставка за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності на передану в іпотеку квартиру (т.1 а.с. 2-3). Враховуючи роз’яснення пункту шостого постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин", а також те, що рішенням Апеляційного суду Харківської області від 13 липня 2010 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 солідарно стягнуто суму боргу за основним зобов’язанням та три відсотки річних, заявлений ОСОБА_1 позов про звернення стягнення на предмет іпотеки немайновий.

Відповідно до ч.1, п.п. 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України №3674-VI від 08 липня 2011 року (у редакції, що діяла на час подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка за подання позовної заяви немайнового характеру складає 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Законом України № 4282-VI від 22 грудня 2011 року «Про Державний бюджет України на 2012 рік» на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня установлено у розмірі 1073 гривні, тому сплаті підлягало 107 грн. 30 коп. (1073*0,1).

У січні 2016 року ОСОБА_1 уточнив заявлений ним позов, доповнивши його двома вимогами немайнового характеру (виселення зі зняттям з реєстраційного обліку і зобов’язання не чинити перешкод у користуванні квартирою) (т.2 а.с. 117-120а).

Частинами другою та третьою статті 6 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року у редакції, що діяла на час уточнення позову, встановлено, що у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України №3674-VI від 08 липня 2011 року (у відповідній редакції) ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Враховуючи що ст. 8 Закону України № 928-VIIІ від 25 грудня 2015 року «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня встановлена у розмірі 1378 грн., доплаті підлягало 1 102 грн. 40 коп. (1378*0,4*2).

У січні 2017 року ОСОБА_1 знову уточнив позов, збільшивши розмір позовних вимог майнового характеру до 1 038 172 грн. 10 коп. (т.2 а.с. 192-196). Відповідно до п.п. 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України №3674-VI від 08 липня 2011 року у редакції, станом на 01.01.2017 року, ставка за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи ціну позову, а також те, що статтею 7 Закону України № 1801-VIIІ від 21 грудня 2016 року «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2017 року встановлений у розмірі 1 600 гривень, доплаті підлягало 8 000 грн. (1600*5).

Отже, при подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 належало сплатити 13 814 грн. 55 коп. (107,3+1102,4+8000)

Сплату судового збору належить здійснити за наступними реквізитами:

- розрахунковий рахунок: № 31211206780011;

- отримувач УДКСУ в Основ’янському районі м. Харкова;

- код отримувача: 37999628;

- банк отримувача: ГУ ДКСУ в Харківській області;

- код банку отримувача: 851011;

- код бюджетної класифікації: 22030101.

У графі “призначення платежу” вказується; “Судовий збір за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), апеляційний суд Харківської області _(назва суду, де розглядається справа).

На підтвердження сплати судового збору до Апеляційного суду Харківської області необхідно надати оригінал квитанції про оплату або документ, що свідчить про звільнення від сплати судового збору.

Згідно ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, за якими у разі невиконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений строк, скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 185, 357 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 27 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних, виселення з житлової квартири, скасування державної реєстрації адреси проживання, залишити без руху, надавши апелянту строк 10 (десять) днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Роз'яснити апелянту, що в разі несплати суми судового збору його апеляційну скаргу буде повернуто.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя: Р.М. Піддубний