Постанова № 71637559, 11.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження:№ 22ц/790/485/18 Головуючий 1 інст. – Нечипоренко І.М.

Справа № 619/947/17 Доповідач – Карімова Л.В.

Категорія: договірні

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2018 року колегія суддів Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Колесник О.Е.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Веселе» про стягнення суми боргу за договорами позики,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму боргу за договором позики від 28 квітня 2014 року та договором позики від 12 червня 2014 року у розмірі 1618649,47 грн., що за курсом НБУ складає 60200 доларів США.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 28 квітня 2014 року між ним та ФГ «Веселе» в особі голови ОСОБА_4 було укладено договір, згідно якого він надав безпроцентну позику у розмірі 1200000,00 грн., що по курсу валют складало 100000,00 доларів США. Договір було посвідчено нотаріально за №836.

Про отримання позики ОСОБА_4 власноручно написані розписки від 28.04.2014 на суму 631800,00грн, що еквівалентно 54000 доларів США, від 30.04.2014 на суму 90400,00грн, що еквівалентно 8000 доларів США, від 16.05.2014 на суму 477800,00грн, що еквівалентно 38000 доларів США.

В забезпечення виконання зобов’язання 28.04.2014 року укладено договір застави рухомого майна та 16.05.2014 року укладено іпотечний договір, а також додатковий іпотечний договір.

Крім того, 12.06.2014 року між ним та ФГ «Веселе» в особі голови ОСОБА_4

Укладено та нотаріально посвідчено договір позики, згідно якому він надав безпроцентну позику у розмірі 285000,00грн., що еквівалентно 25000 доларів США.

В забезпечення виконання цього договору 12.06.2014 року між ними укладено договір застави майбутнього врожаю.

Відповідач свої зобов’язання виконав частково, тому загальна сума боргу за вказаними договорами складає 1618649,47грн., що еквівалентно 60200 доларів США.

В запереченнях на позовну заяву представник ФГ «Веселе» – адвокат Мироненко С.С., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив відмовити в задоволенні позову.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 10 жовтня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з Фермерського господарства «Веселе» на користь ОСОБА_3 борг у сумі 880021,68грн. В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Фермерського господарства «Веселе» на користь держави судовий збір у розмірі 4349,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким стягнути з відповідача на його користь суму боргу в розмірі 38616,13 дол. США, що еквівалентно 1025323,70 грн.

Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що загалом йому повернуто 86383,87 дол. США, тому залишок заборгованості відповідача складає 38616, 13 дол. США.

Зазначає, що суд першої інстанції помилково двічі врахував повернуту йому суму 125 000 грн., що було еквівалентно 5463 дол. США, перераховані безготівково 24.12.2015 року ФГ «Веселе» на його рахунок.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з’явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з доведеності факту наявності у відповідача заборгованості за вищевказаними договорами позики.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не в повній мірі відповідає обставинам справи та вимогам закону, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 28 квітня 2014 року між Фермерським господарством(ФГ) «Веселе» в особі голови господарства ОСОБА_4, що діє на підставі статуту, та ОСОБА_3 укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коссе Л.М. за реєстровим номером 836.

Згідно умов цього договору позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність 1200000,00 грн, що по курсу валют на 28.04.2014 року складає 100000 доларів США строком до 31.12.2015 року.

Згідно п.1 договору від 28.04.2014 року в разі девальвації протягом строку дії договору національної грошової одиниці боржник зобов’язується повернути суму грошей у гривнях, еквівалентну 100000 доларів США за офіційним курсом НБУ на день платежу.

12 червня 2014 року між сторонами укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коссе Л.М. за реєстровим номером 1164, згідно умов якрго позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність 285000,00 грн., що по курсу валют на 12.06.2014 складає 25000 доларів США строком до 12.09.2014 року.

Пунктом першим цього договору передбачено, що у разі девальвації протягом строку дії договору національної грошової одиниці боржник зобов’язується повернути суму грошей у гривнях, еквівалентну 25 000 доларів США за офіційним курсом НБУ на день платежу.

Відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно договорів позики його сторони хоча і визнали валюту позики у гривні України, однак угодили, що розмір повернутої позики на час здійснення позичальником цих дій повинен відповідати еквіваленту розміру позики в доларах США.

Відповідно до положень ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

За змістом ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідач ФГ «Веселе» частково виконав умови укладених між сторонами договорів щодо повернення суми грошових коштів, що підтверджується наявністю у позивача оригіналів боргових документів, які він надав до суду апеляційної інстанції, та відповідно - їх відсутністю у відповідача (відповідно до ч.3 ст. 545 ЦК України наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов’язку).

Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом із тим ч. 2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження отримання грошових коштів ОСОБА_4 власноручно написано розписки: 28.04.2014 на суму 631800,00грн., що еквівалентно 54000 доларів США; 30.04.2014 на суму 90400,00грн., що еквівалентно 8000 доларів США; 16.05.2014 на суму 477800,00грн., що еквівалентно 38000 доларів США; 12.06.2014 року на суму 285000,00грн, що еквівалентно 25000 доларів США.

Таким чином, за договором позики від 24 квітня 2014 року та розпискою 12.06.2014 року відповідачем було отримано грошові кошти в розмірі 125 000 дол. США.

Згідно розписки від 21.12 2015 року ОСОБА_3 отримав від голови ФГ «Веселе» ОСОБА_4 суму в еквіваленті 45 000 дол. США згідно договору позики від 28.04.2014 року.

Згідно розписки від 26.12 2015 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_4 суму в розмірі 7 000 дол. США згідно договору позики від 12.06.2014 року.

Відповідно до розписки (а.с.64) ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_4 суму в розмірі 7 300 дол. США згідно договору позики від 12.06.2014 року.

Враховуючи наведене, за вищевказаними розписками ОСОБА_4 було повернуто позивачу грошові кошти в розмірі в еквіваленті 59300 дол. США.

Як вбачається з виписки по особовим рахункам ПАТ «Банк Михайлівський» з 01.12.2015 по 31.01.2016, ОСОБА_3 були отримані від ФГ «Веселе» грошові кошти в рахунок повернення позики згідно договору №836 від 28.04.2014: 22.12.2015 на суму 100000,00грн, що було еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на ту дату - 4252,03 доларів США; 22.12.2015 на суму 100000,00грн, що було еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на ту дату - 4252,03 доларів США; 24.12.2015 на суму 125000,00грн, що було еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на ту дату - 5435,42 доларів США; 28.12.2017 на суму 250000,00грн, що було еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на ту дату - 10804,98 доларів США; 30.12.2015 на суму 55000,00грн, що було еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на ту дату - 2311,83 доларів США, а всього 630000,00грн., що еквівалентно 27056,29 доларів США.

Заборгованість відповідача перед ОСОБА_3 складає 38 643,71 дол. США(125 000 – 59300-27056,29).

Згідно курсу НБУ станом на 10.10.2017 року 100 дол. США дорівнює 2655 грн., таким чином заборгованість ФГ «Веселе» перед ОСОБА_3 складає 1025990,50 грн.(38643,71*26,55).

Вищезазначені обставини судом першої інстанції враховані не у повному обсязі, у зв’язку із чим зроблений висновок про стягнення лише боргу в сумі 880021,68грн. У зв’язку із чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_3

У зв’язку із задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_3 (який як інвалід другої групи звільнений від сплати судового збору) в порядку вимог ст. 141 ЦПК України з Фермерського господарства «Веселе» на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання позову до суду першої інстанції та подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 16 800 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 жовтня 2017 рокускасувати.

Позов ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Веселе» про стягнення суми боргу за договорами позики задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства «Веселе» на користь ОСОБА_3борг в сумі 1025990,50 (один мільйон двадцять п’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто) гривень 50 копійок.

Стягнути з Фермерського господарства «Веселе» в дохід держави судовий збір в розмірі 16800 грн.( шістнадцять тисяч вісімсот) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий:

Судді: